Даргинці (самоназва — дарганте) — другий за чисельністю народ Дагестану. Розмовляють даргинською мовоюДаргинці // . Основні заняття: землеробство, тваринництво, садівництво, частина даргинців працює на промислових підприємствах. На основі багатої усної народної творчості розвинулася література даргинців. Здавна відома майстерність ювелірів селища Кубачі.
Релігія — сунітський іслам.
Чисельність Динаміка чисельності даргинців з 1926 рИнститут демографии Национального исследовательского университета «Высшая школа экономики» . 1926 — 108 963 (міських жителів — 0,9 %) 1939 — 152 010 (міських жителів — 5,2 %) 1959 — 152 563 1970 — 224 172 1979 — 280 444 1989 — 353 348 2002 — 510 156 2010 — 589 386 (міських жителів — 38,4 %)
Розселення Загальна чисельність даргинців бл. 600 тис. осіб, в тому числі у Росії — 589 386 (2010), Киргизстані — 2 704 (1999), Україні — 1 610 (2001).
Чисельність даргинців у регіонах РФ за переписом 2010 р. Дагестан (Акушинський, Дахадаєвський, Кайтазький, Левантинський, Сергокалинський райони та ін.) — 490 384 (16,5 %) Ставропольський край — 49 302 (1,8 %) Ростовська область — 8 304 (0,2 %) Калмикія — 7 590 (2,7 %)
Антропологічний тип Доволі примітним є той факт, що, згідно з польовими дослідженнями фон Еркерта, саме на просторі (території) між дідойцями і осетинами в великій кількості (у порівнянні з іншими кавказцями) фіксуються такі ознаки як долихокефалія — високий зріст, світле волосся, шкіра і очі, які характеризують германський тип.
У даргинців, що живуть на північному сході Дагестану, треба відзначити деяку кореляцію, зазначених вище ознак, при переміщенні з півночі на південь.
Отже, серед 33-х кайтагців (виключаючи представників Маджаліс і Кала-Корейша) переважає долихокефалія, так званого, германського типу. 72 даргинцев-акушінца мають той самий тип — германський.
На додачу слід зазначити, що долихокефільність відносно зростає в Цудахарі та Харбуку. У Цудахарі також значно частіше зустрічається сірий колір очей (7 з 10-ти). Тут германський тип виражений найяскравіше. Г. Л. Сера, «Огляд етносів Кавказу» (1920) Г. Л. Сера, G.L. Sera, «I movimenti etnici nel Caucaso», in Monitore zoologico italiano, Firenze, 1920, Vol. XXXI, pp. 178-9.
Основні райони проживання даргинців у Дагестані за даними перепису 2010 Назва районуНаселення району% даргинців Дахадаєвський район36 70999,0 % Сергокалинський район27 13398,9 % Акушинський район53 55896,0 % Кайтазький район31 36890,1 % Левашинський район70 70476,5 % Ізбербаш55 64664,9 % Каякентський район54 08942,3 % Карабудахкентський район73 01632,3 % Тарумовський район 31 68323,5 % Южно-Сухокумськ10 03521,1 % Каспійськ100 12920,7 % Кізлярський район67 28719,5 % Махачкала (м/о)696 88515,3 % Кизляр (м/о)51 70714,4 % Буйнакський район73 40213,4 % Кумторкалинський район24 8488,4 % Ногайський район22 4728,1 % Дербентський район99 0547,9 % Дагестанські Огні279236,6 % Буйнакськ62 6236,3 % Бабаюртівський район45 7016,1 % Агульський район11 2045,9 % Дербент119 2005,6 % Хасавюртівський район141 2325,4 % Хасавюрт131 1874,1 % Гунібський район25 3032,5 % Кизилюрт (м/о)43 4212,3 % Лакський район12 1612,0 % Дагестан2 910 24917,0 %
Див. також Дагестанці в Україні Даргинська кухня
Примітки