Миколаївське і Севастопольське військове губернаторство — спеціальна адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії, що існувала з 1805 до 1864 року. У 1864 році Севастополь був виведений зі складу Миколаївського і Севастопольського військового губернаторства, яке з цього часу іменувалося Миколаївським.

Історія

Наприкінці 18-го століття на Чорному морі тривав активний процес суднобудування і будівництва російського Чорноморського флоту. Створювалися військові порти і адміралтейства в Херсоні, Севастополі, Миколаєві. Нові порти потребували робочих рук для корабелень, в той же час обмежити відвідуваність сторонніми особами військових об'єктів для дотримання режиму секретності.

Пізніше, в ході адміністративно-територіальних реформ Олександра І у 1802 році велика Новоросійська губернія була розділена на Миколаївську, Катеринославську і Таврійську, а Севастополь отримав особливий статус: хоча він знаходився на території Таврійської губернії, він не був повітовим містом і не входив до жодного з семи повітів губерніїПолное собрание законов Российской империи. — СПб.: 1830. — Т. XXVII. Ст. № 20499. (Указ Олександра I від 08.10.1802). Тим не менше, зважаючи на те, що Новоросія була приєднана до Росії не так давно, і мала важливе прикордонне положення та стратегічне значення як опорний воєнний плацдарм, саме у Миколаєві для управління губернією, а не в Севастополі, була встановлена посада військового губернатора.

Під час існування Миколаївської губернії Миколаєвом керувало відразу двоє: військовий губернатор Беклєшов та головний командир Чорноморського флоту і портів де Траверсе. Їх функції стосовно міста дублювалися, і вони повинні були узгоджувати свої дії один з однимАфанасьев Д. М. К истории Черноморского флота (1768–1816) // Русский архив. — М.: Университетская типография на Страстном бульваре, 1902. — № 2..

року вийшов новий указ «Про переведення губернського управління із Миколаєва в Херсон і про перейменування Миколаївської губернії на Херсонську». Миколаїв був залишений у складі Херсонського повіту Херсонської губернії. Оскільки Миколаїв вже не був губернським містом то він повністю перейшов у підпорядкування морському відомству, а управління містом і адміралтейськими поселеннями до головного командира Чорноморського флоту і портів. А року вийшов загальний для всієї імперії указ про надання морським начальникам прав військових губернаторів і присвоєння їм цієї назви. В указі зазначалосяПолное собрание законов Российской империи. — СПб.: 1830. — Т. XXVII. Ст. № 21007. С.953 (Указ Олександра I від 24.10.1803).

У 1805 році було визнано доцільним до посади головного командира Чорноморського флоту і портів приєднати посаду Миколаївського і Севастопольського військового губернатора, що й було зроблено розпорядженням по флоту від рокуРосійський державний архів Військово-Морського Флоту. Ф. 315 Колекція «Материалы по истории русского флота, 1656–1924 гг.». Спр. 353 «Дело о присвоении прав военного губернатора Николаева и Севастополя Главному командиру Черноморского флота и портов». Арк. 6.. Цей день в історичній літературі вважається днем заснування губернаторства.

Центром військового губернаторства став Миколаїв, де в той час знаходилось Чорноморське адміралтейське правління. В різні періоди Миколаївське і Севастопольське військове губернаторство включало: місто Миколаїв, адміралтейські поселення Богоявленськ, Воскресенськ, Калинівку, Березнегувате і Висунськ (з 1820 року) сучасної Миколаївської області, селища Знам'янку і Богданівку (з 1805 до 1820 року) Кіровоградської області, селище Покровськ Херсонської області, місто Севастополь.

Після поразки Російської імперії в Кримській війні вона втратила право мати військовий флот на Чорному морі, посада Головного командира Чорноморського флоту була ліквідована. року на посаду Миколаївського і Севастопольського військового губернатора призначений завідувач морською частиною в Миколаєві контр-адмірал Григорій Бутаков, а -го була відновлена окрема посада Севастопольського військового губернатора, вперше введена .

У 1864 році Севастополь був остаточно виведений зі складу Миколаївського і Севастопольського військового губернаторства, яке з цього часу іменувалося Миколаївським.

Військові губернатори Миколаївські і Севастопольські

П. І. Б. військове звання час на посаді * Траверсе Іван Іванович адмірал 1802 (1805) — 1809 (1811) Галл Роман Романович віце-адмірал 1811 Язиков Микола Львович віце-адмірал 11.12.1811 — 1816 Грейг Олексій Самуїлович адмірал 02.03.1816 — 08.10.1833 Лазарєв Михайло Петрович адмірал 08.10.1833 — 01.04.1851 Берх Моріц Борисович адмірал 01.04.1851 — 26.09.1855 Метлін Микола Федорович віце-адмірал 26.09.1855 — 26.08.1856 Панфілов Олександр Іванович віце-адмірал 01.1856 — 08.1856 Бутаков Григорій Іванович контр-адмірал 26.08.1856 — 01.02.1860 Примітка: * усі дати наведені за старим стилем.

Структура управління головного командира — військового губернатора

У Миколаєві, в Домі головного командира (будинок сучасного Миколаївського музею суднобудування і флоту), розташовувалася Канцелярія головного командира. Також існували штаб і його канцелярія, чергування, аудиторіат, гідрографічні відділення і Чорноморське депо, медичне відділення, архів, інтендантство, Миколаївський кораблебудівний обліковий комітет, господарський комітет морської будівельної частини, контора Миколаївського морського шпиталю.

У Севастополі знаходилися контора Севастопольського порту, кораблебудівний обліковий комітет, морський шпиталь, казначейське відділення, кригскомісаріатська та обер-провіантмейстерська частини.

Крім Миколаєва і Севастополя, головному командирові підлягали контора Дунайського порту та управління Херсонського порту. Комісіонери Чорноморського управління знаходились в Петербурзі, Москві, Одесі, Таганрозі, Ростові.

Влада губернатора розповсюджувалась лише на території підпорядкованих йому міст і селищ, хоча як головний командир Чорноморського флоту і портів він керував портами в містах, розташованих впродовж усього узбережжя Чорного моря.

Див. також Миколаївське військове губернаторство (1864–1900 рр.) Миколаївське градоначальництво Севастопольське градоначальництво

Примітки

Джерела та література Я. В. Верменич. Миколаївське і Севастопольське військове губернаторство // Література

Посилання Проект «Миколаївська область. Електронна історична енциклопедія»