Ян Кароль Дольський (іноді ДульськийNiesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 283. ; ; 1637 — 29 квітня/жовтня 1695) — державний діяч Великого Князівства Литовського. Представник роду Дольських. Вітчим князя Януша Антонія Вишневецького.
Життєпис
Народився 1637 року. За даними Казімежа Піварського, його батько Христофор був пінським хорунжим, загинув під час повстання Хмельницького від рук власних підданих.Piwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695)… — S. 288. Раніше Адам Бонецький стверджував, що батька звали Миколою, але його вбили в 1647 роціBoniecki A. Herbarz polski … — Cz. 1. — T. 4. — S. 351.. Збігнев Анусик вказував, що батьками Яна Кароля були князь Микола Дольський і його дружина Олена Єльська.Anusik Z. O książętach Wiśniowieckich i czasach, w których żyli. Suplement do monografii rodu // Przegląd nauk historycznych. — 2009 (R. VIII). — № 2. — S. 227 (прим.). .
Посади (уряди): стольник слонімський з 1656, пінський підкоморій (1662—1666) і маршалок (1666—1676), одночасно Крайчий великий литовський (1670—1676), підчаший ВКЛ (1676—1685), надвірний (1685—1691)і великий маршалок литовський з 1691 року, староста пінський і волковиський. Мав звання полковника королівського.
28 вересня 1663 року генеральний намісник володимирської катедри Мартин Жуковецький заніс до актових книг Володимирського гродського суду скаргу проти нього. Виступаючи від імені єпископа та всієї капітули, він свідчив про напад озброєного загону Дольського на село Ільбяж, що стався 13 серпня. Тоді була розгромлена місцева церква Святого Миколая: нападники сокирами вибили двері, сплюндрували вівтар та розібрали храм до самої основи. Окремим пунктом було зазначено замах на життя священника Тарасія Ласковича, якого шляхтичі намагалися повісити на шибениці, нашвидкуруч зведеній із церковних брусів. Згідно тексту Мартиніян був головним процесуальним захисником права духовенства, вимагаючи суду над Дольським за порушення «права посполитого» та вчинення релігійного насильства.Архив Юго-Западной России. Ч. I: Т. 6
Фундував кляштори і колегіуми піарів у Дубровиці й Любешеві.
Наприкінці життя мав графський титул.
Помер несподівано 29 квітня 1695 року в розквіті сил.Piwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695)… — S. 289.
Сім'я Ян Кароль Дольський був двічі одружений. Його першою дружиною була Елізабета Остророг (пом. 1684). Діти: Ганна, Теодор, Ігнацій, Томаш, Ян, Маріанна, Юзеф і Катерина (1680-1725), дружина з 1695 князя Костянтин-Христофор Вишневецький (1680-1744), великого гетьмана литовського і великого канцлера литовського.
Другим шлюбом одружився з Ганною з Ходоровських (пом. 1711), дочкою підкоморного литовського Кшиштофа Ходоровського та Ганни Яблоновської, вдови князя Костянтина Кшиштофа Вишневецького. Діти: Маріанна, Станіслав та Ян.
Сім синів і три дочки Яна Кароля Дольського померли в дитинстві. Змогла вижити лише одна дочка від першого шлюбу, Катерина, яка вийшла заміж за князя Михайла Сервація Вишневецького, який був пасинком самому Яну Дольському, будучи сином його другої дружини Ганни Ходоровської від першого шлюбу.
Ян Кароль Дольський був останнім чоловічим представником княжого роду Дольських. Після його смерті всі володіння Дольських успадкував Михайло Сервацій Вишневецький, чоловік Катерини Дольської.
Примітки
Джерела Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1901. — Cz. 1. — T. 4. — S. 351. Piwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637–1695) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 288–289.
Посилання Батюк А. Ганна Дольська в житті Івана Мазепи . Княгиня Дольська — політична симпатія? Jan Karol Dolski na Dolsku, Dąbrowicy i Komarnie h. wł. (ID: 4.620.31) .