Олекса́ндр Іва́нович Улуха́нов (* 1875 — † 1941, Львів) — оперний співак (бас) та театральний режисер. Чоловік співачки і педагога Лідії Вікшемської-Улуханової.
Життєпис Вокалу навчався в Москві у Федора Петровича Андрієвського. З 1902 року виступав на оперній сцені в Рязані.
У 1906 році в Москві організував театр «Комічної опери»; 1907 співав у московській Опері С. Зіміна; в 1909 — соліст московської Приватної російської Опери.
Працював з різними антрепризами в Казані — 1907, Саратові — 1908, Києві 1907—1908, 1910—1913, 1915, Тбілісі — 1908, Нижьому Новгоролі — 1908, Баку — 1909, Одесі — 1910, Санкт-Петербурзі — 1909, Велика зала консерваторії, антреприза М. Валентинова та Д. Дума.
1910 року гастролював у складі антрепризи Максакова Максиміліана Карловича по Сибіру і Далекому Сході.
Був режисером в Києві — 1910—1913 та 1925—1926, Петербурзі — в Театрі музичної драми і Народному домі.
15 березня 1919 призначений режисером Опери Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта — спільно з режисером Яковом Олексійовичем Гречнєвим.
У 1925—1926 роках — головний режисер у Свердловському оперному театрі; поставив «Казку про царя Салтана» та «Вертера».
З 1928 вів педагогічну діяльність у Києві.
В 1930-х роках — режисер «Російської опери» у Парижі, поставив «Бориса Годунова», «Князя Ігоря».
Його партнерами по виступах були: Л. Андреєва-Дельмас, А. Е. Бобров, М. В. Бочаров, Н. Ван-Брандт, М. В. Веселовська, Г. І. Внуковський, К. Д. Воронець-Монтвид, В. А. Гагаєнко, І. Г. Дворищин, І. І. Дисненко, К. С. Ісаченко, І. Н. Летичевський, М. В. Микиша, О. І. Мозжухін, О. І. Монска, Ф. Г. Орешкевич, А. В. Секар-Рожанський, Л. В. Собинов, П. І. Цесевич, Ф. І. Шаляпін, М. Я. Янса.
Співав під керунком М. М. Голінкіна, А. Е. Маргуляна, А. М. Пазовського, Й. А. Труффі, Л. П. Штейнберга.
Партії Пастор — «Потоплений дзвін», Л. Давидов, 1905 Варлаам та Пимен — «Борис Годунов» Мусоргського, 1909 Молла Абдерассуль — «Чорний тюрбан» Еудженіо Еспозіто, 1912 Онуфрій «Дні нашого життя» О. Глуховцев, 1913 Санчо Панса «Дон Кіхот» Ж. Массне, 1915 Цуніга «Кармен» Ж. Бізе, Скула «Князь Ігор» О. Бородіна Мефістофель «Фауст» Ш. Гуно, Мельник «Русалка» Даргомижського, Ван Бетт «Цар та столяр» А. Лортцінга, Граф де Сен-Брі «Гугеноти» Дж. Мейєрбера, Мазетто «Дон Жуан» В. А. Моцарта, Князь Іван Хованський — «Хованщина» М. Мусоргського]], Джакомо «Фра-Дьяволо, чи Гостиниця в Террачіне» Д. Обера, Варязький гість — «Садко» Н. Римського-Корсакова, Скоморох «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова Дон Бартоло «Севільський цилюрьник» Дж. Россіні, Князь Гудал — «Демон» А. Рубінштейна, Агафон «Вража сила» О. Сєрова, Граф Томський «Пікова дама» П. Чайковського, Ріголетто «Ріголетто» Дж. Верді
Джерела Люди Улуханов ВРЕ