Ю́рій Ві́кторович Бордаков (21 жовтня 1946, Ужгород — 6 березня 2024, КиївПомер український кінооператор Юрій Бордаков, УП, 08.03.2024) — радянський і український кінооператор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1986). Лауреат Державної премії України ім. Шевченка (1989) — за кінотрилогію «Чорнобиль: Два кольори часу» студії «Укртелефільм». Кавалер орденів «За заслуги» III ступеня (2007), II ступеня (2021).
Життєпис У 1964—1976 роках працював на Українському телебаченні.
1980 року закінчив кінофакультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.
З 1982 — на студії «Укртелефільм». Член Національної спілки кінематографістів України.
Помер 6 березня 2024 року після тяжкої тривалої хвороби у віці 77 років. Похований на Берковецькому кладовищіСумна звістка. Помер кінотелеоператор Юрій Бордаков.
Фільмографія
Операторські роботи: «Товариський суд» (1982) «Останній засіб королів» (1983, реж. В. Кісін) «Ольга» (1983, фільм-балет) «Магічне коло» (1984) «Музика його душі» (1984) «Буковинські картинки» (1984) «Блакитна троянда» (1984) «Тобі, Вітчизно, пісні мої» (1985) «Співає Іван Попович» (1985) «Регіон» (1985) «Хай буде вам по вірі вашій» (1985) «Запорожець за Дунаєм» (1986, реж. Ю. Суярко) «Соло на флейті» (1986) «Чорнобиль: Два кольори часу» (1986—1988, три фільми, режисер І. Кобрин, автори сценарію Л. Мужук і Х. Салганик) «Тіні забутих предків» (1990, фільм-балет, у співавт. з Миколою Тереховим) «Блакитна троянда» (1988, у співавт. з Л. Зоценком) «Голгофа України» (1991, реж. Р. Єфименко) «За часів Гайхан-Бея» (1991, реж. Ю. Суярко) «Згадуючи Дяґілєвські вечори» (1992, реж. Ю. Суярко) «Людське щастя» (1992) «Сільські бувальщини» (1992, реж. Ю. Некрасов) «Пробудження» (1992) «Не хочу згадувати» (1996) «Чорнобиль — 96» (1996) «Чорнобиль.3828» (2011; зйомки 1986 р.)
Примітки
Посилання
Шевченківський комітет
Фільмографія на kino-teatr.ru