Луцій Ліциній Лукулл (*Lucius Licinius Lucullus, 140 до н. е./137 до н. е. —після 101 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.
Життєпис Походив з впливового роду Ліциніїв. Син Луція Ліцинія Лукулла, консула 151 року до н. е.
У 104 році до н. е. обіймав посаду претора. Під час своєї каденції придушив в Луканії повстання рабів під керівництвом вершника Веттія. У 103 році до н. е. як пропретор вирушив на Сицилію для боротьби з повстанням рабів на чолі 17-тисячної армії. Здобув велику перемогу і змусив очільника повстанців «царя» Трифона закритися в Тріокале, проте не зміг взяти цю фортецю, вів військові дії вкрай мляво, не досяг більш ніяких успіхів і незабаром його замінив Гай Сервілій. Перш ніж здати командування наступнику, привів у непридатність власний табір і всі укріплення.
У 101 році до н. е. був притягнутий авгуром Гаєм Сервілієм до суду за звинуваченням у казнокрадстві. Одноголосно засуджений і змушений вирушити в заслання до Гераклеї. Подальша доля не відома.
Родина Дружина — Цецилія Метела, донька Луція Цецилія Метелла Кальва
Діти: Луцій Ліциній Лукулл, коснул 74 року до н. е. Марк Теренцій Варрон Лукулл, коснул 73 року до н. е.
Джерела M. Tröster, Themes, Character, and Politics in Plutarch's Life of Lucullus. The Construction of a Roman Aristocrat, Stoccarda, 2008