Львівська дослідна станція садівництва Основні дані Приналежність Українська академія аграрних наукЗасновано 29 червня 1959 рокуЛіквідовано липень 2011 рокуНаступник Інститут садівництва Карпатського регіону Сфера діяльності садівництво Розташування Адреса с. Неслухів, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, 80455 Львівська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Української Національної академії аграрних наук — науково-дослідна установа галузі садівництва розташована у селі Неслухів Львівської області, спеціалізується на створенні нових сортів плодових і ягідних культур; удосконаленні технологій вирощування садивного матеріалу, плодів і ягід; розробці технічних засобів по догляду за садами, ягідниками та розсадниками.

Сфера діяльності наукові розробки; селекція сортів плодових, ягідних культур; продаж саджанців плодових, ягідних культур; продаж фруктів.

Історія Розвинуте садівництво здавна було однією з особливостей селі Неслухів. Його основи було закладено в селі на маєтку графа Дідушицького. Ще в часи входження Галичини до складу Австро-Угорської імперії, а пізніше — до складу Польщі, тут вирощували саджанці плодових дерев, троянди, які розповсюджувалися в країни Західної Європи.

Великим сподвижником садівництва в селі Неслухів був агроном графа Дідушицького Іван Новосад. Під його керівництвом було започатковано вирощування саджанців плодових дерев та кущів.

29 червня 1959 року в селі Неслухів, на базі колишнього маєтку графів Дідушицьких, згідно з наказом № 133, було засновано Львівську Дослідну Станцію Садівництва УААН. Вона була підпорядкована Інституту Садівництва Української Національної академії аграрних наук. Адміністративний корпус установи розмістився у палаці родини Дідушицьких. Станом на 1959 рік станція розміщувалася на території розміром 107 га.

До 1970-х років господарство станції не було дуже розвиненим, що виражалося в відсутності якісної сільськогосподарської техніки та стабільних високих врожаїв. У 1972 році на станції було створено маточник кущових ягідників. Площа насаджень суниць у маточнику на 1972 рік становила 10 га. У цьому ж році на ньому висаджено 1 млн розсади. З поступовим збільшенням кожного року, пізніше кількість розсади становила близько 10 мільйонів одиниць. До початку вісімдесятих років площа маточника поступово зросла до 20 га.

Вісімдесяті роки стали періодом найбільшого розвитку Львівської дослідної станції садівництва. Станція підтримувала зв'язки з селекціонерами з Англії, Франції, Польщі, скандинавських країн. Сюди часто приїжджали за садивним матеріалом.

На сезонних роботах по збору урожаю щодня працювало від 2 до 2,5 тисячі людей, які прибували з різних населених пунктів. За роботу приїжджі брали натурою — ягодами. В Неслухів на практику часто прибували студенти аграрних навчальних закладів. З 1967 по 1976 рік при науковій установі діяла Львівська однорічна сільськогосподарська школа де навчали за напрямками: спеціаліст садівництва та майстер інтенсивного садівництва.

На Львівській дослідній станції садівництва розроблено технологію механізованого збирання врожаю смородини чорної, технологію механізованого садіння суниць.

Спеціалісти станції майже в два рази скоротили складний шлях селекції і впровадження сортів, розробили методику одержання безвірусного садивного матеріалу, технологію вирощування інтенсивних садів в умовах регіону.

Науковці станції проводили республіканські і всесоюзні наради, на яких розглядали питання, які стосувалися малопоширених культур. Зокрема всесоюзна нарада відбулася тут у 1989 році.

У липні 2011 року Львівську дослідну станцію садівництва та ряд інших наукових установ приєднано до Інституту землеробства і тваринництва західного регіону НААН. Новостворену установу було перейменовано в Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН.

На базі Львівської дослідної станції садівництва створено Лабораторію садівництва Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

У 2018 року лабораторія садівництва введена в структуру Інституту садівництва НААН як Львівський відділ садівництва.

Керівники дослідної станції Бірюк В. (1959); Ульянов П. Я. (1959—1960); Серебряков В. (1960—1962); Калашнік Б. М. (1962—1968); Шестопал Сергій Якович (1969—1998); Асадулаєв Михайло Мусарзович (1998—1999); Бурлака Анатолій Іванович(1999—2007); Гриневич Володимир Олександрович(2007—2011); Сідлецький Святослав Миколайович(2016—2018); Копа Олександр Гаврилович (2018—по т.ч.);

Відомі науковці, які працювали у ЛДСС Копань Володимир Павлович Копань Кіра Миколаївна Шестопал Сергій Якович Шестопал Зінаїда Андріївна

Сорти плодових культур, створені у ЛДСС + Груша №Назва сортуАвторРік створенняРік внесення до державного реєстру сортів рослин1 Вродлива Копань В. П., Копань К. Н. 19602 Черемшина Копань В. П., Копань К. Н. 1960 20003 Золотоворітська Копань В. П., Копань К. Н. 1961 19954 Роксолана Копань В. П., Копань К. Н. 1961 19955 Смерічка Копань В. П., Копань К. Н. 1961 19956 Трембіта Копань В. П., Копань К. Н. 19617 Вижниця Копань В. П., Копань К. Н. 1962 19998 Говерла Копань В. П., Копань К. Н. 19629 Християнка Копань В. П., Копань К. Н. 1962 200910 Львівський Сувенір Копань В. П., Копань К. Н. 1964 200911 Стрийська Копань В. П., Копань К. Н. 1964 199912 Етюд Копань В. П., Копань К. Н. 1964 1999Суниця №Назва сортуАвторРік створенняРік внесення до державного реєстру сортів рослин1 Львівська рання Копань В. П., Копань К. Н. 19632 Стефанія 20103 Радослава 20104 МачужинкаСмородина чорна №Назва сортуАвторРік створенняРік внесення до державного реєстру сортів рослин1 Українка Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 1982 20002 Верховина Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 19853 Краса Львова Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 1985 20004 Софія Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 1985 20015 Надбужанська Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 1986 20046 Либідь Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 20017 Вербна Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 20048 Сержик Шестопал З. А, Шестопал Г. С.9 Роксолана Шестопал З. А, Шестопал Г. С.10 Зоря Галицька Шестопал З. А, Шестопал Г. С.11 Галинка Шестопал З. А, Шестопал Г. С.Порічка №Назва сортуАвторРік створенняРік внесення до державного реєстру сортів рослин1 Світлиця Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 19832 Святкова Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 1983 20003 Чародійка Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 1983 20004 Львів′янка Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 19845 Ярославна Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 1984 20016 Любава Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 20007 Сніжана Шестопал З. А, Шестопал Г. С. 20098 Улюблена Шестопал З. А, Шестопал Г. С.9 Білосніжка Шестопал З. А, Шестопал Г. С.10 Львівська солодка Шестопал З. А, Шестопал Г. С.Аґрус №Назва сортуАвторРік створенняРік внесення до державного реєстру сортів рослин1 Високий замок Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. 1970 19952 Каменяр Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. 1970 19943 Карпати Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. 1970 19954 Неслухівський Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. 1970 19905 Златогор Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. 20066 Карат Копань К. Н., Копань В. П., Шестопал З. А. 2006+

Примітки

Джерела Атлас перспективных сортов плодовых и ягодных культур Украины / ред. В. П. Копань. — К. : ООО «Одекс», 1999. — 454 с., ил. — ISBN 966-95177-6-1. Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2013 році Інститут садівництва НААН України Інститут сільського господарства Карпатського регіону

Посилання