Марк Ліциній Красс (*Mapcus Licinius Crassus, 86 до н. е. —після 49 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис Походив з впливового роду Ліциніїв. Син Марка Красса, консула 70 та 55 років до н. е.

У 60 році до н. е. був обраний до колегії понтифіків. У 57 році до н. е. брав участь у розгляді релігійної заборони, накладеної на будинок Цицерона . У 54 році до н. е. був квестором, а у 53 році до н. е. — проквестором Гая Цезаря в Галлії. Брав участь у першій експедиції Цезаря до Альбіона, згодом придушив повстання племені белловаків, захищав місто Самаробріва (сучасне місто Ам'єн), згодом очоливав один з підрозділів проти племені менапіїв.

З початком у 49 році до н. е. громадянської війни між Гаєм Цезарем та Гнеєм Помпеєм залишився вірним першому. Того ж року як легат Цезаря керував провінцією Цизальпійська Галлія. У 48 році до н. е. повернувся до Риму. Подальша доля не відома.

Родина Дружина — Цецилія Метелла

Діти: Марк Ліциній Красс, консул 30 року до н. е.

Джерела Friedrich Münzer: Licinius 56). In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XIII,1, Stuttgart 1926, Sp. 268–269.