Данієль Ріккардо (; нар. 1 липня 1989, Перт, Австралія) — австралійський автогонщик італійського походження , що виступав у Формулі-1 з 2011 до 2024 року. Чемпіон Британської Формули-3 в 2009 році, двічі бронзовий призер Чемпіонату світу Формули-1 у 2014 та 2016 роках.
Кар'єра
Формула-Форд і Формула-БМВ Ріккардо почав займатися картингом у віці дев'яти років і взяв участь у численних картингових змаганнях. У 2005 він приєднався до чемпіонату Австралійської Формули-Форд, де виступав на автомобілі «Van Diemen», якому було 15 років. Ріккардо закінчив сезон, зайнявши восьму сходинку в чемпіонаті. У наступному році, він виграв грант на участь в азійському чемпіонаті Формули-БМВ з командою «Eurasia Motorsport». У чемпіонаті, що складався з 19 гонок, молодий австралієць здобув 2 перемоги, обидві на трасі Біра, а також заробив поул-позицію на трасі Чжухай протягом свого дебютного сезону, де він зайняв третє місце в заліку пілотів з 231 очками, відставши на 59 очок від чемпіона Ерла Бамбера.
У серпні того ж року Ріккарду випала можливість сісти за кермо одного з болідів Формули-БМВ команди «Motaworld Racing» на восьмому етапі британського чемпіонату. Попри схід у першій гонці, Ріккардо піднявся до восьмого місця на фініші другої гонки і йому за це дісталося три очки. Наприкінці року він узяв участь у «Світовому фіналі Формули-БМВ» з командою «Fortec Motorsport», де він фінішував п'ятим, на чотирнадцять секунд відставши від переможця Крістіана Фіторіса.
Формула-Рено У 2007 році австралієць, разом з «RP Motorsport», перейшов у категорію перегонів Формула-Рено. Він брав участь у європейському та італійському чемпіонатах, але у той же час був більше сфокусований на останній серії, де взяв участь у чотирнадцяти гонках проти чотирьох у європейському чемпіонаті. Ріккардо завершив рік сьомим в італійській серії з 196 очками та подіумом на трасі у Валенсії, але йому не вдалося додати очки в скарбничку європейської серії.
Австралієць залишився в Формулі-Рено на другий рік у 2008, беручи участь в європейському та західноєвропейському кубках. До кінця року молодий пілот став володарем свого першого титулу в «західноєвропейському кубку» і фінішував другим у Єврокубку позаду фіна Вальттері Боттаса.
Формула-3 Під час другої половини сезону 2008 року, Ріккардо здійснив свій дебют у Формулі-3 на Нюрбургринзі, за команду Євросерії Формули-3 «SG Formula». Попри невеликий досвід австралієць кваліфікувався на восьмому місці у першій гонці, яке згодом перетворилося в шосте після зіткнення Джеймса Джейкса і Крістіана Фіторіса.
У 2009 Ріккардо вирушив на чемпіонат Британської Формули-3 і виступав за команду «Carlin Motorsport». Також він здійснив свій дебют в 3.5-літровій Світовій серії Рено, де він був партнером Шарля Піка в команді «Tech 1 Racing» на португальському автодромі Алгарве. Він зійшов у першій гонці, а в другій фінішував п'ятнадцятим. Коли Ріккардо повернувся у Формулу-3, його лідерство в чемпіонаті усталилося до 45 очок. Перемога і третє місце серед британських болідів, дало йому неприступне 64-очкове лідирування над Ренгером ван дер Цанде. Це означає що Ріккардо став першим австралійським гонщиком з часів Девіда Бребема, який став володарем чемпіонського титулу в 1989 році. Також як і Бребем, Ріккардо виграв титул на машині обладнаній мотором Volkswagen. Ріккардо добре завершив сезон, завоювавши два поула на останньому етапі в Брендс-Гетчі. Він виграв першу гонку на 15 секунд випередивши найближчого переслідувача Макса Чилтона, і фінішував четвертим (третім серед основного класу, оскільки Маркус Ерікссон був учасником запрошувального класу) у заключній гонці сезону. Його чемпіонський відрив склав 87 очок від Вальтера Грубмюллера, якому вдалося випередити напарника ван дер Цанде, який пропускав цей вік-енд через етап в Барселоні.
Ріккардо продовжив співпрацю з «Carlin», узявши з командою участь на Гран-прі Макао. Австралієць швидко набрав темп на трасі і був другим найшвидшим (і найшвидшим новачком) позаду Маркуса Ерікссона в першій кваліфікації, але в другій кваліфікації він зміг показати лише п'ятий час, який став його місцем на стартовій решітці кваліфікаційної гонки. На першому колі кваліфікаційній гонки Ріккардо зійшов з траси внаслідок зіткнення з бар'єром у повороті «Сан Франциско» (). Гонщик продовжив рух з проколом колеса вгору схилом перед тим як знову врізатися в стіну в повороті «Солітуд Ессес» (). Болід австралійця перегородив трасу, що спричинило аварію семи його суперників.
