Олександр Павлович Рагулін (; 5 травня 1941, Москва, СРСР — 17 листопада 2004, Москва, Росія) — радянський хокеїст, захисник. Олімпійський чемпіон.
Біографія 5 травня 1941 року у сім'ї Рагуліних народилося троє хлопчиків. В майбутньому всі вони стали хокеїстами. Розпочинали у «Хіміку», але на різних позиціях: — воротар, Олександр — захисник, а Михайло — нападник.
Олександр Рагулін — один з найкращих захисників в історії радянського хокею, виступав за воскресенський «Хімік» (1957–1962) та московський ЦСКА (1962–1973). У складі столичного армійського клуба дев'ять разів здобував золоті нагороди у чемпіонатах країни. Двічі був срібним призером національної ліги. Всього в чемпіонаті провів 427 матчів та забив 63 голи. П'ять разів перемагав у кубку СРСР та п'ять — у кубку європейських чемпіонівКубок європейських чемпіонів . В фіналах єврокубків забив один гол. За результатами сезону обирався до символічної збірної.
У складі національної збірної був учасником трьох Олімпіад (1964, 1968, 1972). На цих турнірах збірна СРСР була найсильнішою.
Чемпіон світу 1963–1971, 1973; другий призер 1972; третій призер 1961. На чемпіонатах Європи — дев'ять золотих (1963–1970, 1973) та три срібні нагороди (1961, 1971, 1972). Рекордсмен за кількістю нагород найвищого ґатунку на головних хокейних турнірах (22 медалі). П'ять разів обирався до символічної збірної на чемпіонатах світуСимволічні збірні чемпіонатів світу . В 1966 році був визнаний найкращим захисником турніруНайкращі гравці чемпіонатів світу . Був учасником суперсерії СРСР — Канада (НХЛ) 1972 року (6 матчів).
У головній команді країни виступав протягом тринадцяти років. На Олімпійських іграх та чемпіонатах світу провів 102 матчі (14 закинутих шайб), а всього у складі збірної СРСР — 239 матчів (29 голів).
Після завершення ігрової кар'єри працював у дитячо-юнацькій школі ЦСКА, брав участь у Всеросійському клубові «Золота шайба». В останні роки життя був президентом регіональної громадської спортивної організації «Ветерани хокею» та радником Президента Російської Федерації з питань фізичної культури і спорту.
Помер 17 листопада 2004 року на 64-му році життя у Москві. Похований на Ваганьковському кладовищі.
Нагороди та почесні звання 1963 — Заслужений майстер спорту СРСР 1965 — Орден «Знак Пошани» 1969 — Орден «Знак Пошани» 1972 — Орден Трудового Червоного Прапора 1996 — Орден Пошани 1997 — Член зали слави ІІХФ 2001 — Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня 2001 — Олімпійський орден
Спортивні досягнення Командні Олімпійський чемпіон (3): 1964, 1968, 1972 Чемпіон світу (10): 1963, 1964, 1965, 1966, 1967, 1968, 1969, 1970, 1971, 1973 Срібний призер чемпіонату світу (1): 1972 Бронзовий призер чемпіонату світу (1): 1961 Чемпіон Європи (9): 1963, 1964, 1965, 1966, 1967, 1968, 1969, 1970, 1973 Срібний призер чемпіонату Європи (3): 1961, 1971, 1972 Володар кубка європейських чемпіонів (5): 1969, 1970, 1971, 1972, 1973 Чемпіон СРСР (9): 1963, 1964, 1965, 1966, 1968, 1970, 1971, 1972, 1973 Срібний призер чемпіонату СРСР (2): 1967, 1969 Володар кубка СРСР (5): 1966, 1967, 1968, 1969, 1973 Особисті Найкращий захисник чемпіонату світу (1): 1966 Символічна збірна чемпіонату світу (5): 1963, 1964, 1965, 1966, 1967
Примітки
Джерела Статистика виступів на Олімпійських іграх Біографія на сайті Championat.com Профіль на сайті Yandex.ru Профіль на сайті Chidlovski.net Статистика на сайті Eurohockey.net Статистика на сайті Eliteprospects.com