Роман Колі́сник (псевдоніми: Ро-Ко, Денис Депутат, Іван Кооперативний, Walter Cap, Семен Діяспорний; 10 жовтня 1923, Товстеньке — 10 січня 2016, Торонто) — український і канадський письменник-прозаїк, журналіст, перекладач, історик, громадсько-культурний діяч; член Об'єднання українських письменників «Слово», Національної Спілки письменників України з 1993 року.
Життєпис Народився 10 жовтня 1923 року в селі Товстенькому (нині Чортківський район, Тернопільської області, Україна). У 1943 році закінчив Чортківську гімназію.
Брав участь у німецько-радянській війні, воював у складі дивізії СС «Галичини», мав ранг хорунжого. Кілька разів отримав поранення. Кінець війни зустрів у військовому шпиталі в Австрії у Фельдбаху, звідки, з кількома сотнями дивізійників, рушив до Італії, однак під час рейду потрапив до американського полону; перебував у концтаборі у місті Ріміні.
З 1947 року в Мюнхені, де вступив в Українську вищу економічну школу; рік працював там же як репортер у тижневику «Українська трибуна».
1950 року емігрував до Австралії, де працював лісорубом, почав писати фейлетони, статті. У 1957 році переїхав до Канади. В Торонто 1960 року одружився з Галиною Солтикевич, дочкою православного священника з Конотопа. Здобув диплом фінансового аналітика від Макмастерського університету. Працював у редакціях газети «Вільне Слово», у 1960—1965 роках — часопису «Новий шлях». Отримав професійну сертифікацію бухгалтерства CMA і працював у Міністерстві урядових послуг провінції Онтаріо. Був активний у Пласті, Канадсько-українській мистецькій фундації, культурних товариствах «Козуб», Науковому товаристві імені Шевченка, «Слово» та багатьох інших організаціях. У 1985—1990 роках обіймав посаду редактора журналу «Координатор». 1991 року відвідав Україну. У 2000—2014 роках — редактор часопису «Вісті комбатанта».
Помер в Торонто 10 січня 2016 року, де і похований на цвинтарі «Парк-Лон».
Творчість Публікував публіцистичні, критичні статті, прозу в періодичних виданнях Сполучених Штатів Америки, Канади, Ізраїлю та інших країн («Новий шлях», «Гомін України», «Свобода», «Лис Микита», «Діалоги» та інших). Автор книг
«Репортажі з світового конгресу в Нью-Йорку», публіцистичні нариси (1978); «Довкола світу», репортаж-спомин (Торонто; Нью-Йорк, 1982); «Україна у снах і наяву» (Київ: Ярославів Вал, 2015); повісті про дивізію «Галичина» «Останній постріл. Доля одного вояка» (Торонто: Слово, 1989); «Останній постріл», уривок // Хрестоматія з української літератури в Канаді (Едмонтон, 2000); «Останній постріл. Еріка» (Київ: Ярославів Вал, 2011); збірки спогадів, спостережень, есеїв «Майже, але не зовсім» (Тернопіль, 2002); «Машерують добровольці…», спомини (Тернопіль: Арій, 2003); гуморески та фейлетони «Тяжко бути політичним емігрантом» (Торонто, 1986); «Найкращі хлопці з Дивізії» (Торонто, 1993); «Від Адама до Леоніда ІІ» (Київ, 1996). </div> Написав працю «Військова управа та Українська дивізія „Галичина“» (Торонто, 1990; Київ: Ярославів Вал, 2009), до якої як додаток упорядкував «Протоколи Військової Управи „Галичина“» (1993). Упорядкував бібліографію видань Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії УНА, спогадів та публікацій колишніх вояків дивізії. Рецензував праці з історії дивізії «Галичина» Тараса Гунчака, Михайла Ореста Лоґуша, Андрія Боляновського, Майкла Джеймса Мельника. Автор низки статей до Енциклопедії українознавства та «Енциклопедії української діяспори». Переклав з німецької мови книгу начальника оперативного відділу штабу Дивізії «Галичина» Вольфа-Дітріха Гайке «Sie wolten die Freiheit» («Вони хотіли волі») — під назвою «Українська дивізія „Галичина“» (Торонто; Париж; Мюнхен, 1970); з англійської мови частини з книг «Galicia Division» Михайла Ореста Лоґуша «Броди» (Івано-Франківськ, 1998) та «Russian Journal» Джона Стейнбека («Київ», 2010, № 7/8).
Вічний фонд імені Романа і Галі Колісників У березні 2011 року заснував у Канадському інституті українських студій Вічний фонд імені Романа і Галі Колісників внеском на 15 000 доларів. Його метою є підтримка перекладів і публікацій (друкованих та електронних) україномовних художніх творів, спогадів, щоденників і листування українських авторів з Канади та інших країн діаспори англійською і французькою мовами.
Відзнаки Шевченківська медаль (1995); Літературна премія «Тріумф» (2004); Літературна та патріотично-виховна премія імені Олекси ГірникаПремія імені Олекси Гірника / Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів»..
Виноски
Примітки
Література