Алмазбе́к Шаршенович Атамба́єв (, 17 вересня 1956, с. Аршані) — президент Киргизстану (2011—2017), прем'єр-міністр уряду (2010—2011), голова Соціал-демократичної партії Киргизстану. Почесний президент Федерації самбо Киргизстану.

Життєпис Народився 17 вересня 1956 року, в селі Аршані, Ворошиловського району, Фрунзенської області, Киргизької РСР.

1980 закінчив Московський інститут управління за спеціальністю інженер-економіст, організатор управління виробництвом.

1989 зайнявся бізнесом. У 1995—2000 був депутатом киргизстанського парламенту.

Після Тюльпанової революції у 2005—2006 був міністром промисловості Киргизстану, у 2007 займав посаду прем'єр-міністра країни.

Після квітневої революції 2010 став заступником глави тимчасового уряду, проте 13 липня подав у відставку.

Виставляв свою кандидатуру на посаду прем'єр-міністра Киргизстану, не здобув необхідної підтримки в парламенті. Втім 17 грудня 2010 затверджений на посаді голови уряду — він став першим прем'єр-міністром країни після прийняття нової конституції.

30 жовтня 2011 в першому турі виборів його було обрано президентом Киргизстану. Вступив на цю посаду 1 грудня 2011.

21 травня 2015 — підписав закон, яким приєднав країну до Євразійського економічного союзу

2017 року добровільно пішов у відставку з посту президента. З того часу знаходиться в опозиції до чинної влади. Після відставки живе в резиденції селищі Кой-Таш, в підгір'ї за 20 км від Бішкеку.

На посаді президента На відміну від більшості обраних президентів країн Центральної Азії, Алмазбек Атамбаєв не прагнув продовжити свої повноваження понад термін, визначений конституцією, і передав владу мирним шляхом, ставши першим подібним прецедентом у сучасній історії Центральної Азії. Під його керівництвом країна прийняла конституційну реформу, яка посилила роль парламенту, а також запровадила біометричну виборчу систему, здійснену за допомогою Європейського Союзу. Атамбаєв підтримав гендерні квоти в парламенті та місцевих радах, спрямовані на усунення гендерного дисбалансу та активну підтримку жінок на політичній арені. Ці заходи стали запорукою створення більш збалансованого та представницького органу влади.

Киргизстан отримав статус GSP+ з ЄС під керівництвом Алмазбека Атамбаєва в 2015 році. Щоб зберегти статус GSP+, Киргизстан повинен був дотримуватися 27 міжнародних конвенцій. 7 із них пов’язані з правами людини – захист прав дітей, усунення дискримінації щодо жінок і меншин, захист свободи вираження поглядів, свободи зібрань, права на справедливий суд, забезпечення незалежності судової влади, а також економічні , культурні та соціальні права.

Атамбаєв підтримав започаткування Всесвітніх ігор кочівників у 2014 році з метою збереження та популяризації кочових традицій Центральної Азії.

Алмазбек Атамбаєв – єдиний президент Центральної Азії в історії регіону, який вшанував пам’ять жертв розстрілу карателями Російської імперії 1916 року. У 2015 році Алмазбек Атамбаєв відмовився від використання георгіївської стрічки, яка використовувалася в пострадянських країнах і Росії, як символ вшанування пам’яті повстання 1916 року. Це викликало протести серед російськомовного населення Киргизстану.

Під керівництвом Алмазбека Атамбаєва в Киргизстані досягнуто значних успіхів у сфері гендерної рівності. Для представництва жінок у списках Стортингу була введена квота в 33%. Крім того, було встановлено 30% квоту для представництва жінок у місцевих радах, що збільшило участь жінок у політичному житті.

Гендерна політика Під керівництвом Алмазбека Атамбаєва в Киргизстані було досягнуто значних успіхів у забезпеченні гендерної рівності. Запроваджено 33% квоту для представництва жінок у парламентських списках. Крім того, було встановлено 30% квоту для представництва жінок у місцевих радах, що збільшило участь жінок у політичному житті.