Формула-Рено 3.5
30 жовтня 2009 Ріккардо був підписаний командою «Tech 1» для участі в сезоні 2010. Він уже виступав за команду на етапі в Алгарве в 2009 році, де був напарником Брендона Гартлі, іншого пілота «Tech 1» протягом сезону.
Після незначного інциденту під час тренувань на гірських велосипедах, Ріккардо був змушений пропустити другий тест сезону 2010 року, але це не завадило йому здобути поул-позиції на обох гонках відкриття сезону 2010 в Альканьїсі, Іспанія. Австралієць зайняв третє і друге місця в гонках відповідно, очоливши турнірну таблицю чемпіонату. Двома тижнями пізніше, на трасі Спа-Франкоршам, Ріккардо був покараний стартом з останньої позиції на стартовій решітці за перешкоджання в русі іншим пілотам. У наступних двох гонках він фінішував 13-м і п'ятим відповідно, в останній гонці пілот прийшов другим, але на багатьох фаворитів були накладені штрафні санкції, оскільки вони порушили правила закритого парку перед початком перегонів. Через тиждень, у Монте-Карло, Ріккардо заробив свій третій поул у сезоні, випередивши на три десятих секунди свого суперника по чемпіонату Стефано Колетті. У наступній гонці австралієць здобуває першу перемогу, обійшовши на одну позицію знову-таки Колетті. Згодом він забезпечив собі ще дві перемоги: на Хунгароринзі та на Гоккенгаймринзі. Австралійцем були зайняті поул-позиції в 6 з 12 наступних гонок чемпіонату. Ці результати неодноразово позитивно коментував бос команди «Tech 1» Саймон Абаді. В одному зі своїх інтерв'ю, розповідаючи про досягнення кореспонденту «Autosport» Пітеру Міллсу, Абаді сказав таке: «Я дійсно сподіваюся, що Данієль виграє чемпіонат».
На першій гонці в Сільверстоуні між Ріккардом та поул-пілотом Джоном Ланкастером сталася пригода, після якої він через аварію не зміг продовжити змагання. Згодом у результаті ряду дискваліфікацій Жан-Ерік Вернь, напарник австралійця по команді, став переможцем першої гонки. На другій гонці вік-енду Данієль забезпечив собі поул-позицію і більшість дистанції тримав лідерство з перевагою в понад три секунди. Помилка під час гальмування в другій частині перегонів дала можливість Естебану Герр'єрі випередити пілота «Tech 1» на фінальному колі.
На останньому етапі сезону Ріккардо на 13 очок випереджав Естебана Герр'єрі і лише на три відставав від лідера чемпіонату Михайла Альошина. Здобувши вже восьмий поул і перемогу в першій гонці, австралієць мав усі шанси на перемогу. Після забезпечення собі другого місця на стартовій решітці для другої гонки вік-енду, Ріккардо вдавалося утримати цю позицію аж до першого піт-стопу. Внаслідок зупинки в боксах його змогли обійти двоє суперників, серед яких був і напарник по команді Вернь. За два кола до кінця другої гонки в боротьбі за місце австралійця обігнав його суперник по чемпіонату Альошин. У своєму дебютному сезоні Ріккарду не вдалося виграти титулу переможця, програвши Михайлу Альошину лише два очки.
У 2011 році виступав за «ISR Racing» аж до відходу в команду «HRT».
Формула-1
Ріккардо здійснив свій дебют за кермом боліда Формули-1, за команду «Ред Булл» на тестах молодих пілотів у Хересі протягом трьох днів з 1 по 3 грудня. В останній день, Данієль показав найшвидший час тестів, випередивши всіх на секунду. Це зробило його єдиним гонщиком який зміг потрапити в 1:17. Керівник команди «Ред Булл» Крістіан Хорнер припустив, що Ріккардо замінить напарника у Світовій серії Рено 2010 Гартлі, як тестовий і запасний пілот команди. У підсумку Ріккардо і Гартлі поділяли обов'язки тест-пілотів за команду «Ред Булл» і за сестринську «Торо Россо».
11 листопада 2010, Ріккардо був затверджений як єдиний пілот від «Ред Булл», який мав узяти участь у післясезонних тестах для новачків на трасі Яс-Марина з 16 по 17 листопада. На тестах австралієць проїхав коло на 1,3 секунди швидше за час чемпіона світу 2010 року Себастьяна Феттеля, який той показав перед цим у суботу на кваліфікації.
