О́сип Степа́нович Зале́ський (16 квітня 1892, c. Тростянець Малий, тепер Золочівський район, Львівська областьП. Гуцал. Залеський Осип Степанович… — С. 236. — 13 березня 1984, Баффало, США) — український галицький педагог, композитор, диригент, літературознавець, автор пісень, наукових праць, видавець.
Життєпис У 1903 році родина перебралася до Золочева, за рік помер батько. Щоби закінчити гімназію, Осип підряджався на всілякі праці.
У 1911 році поступив до Львівського університету на студії природознавства. Одночасно навчався у Вищому музичному інституті імені М. Лисенка (нині — Львівська національна музична академія), набував практики хорового співу в хорах «Львівський боян» і «Бандурист».
У 1912 році в газеті «Dzennik Ludowy» опубліковано його статтю про Миколу Лисенка. Дописував до журналу «Ілюстрована Україна», був членом редакції щоденника «Діло», із Михайлом Гайворонським заснував видавництво «Ліра».
З початком Першої світової війни Залеські виїхали до Відня. Осип навчався одночасно у Вищій музичній школі Кайзера та Віденському університеті, став активним учасником українського молодіжного товариства «Січ». Восени 1916 року призваний до війська, на Буковині був перекладачем із російської мови.
Розвал Австро-Угорської імперії застав його у Могилеві-Подільському. Вступив до лав Української Галицької армії, воював до весни 1919 року.
У 1920-му одружився з Ґертрудою Пальм, народженою в Естонії і став учителем у приватній гімназії українського товариства «Рідна школа» в Чорткові.
У 1921 році прибув до Станіславова на працю вчителя природознавства в гімназію. Одночасно заснував тут філію Львівського музичного інституту імені М. Лисенка, став її директором. Відновив діяльність видавництва «Ліра», серед інших книг, видав також кілька своїх збірок пісень.
У 1938 році викладав у Станиславівській ІІІ державній гімназії ім. Станіслава Сташиця, звідки 15 липняSprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1938/39 . — S. 15. шкільна влада перевела його до Бучача, а його місце праці віддали польському вчителеві. У Бучацькій державній польськомовній гімназії працював з 1 вересня 1938 року.
З початком Другої світової війни виїхав з родиною до Ерфурту в Німеччині, де працював у великій городньо-насіннєвій фірмі.
З окупацією нацистами Польщі родина перебралася до Ярослава, працював в українській гімназії учителем природознавства та очолював хор «Ярославський боян».
У 1944 році — вимушена еміграція, воєнні обставини відлучили його від родини. Дружина з доньками Лідією та Христиною опинилася в таборі переміщених осіб у Фіссені, де і померла в 1946 році. Тільки по смерті дружини зміг злучитися з доньками в Баварії.
У 1950 році родина виїздить до США, у Баффало. Тут створює хор при організації УККА, долучається до відкриття курсів українознавства, суботньої школа, українського клубу «Наша хата», секції «Пласту», керує низкою хорів, стає інспектором Шкільної ради у Баффало, Рочестері та Сіракузах.
У 1955 — разом із другою дружиною, Галиною Лагодинською-Залеською, заснував у Баффало філію Українського музичного інституту.
Помер у Баффало 13 березня 1984 року.
Доробок Написав цілу низку статей, з них «Василь Барвінський», «Василь Безкоровайний, композитор, педагог», «Сидір Воробкевич», «Ярослав Лопатинський», «Станіслав Людкевич», «До історії пісень УСС», «Іван Франко й музика», «Гнат Хоткевич і відродження бандури». «Наше шкільництво, від сивої давнини по 1939 рік», «Соломея Крушельницька», «Піяністка Софія Ілевич», «Крукова гора» у збірнику Бучач і Бучаччина.
Видані теоретичні праці «Короткий начерк історії української музики» — 1958, видавництво «Америка» у Філадельфії, «Загальні основи музичного знання» — 1958, «Говерла» в Нью-Йорку, книжка про М. Лисенка — «Новий шлях» у Вінніпеґу, «Музичний диктант» — вправи та пісні для вивчення музичної грамоти — Баффало, 1961. Мала українська музична енциклопедія / упор. О. Залеський. — Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1971. — 125 c.
Літературні тексти Вражіння з мандрівки по Гуцульщині // «Діло» (Львів), чч. 184-188, 23-27 серпня 1938 р.
Збірки пісень «Колядничок для співу на дитячі голоси» (1922) «Пісні на один голос із фортепіано» (1923) «Полягли в бою» (1923) «До весни; З вечірних мелодій]» (жіночі хори) (1970)Осип Залеський. До Весни; З вечірних мелодій (жіночі хори) [Ноти]. Українське музичне видавництво, ч. 16, Buffalo, New York — 1970
Примітки
Джерела Гуцал Петро. Залеський Осип Степанович // Залеський Осип. З мого життя / Альманах Станиславівськоі землі. Збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. Том 2. — Нью-Йорк — Париж — Сідней — Торонто, 1985. — С. 122—133. Костюк Олександра. Осип Залеський — музиколог, композитор, педагог / Альманах Станиславівськоі землі. Збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. Том 1. — Нью-Йорк — Торонто — Мюнхен, 1975. — С. 571—573.
Посилання
Дорогами життя Осипа Залеського. Осип Залеський. Музичний фонд .