Під час президентства Атамбаєва жінки також вперше в історії були призначені на керівні посади, такі як генеральний прокурор, голова Верховного суду та голова комітету з питань оборони в парламенті.

Просекуляристський прапор у Киргизстані для захисту традиційних кочових прав киргизьких жінок

Було прийнято ключові закони, зокрема Закон про материнство, Закон про домашнє насильство та соціальні виплати при народженні дитини. День матері було офіційно встановлено як національне свято.

По всій країні були побудовані центри охорони здоров'я матері та дитини, мамологічні центри, жіночі онкологічні центри та центри гінекологічних захворювань, що покращило медичне обслуговування жінок.

Крім того, Атамбаєв активно проводив світську політику, протидіючи процесам ісламізації в країні, підтримуючи тим самим принцип відділення релігії від держави. Незважаючи на тиск з боку ісламських богословів і муфтіяту, Атамбаєв виступив на захист права киргизьких жінок одягатися за своїм бажанням:"Слухайте, з 50-х років жінки в Киргизстані ходять в міні-спідницях, але жодна з цих жінок ніколи не думала надіти пояс смертника і підірвати когось. Давайте одягайте кирзовий чобіт на голову, але не дуйте. Тому що суть будь-якої релігії - це доброта, доброзичливість до людей. Ми повинні боротися з цим. Нехай вони носять міні-спідниці, але не підривають нікого, тому що головна проблема в світі сьогодні — це тероризм».

Біометричні вибори Знаковою подією за час роботи Алмазбека Атамбаєва є також запровадження біометричних паспортів та біометричної виборчої системи, яка забезпечила прозорість виборів і виключила можливість для одного громадянина голосувати кілька разів. Проголосувати стало можливо лише після ідентифікації відбитка пальця.

За часів президентства Атамбаєва в країні була запроваджена система участі у виборах за біометричними даними, яка різко підвищила прозорість процедури голосування та усунула багато можливостей для фальсифікацій. Важливу роль у розвитку інституту демократичних виборів зіграв закон 2014 року «Про біометричну реєстрацію громадян Киргизької Республіки». Європейський Союз допоміг Киргизстану в організації парламентських виборів (2015), які були визнані чесними та конкурентними. Про цю допомогу Атамбаєв домовився під час свого візиту до Брюсселя під час переговорів із президентом Європейського парламенту Мартіном Шульцем та президентом Європейської ради Германом Ван Ромпеєм у 2013 році. Також у той час Атамбаєв вів активний діалог із президентом Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу. У багатьох випадках Генеральна прокуратура Киргизстану часто діяла від імені Атамбаєва, представляючи його інтереси. Часто вони були продиктовані тим, що керівництво Казахстану втручалося у виборчий процес у Киргизстані, особливо після того, як за місяць до виборів президент Казахстану зустрівся з одним із лідерів опозиції.

Федеріка Могеріні під час візиту до Киргизстану в 2017 році визнала «беззаперечні заслуги Алмазбека Атамбаєва у всебічному вдосконаленні виборчого процесу в республіці, а також розвитку демократичних інститутів».

Думки про президентський термін Джордж Сорос позитивно відгукнувся про Алмазбека Атамбаєва, заявивши, що «Киргизстану пощастило мати некорумпованого президента», зазначивши, що прихід до влади людини, яка не загрузла в корупції, є благом для демократичного розвитку країни. Олександр Сорос позитивно оцінив зусилля уряду Киргизстану з цифровізації в проекті Taza Koom. Володимир Путін охарактеризував Алмазбека Атамбаєва як людину, яка «тримає слово... З ним іноді важко про щось домовитися, але якщо про щось вже домовилися, він йде до кінця у виконанні досягнутих домовленостей».

Наприкінці президентського терміну Атамбаєва Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш відвідав Киргизстан і заявив:

«Я був переконаний, що Киргизстан і народ країни віддані ідеям верховенства прав людини, демократії, і це насправді був важливий вибір для киргизького народу».

