Євгенія Стефанівна Шудря (при народженні Смолякова; у першому шлюбі — Допіро) 17 травня 1941, Мончегорськ, Мурманська область, РРФСР, СРСР — майстриня вишивки, бібліограф, дослідниця українського декоративного мистецтва.
Життєпис
1962 року приїхала до Києва з Тамбова, здобула вищу інженерну освіту в Київському політехнічному інституті (1970). Працювала в Науково-дослідних інститутах «Мікроприлад» (1967—1974), «Квант» (1974—1994), захоплювалася вишиванням. Її панно, килими й інші витвори експонувалися на кільканадцяти персональних виставках і зберігаються в музеях Києва, Тамбова (РФ) та приватних колекціях Білорусі, Росії, України.
У 1990-ті роки заглибилась у вивчення історії художнього текстилю, публікувала статті, в яких з'ясовувала досі невідомі обставини життя й творчості ряду видатних дослідників української народної творчості. Видані на цій основі чотири книги біобібліографічних нарисів Є. Шудрі стали незамінним довідником для науковців у цій галузі. На її праці постійно посилаються, вони здобули високу оцінку — протягом останнього десятиліття з'явилося близько більше 30-ти рецензій і кілька десятків відгуків у пресі.
1998 р. — майстриня декоративно-прикладного мистецтва НСХУ (посвідчення № 714).
1999 р. — майстриня народного мистецтва НСМНМУ (посвідчення № 145).
2012 р. — Дипломантка І ступеня XVI Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу ім. М. Утриска за книги: «Мирослава Кот: Краса і талант» та «Дослідники народного мистецтва». 2016 р. — Лауреатка ХХ Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу ім. М. Утриска за книги: «Оранта нашої світлиці» та «…і заполоччю й словом».
Перший чоловік Володимир Петрович Допіро (нар. 1937) — інженер. У шлюбі з Допіром з 1962—1998 рр. має сина Дмитрія (нар. 1966) та доньку Ганну (нар. 1970).
Другий чоловік Шудря Микола Архипович(1935—2012) — письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Одружена з квітня 1998 р. Овдовіла 2012 р.
Творчість Основні публікації:
Древо моего рода. Дед, отец, брат. — К., 1998. — 118 с. Подвижниці народного мистецтва. Зошит 1. — К., 2003. — 64 с. Подвижниці народного мистецтва. Зошит 2. — К., 2005. — 64 с. Дослідники народного мистецтва. — Зошит 3. — К., 2008. — 116 с. Оранта нашої світлиці. — К., 2011. — 488 с. Гаптувальниця Олена Прахова. Листування (1892—1940). — К., 2018. — 88 с. Шудря Є. С. ….і заполоччю, й словом: бібліогр. покажч. / Євгенія Шудря ; Нац. музей укр. нар. декоратив. мистецтва. — Київ: Логос, 2016. — 71 с. Шудря Є. С. Подвижниці народного мистецтва: біобібліогр. нариси. Зошит 1 / Євгенія Шудря ; за ред. М. Р. Селівачова ; Київ. держ. ін-т декоратив.-приклад. мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, Музей укр. нар. декоратив. мистецтва, Секція критики та мистецтвознавства КО НСХУ. — Київ: Вісник «АНТ», 2008. — 115 с. — (Праці наукового товариства ім. М. Трохименка ; вип. 9). Шудря Є. С. Подвижниці народного мистецтва: біобібліогр. нариси. Зошит 2 / Євгенія Шудря ; за ред. М. Р. Селівачова ; Київ. держ. ін-т декоратив.-приклад. мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, Музей укр. нар. декоратив. мистецтва, Секція критики та мистецтвознавства КО НСХУ. — Київ: Вісник «АНТ»: Нора-Друк, 2003. — 60 с. — (Праці наукового товариства ім. М. Трохименка ; вип. 14). Шудря Є. С. Подвижниці народного мистецтва: біобібліогр. нариси. Зошит 3 / Євгенія Шудря ; за ред. М. Р. Селівачова ; Київ. держ. ін-т декоратив.-приклад. мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, Музей укр. нар. декоратив. мистецтва, Секція критики та мистецтвознавства КО НСХУ. — Київ: Вісник «АНТ», 2003. — 60 с. — (Праці наукового товариства ім. М. Трохименка ; вип. 17).
Виставки: Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського (1996); Тамбовська обласна картинная галерея (1997); Київський театральний осередок «Бенефіс» на Хрещатику (1997); Київський літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини (1997); Видавництво «Преса України», конференц-зал редакції газети «Демократична Україна» (Київ, 1997); Музей гетьманства (Київ, 1997); Центральний будинок художників (Київ, 1998); Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе (Київ, 1999); Національна спілка журналістів України (Київ, 2008, 2009); Національний музей українського народного декоратиного мистецтва (Київ, 2013); Національна філармонія України (Київ, 2013); Ірпінський історико-краєзнавчий музей (2016).
Галерея
Примітки
Література Барви чарівної нитки. Каталог. — К., 1996. — 16 с. Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 686. Полтавець М. Співає кольорова нитка / М. Полтавець // Українська культура. — 1998. — № 3. — С. 22-23. Череватенко Л. Свидетели событий мощных // Зеркало недели (Киев). — 2000. — 29 янв. — 4 февр. — С.15. Сидоренко Н. Дослідницькі нариси про діячів на ниві народного мистецтва / Н. Сидоренко // Народа творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 111—112. Данилевська Н. Про жінок-подвижниць / Н. Данилевська // Українська культура. — 2004. — № 5. — С. 35. Мистецтвознавство'05. — С. 199. Историческое наследие Крыма. — 2005. — № 10. — С. 206—208. Художники України: Енциклопедичний довідник. Вип. 1. — К.,2006. — С. 617. Welcome to Ukraine. 2007. — № 1 (39). — Р. 116—117. Українська культура. — 2008. — № 11. — С. 36–37. Культура і життя. — 2009. — № 5, 4 лют. — С. 7. Українські бібліографи. Вип. 2. — К., 2010. — С. 215—216. Історія української культури. Т 5, книга 1. — К., 2011. — С. 585. Кара-Васильєва Тетяна. Не буває подвижництва без страждань // Україна молода. 2012. — 15-16 черв. — С. 19. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. — Івано-Франківск, 2012.- Вип. 24-25. — С. 386—387. Пульсар Приірпіння. — 2013. — № 8 (12). — С. 42 — 43. Ходак Ірина. Щедрий ужинок Євгенії Шудрі // Демократична Україна. — 2016. — 26 трав. — С. 10. Євгенія Шудря …і заполоччю, й словом: бібліогр. покажч. — К. : Логос, 2016. — 72 с.