Володи́мир Іва́нович Митрофа́нов (, Київ — , там само), український перекладач художньої літератури (головним чином з англійської), член Спілки письменників СРСР.

По закінченні романо-германського факультету (1954 рік) та аспірантури (1957 рік) Київського університету працював редактором, завідувачем редакції видавництва «Молодь», завідувачем редакції перекладної літератури, заступником головного редактора видавництва «Дніпро». З 1978 року — завідувач відділу прози капіталістичних країн журналу «Всесвіт».

Переклади прози (переважно з англійської, вийшло майже 40 книжок):

Ходжа Ахмад Аббас. «Завтра належить нам» (1959) Грехем Грін. «Капітан і ворог» (195?) Ерскін Колдуелл. «Біля свого порога» (195?) Ернест Хемінгуей. «Свято, що завжди з тобою» (спільно з М. Пінчевським, 196?) Пітер Абрахамс. «Загибель Майкла Удомо» (1961, 2 вид. 1967) Арна Бонтан, Ленгстон Х'юз. «Діти з гаїті» (1962, 2 вид. «Попо і Фіфіна — діти з Гаїті» — 1977) Марк Твен, Чарлз Дадл Уорнер. «Позолочений вік» (спільно з Н. Калачевською, 1963) Ерскін Колдуелл. «Лампа горить цілу ніч» (1963) Джонатан Свіфт. «Мандри Гуллівера» (1965) Чинуа Ачебе. «Втрачений спокій» (1965) Роберт Уейд. «Дивовижна історія Мері Стенз» (1966) Ернест Хемінгуей. Зб. оповідань «„Сніги Кіліманджаро“ та інші новели» (1968) Вільям Айріш. «Строк минає на світанку» (1968) Гаррієт Бічер-Стоу. «Хатина дядька Тома» (1969) Ернест Хемінгуей. «Весняні води» (1970) Трумен Капоте. «З холодним серцем» (1970) Реймонд Чандлер. «Олівець» (1971) Альва Бессі. «Символ» (1972) Пітер Абрахамс «На поклик волі» (1973) Ернест Хемінгуей. «Старий і море», «Прощавай, зброє» (1974) Ернест Хемінгуей. «Острови в океані» (1976) Трумен Капоте. «Лугова арфа», «Сніданок у Тіффані» (1977) Ернест Хемінгуей. «За нашого часу», «Чоловіки без жінок» (1979) Ернест Хемінгуей. «Переможець нічого не здобуває» (1980) Томас Майн Рід. «Вершник без голови» (1983) Морріс Уест. «Репортаж» (1982) Норман Льюїс. «Сицилійський фахівець» (1984) Марк Твен. «Пригоди Тома Соєра» (1986) Роберт Пенн Воррен. «Все королівське військо» (1986) Джеймс Метью Баррі. «Пітер Пен і Венді» (1987) Рей Д. Бредбері. «Найкращий із часів», «Винятково досконале вбивство», «Друг Ніколаса Ніклбі — мій друг», «Одної неминущої весни», «Прощавай, літо», «Кульбабове вино» (1987) Рей Д. Бредбері. «Смерть — діло самотнє» (1988) Стівен Кінг. «Мертва зона» (1988) Ернест Хемінгуей. «Райський сад» (1989) Агата Крісті. «Труп у бібліотеці» (198?) Грехем Грін. «Монсеньйор Кіхот» (1993) Роберт Блох. «Плащ» (1993) Абрагам Мерріт. «Ляльки мадам Менділіп» (1993, рос. і укр. мовами) Девід Селтцер. «Знамення» (1995)

Переклади драматургії (п'єси, поставлені в театрах України):

Джон Міллінгтон Сінг. «Герой Західного краю» (з англ., 197?) Ніл Саймон. «Хочу зніматися в кіно» (з англ. 1994) Бертольт Брехт. «Кар'єра Артуро Уї» (з нім., 1978), «Кавказьке крейдяне коло» (з нім., 198?)

Нагороди 1998 — лауреат літературної премії ім. М. Рильського — «за переклади класиків американської літератури Марка Твена, Е. Гемінґвея, Р. П. Воррена».

Висловлювання «Недарма ж кажуть, що справжній художній переклад стає надбанням тієї літератури, мовою якої його здійснено»

Сім'я Перший шлюб: дружина (1954—1968) Васильєва Азана Борисівна ( — ) — лікар син Васильєв Олександр Володимирович (нар. ) — музикознавець, радіожурналіст дочка Сидоренко Олена Володимирівна (нар. ) — журналіст, редактор телебачення

Другий шлюб: дружина (з 1969) Митрофанова (уродж. Ландо) Валентина Яківна (нар. ) — редактор, журналіст дочка Митрофанова Галина Володимирівна (нар. )

Бібліографія Лісняк Ю. Хист перекладача // ЛУ. — 1983, 24 лютого Зернецька О. Не втратити й відтінків // Друг читача. — 1983, 10 березня Чайковський Б. Володимиру Митрофанову — 60 // ЛУ. — 1989, 20 липня Володимир Іванович Митрофанов. [Некролог] // Все­світ. — 1999. № 7. Тригуб А. М. Перекладацька стратегія Володимира Митрофанова: мовностилістичний аспект // Science and Education a New Dimension. Philology, III(15), Issue: 68. — К.: Інститут філології КНУ ім. Т.Шевченка. — 2015 Тригуб А. М. Рецензійне мистецтво Володимира Митрофанова // Мовні і концептуальні картини світу. - 2015. - Вип. 51. - С. 567-575

Джерела Митрофанов Володимир Прес-центр Літературна премія ім. М. Рильського Ткаченко В. І. Митрофанов Володимир Іванович Тригуб А. М. Рецензійне мистецтво Володимира Митрофанова // Мовні і концептуальні картини світу. — 2015. — Вип. 51. — С. 567—575 Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Опис особового фонду В. І. Митрофанова.