Павло́ Ві́кторович Кущ ( 21 вересня 1962, селище Андріївка Бердянського району Запорізької області) — український письменник, журналіст.
Біографія Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1989). 1989—1991 — завідувач відділу районної газети «Чигиринські вісті». З вересня 1991 року — власний кореспондент газети «Україна молода» по Донецькій області. У 1998—2000 рр. працював кореспондентом газети «Голос України» по Луганській області. З жовтня 2009 року — власний кореспондент газети «Урядовий кур'єр». З червня 2007 року — відповідальний секретар Донецької організації НСПУ. 29 вересня 2011 року обраний головою Донецької організації НСПУ. Автор збірок гумору та сатири, творів для дітей.
Громадська діяльність З 2019 року - керівник Творчого об'єднання гумористів і сатириків Київської організації Національної спілки письменників України, та увійшов до правління КО НСПУ.
Член Секретаріату НСПУ (2026).
Голова журі літературної премії імені Остапа Вишні.
Член Національної спілки журналістів України (1998).
Член Національної спілки письменників України (2002).
Творчі набутки
Збірки гумору та сатири: «Вечори на хуторі без „Тропіканки“» (1999); «Нові пригоди Анжеліки» (1999); «Комарські острови» (2003); «Вогняна Земля» (2006); «Братани по розуму» (2011). "Телепланетяни" (2022).
Пригодницькі повісті для дітей: «Далі буде» (1999); «Ревин хутір» (2004), «КотоВасія» (2006, 2007); «Нявмуар-р-р-ри, або На третій від Сонця» (2011); «Метеорит»(2012); «АБВ, або Операція „Ставкозавр“»(2014, 2017); «Чотири нявкісти і ВІН» (2016, 2020); Небувала «котострофа» (2017); "Зі швидкістю літа". Повісті для дітей. Книга перша. Київ : Друкарський двір Олега Федорова, 2023. — 332 сторінки. "Зі швидкістю літа". Повісті для дітей. Книга друга (2023); "Зі швидкістю літа". Повісті для дітей. Книга третя (2023); "Дама д'Арк і "війна фарб" (2024); "Таємниця половецької онучки, або Не за степами" (2025).
Нагороди Літературна премія імені Остапа Вишні (2011); Премія імені Павла Байдебури (2001); Премія імені Григорія Кривди (2004); Лауреат загальноукраїнського конкурсу політичної сатири «Золота ратиця» (2003); Лауреат всеукраїнського конкурсу на найкращі твори для дітей «Золотий лелека» (2008); Лауреат конкурсу «Золоте перо Донбасу» (2003); Лауреат регіонального фестивалю-конкурсу «Книга Донбасу» (2006, 2011). Переможець творчих конкурсів на найкраще гумористичне оповідання журналу «Перець» та газети «Веселі вісті». Лауреат всеукраїнського конкурсу НСЖУ «Золоте перо України» (2012). Почесна грамота Національної спілки журналістів України (2012). Відзнака «Золота медаль української журналістики»(2013). Фіналіст III Міжнародного конкурсу на найкращий твір для дітей «Корнійчуковська премія» (2015) Премія імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей і підлітків (2015). Переможець конкурсу пам'яті Ігоря Александрова «Свобода слова» серед журналістів Донеччини (2016). Медаль Національної спілки письменників України «Почесна відзнака» (2017). Почесний знак Київської ОО НСЖУ «За особливі заслуги» (2019). Почесна Грамота Верховної Ради України (2021). Нагрудний знак Командувача об'єднаних сил Збройних Сил України «За службу та звитягу» II ступеня (2021). Медаль Національної спілки письменників України «Почесна ювілейна відзнака НСПУ» (2021). Нагрудний знак Командувача об'єднаних сил ЗСУ "За службу та звитягу" І ступеня (2023). Переможець Всеукраїнського літературного конкурсу творів гумору й сатири імені Петра Гулака-Артемовського (2025).
Примітки
Джерела Письменницький портал Избран новый председатель Донецкой организации Национального союза писателей Украины Хто є хто в українській журналістиці Наше слово Вечерний Донецк Говорить Донецьк НСЖУ Департамент суспільних комунікацій КМДА