Пам'ять про Середньоазіатське повстання 1916 року Алмазбек Атамбаєв - єдиний президент Центральної Азії в історії регіону, який вшанував пам'ять жертв масового вбивства 1916 року, вчиненого каральними військами Російської імперії. Ця подія, відома як Уркун або Середньоазіатське повстання 1916 року, стала трагічною сторінкою в історії регіону. Відкриття пам’ятника стало символом шани та пам’яті про ті страшні події. Дії Атамбаєва підкреслили важливість історичної пам’яті та єдності перед обличчям минулих несправедливостей, і це рішення було розцінено як значний крок до національного примирення та зміцнення ідентичності народів Центральної Азії. 17 вересня 2016 року Президенти Киргизстану - Алмазбек Атамбаєв, Росії - Володимир Путін, Вірменії - Серж Сагсян і прем'єр-міністр Молдови Павел Філіп вшанували пам'ять загиблих покладанням квітів до Меморіалу загиблим в 1916 році в Аті. -Меморіальний комплекс Бейіт.

У жовтні 2017 року президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв підписав закон про встановлення в пам'ять про повстання та вихід киргизького народу «Дня історії та пам'яті предків», який відзначається 7-8 листопада.

У 2015 році Алмазбек Атамбаєв відмовився від використання георгіївської стрічки, яка використовувалася в пострадянських країнах і Росії, як символ пам’яті про повстання 1916 року. Це викликало протести серед російськомовного населення Киргизстану.

В опозиції Після того, як він залишив посаду 24 листопада 2017 року та передав посаду президента своєму наступнику та колишньому прем’єр-міністру Сооронбаю Жеенбекову, він обіймав посаду голови SDPK. На посаді президента він повернувся на політичну арену, особливо критикуючи власного наступника. Ця критика, яка почалася навесні 2018 року, здебільшого оберталася навколо встановлення Жеенбековим режиму сімейного клану. На той час ЗМІ почали рясніти заголовками про сімейно-клановий режим Жеенбекова та десятків його родичів у вищому державному апараті, посольствах та парламенті. 17 березня він висловив жаль, сказавши: «Я прошу вибачення у всіх за те, що привів цю людину до влади».

У червні 2019 року депутати проголосували за позбавлення Атамбаєва президентської недоторканності та закликали притягнути його до кримінальної відповідальності.

Арешт Генпрокуратура Киргизстану заявляла, що має підстави для порушення кількох кримінальних справ проти Атамбаєва.

7 серпня 2019-го резиденцію Атамбаєва штурмували спецпризначенці. 8 серпня його було затримано, після довгих перемовин він здався силовикам. Алзамбека за допомогою конвою вивезено з резиденції. 23 червня Атамбаєва було визнано винним в незаконному звільненні чеченського «злодія в законі» кримінального авторитета Азіза Батукаєва. Атамбаєва було засуджено до 11 років і двох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. У Атамбаєва конфіскували кілька автомобілів, земельні ділянки, нерухомість та інші активи. 30 листопада Верховний суд Киргизстану скасував вирок, а справу Атамбаєва щодо незаконного звільнення Батукаєва було надіслано на новий розгляд. Правозахисники та юристи назвали справу політично вмотивованою, оскільки вирок було винесено з великою кількістю грубих процесуальних порушень (аж до позбавлення підсудного права на останнє слово та участь у судових дебатах).

Віце-міністр внутрішніх справ, керівник операції із затримання Атамбаєва Курсан Асанов розповів, що під час штурму його резиденції в серпні 2019 року, коли більше тисячі представників правоохоронних органів штурмували його будинок у селі Кой-Таш, був наказ «екс-президента Атамбаєва живим не брати». Населення країни, а особливо населення Чуйської долини, розуміючи безглуздість звинувачень на адресу екс-президента Атамбаєва і розумно оцінюючи нападки влади на СДПК, як тиск на опозицію, стало на бік екс-президента Атамбаєва.

У в'язниці