Через кілька днів після завершення цієї сесії Ріккардо був затверджений як тестовий і запасний пілот від команди «Торо Россо» на сезон 2011 року. Він узяв участь у передсезонних тестах сезону і з'являвся на перших сесіях вільних заїздів під час кожного гоночного вік-енду.
На практичних заїздах Гран-прі Австралії 2011 року Ріккардо фінішував 16-им, відставши від свого досвідченого товариша по команді Себастьєна Буемі лише на одну десяту секунди. Згодом австралійцю вдалося фінішувати восьмим на п'ятничній практиці Гран-прі Туреччини, випередивши на одне місце Буемі.
HRT (2011) 30 червня 2011, Ріккардо підписав контракт з «Хіспанією», замінивши Нараїна Картікеяна на всіх наступних гонках сезону 2011, окрім Гран-прі Індії, де замість австралійця мав виступити Картікеян на домашньому для нього Гран-прі.
Однак 22 жовтня 2011 року, за кілька днів до першого індійського Гран-прі, де Нараїн Картікеян був обумовлений отримати назад своє місце для виступу на домашній гонці, командою «Хіспанія» було вирішено, що місцем для індійця поступиться Вітантоніо Ліуцці. В Абу-Дабі, стартувавши 20-им, Ріккардо був вимушений зійти з траси через проблеми з механікою, а на заключному Гран-прі Бразилії він фінішував 20-им після старту з 22-го місця.
Торо Россо (2012—2013)
14 грудня 2011, стало відомим, що в сезоні 2012 року Ріккардо виступатиме за «Торо Россо», разом з французом Жан-Еріком Вернем.
На Гран-прі Австралії, яке пройшло 18 березня 2012 року, на останньому колі Ріккардо вдалося обігнати свого партнера по команді. Він дістався фінішу дев'ятим і заробив при цьому свої перші два очки у Формулі-1. За весь сезон австралієць зійшов з траси лише один раз на Гран-прі Монако через проблеми з кермом.
31 жовтня 2012, «Торо Россо» повідомила про продовження контракту з Ріккардо на сезон 2013 року.
Результати виступів
Гоночна кар'єра Сезон Серія Команда Гонки Перемоги Поули Подіуми Очки Місце 2005 Австралійська Формула-Форд Приватна 3 0 0 ? 0 74 8 2006 Формула-БМВ Азія Eurasia Motorsport 19 2 3 3 12 231 3 Формула-БМВ UK Motaworld Racing 2 0 0 0 0 3 20 Світовий фінал Формула-БМВ Fortec Motorsport 1 0 0 0 0 Н/Д 5 2007 Формула-Рено 2.0 Італія RP Motorsport 14 0 0 0 0 196 6 Єврокубок Формули-Рено 2.0 4 0 0 0 0 0 НК 2008 Формула-Рено 2.0 WEC SG Formula 15 8 9 7 11 192 1 Єврокубок Формули-Рено 2.0 18 6 5 5 7 136 2 Євросерія Формули-3 2 0 0 0 0 Н/Д НК Формула-3 Мастерс 1 0 0 0 0 Н/Д НК 2009 Британська Формула-3 Carlin Motorsport 20 7 6 5 13 275 1 Формула-3 Мастерс 1 0 0 0 0 Н/Д НК Формула-Рено 3.5 Tech 1 Racing 2 0 0 0 0 0 34 Гран-прі Макао Carlin 1 0 0 0 0 Н/Д НК 2010 Формула-Рено 3.5 Tech 1 Racing 16 4 8 5 8 136 2Формула-1Toro Rosso тест-пілот 2011 Формула-Рено 3.5 ISR 12 1 2 3 6 144 5Формула-1Scuderia Toro Rosso тест-пілотФормула-1HRT Formula 1 Team 11 0 0 0 0 0 27 2012Формула-1Scuderia Toro Rosso 20 0 0 0 0 10 18 2013Формула-1Scuderia Toro Rosso 19 0 0 0 0 20 14 2014Формула-1Infiniti Red Bull Racing 19 3 0 1 8 238 3 2015Формула-1Infiniti Red Bull Racing 19 0 0 3 2 92 8 2016Формула-1Red Bull Racing 21 1 1 4 8 256 3 2017Формула-1Red Bull Racing 20 1 0 1 9 200 5 2018Формула-1Aston Martin Red Bull Racing 21 2 2 4 2 170 6 2019Формула-1Renault F1 Team 21 0 0 0 0 54 9 2020Формула-1Renault DP World F1 Team 17 0 0 2 2 119 5 2021Формула-1McLaren F1 Team 22 1 0 1 0 115 8 2022Формула-1 McLaren F1 Team 37 11 2023Формула-1 Scuderia AlphaTauri 8 0 0 0 0 6 17 2024 Формула-1 Visa Cash App RB F1 Team 18 0 0 1 0 12
Результати виступів у Формулі-3