Вифлеємський орден (, скорочено ) або Орден з червоною зіркою на синьому () — католицький військово-чернечий орден, що існував у XI–XV стт.
Історія Вифлеємський лицарський орден був заснований у Палестині, під час Першого хрестового походу 1096—1099 років. На початку XIII століття, частина лицарів Вифлеємського ордена залишила Святу землю і повернулась до Європи, переселившись у Австрію, Богемію, Моравію, Польщу й Сілезію. Згодом вони були названі Хрестовим орденом, духовно-лицарським орденом, чиї лицарі-хрестоносці присвятили себе служінню в лікарнях і шпиталях.
Вифлеємський орден проіснував під юрисдикцією єпископа до XV століття.