Васи́ль Степа́нович Ільницький (псевдоніми Стефанович В., Стефанович В. Д., Василько Мудрагель, Денис з-над Серету, Денис з Покуття; 22 квітня 1823, Підпечери Тисменицького повіту, тепер Тисменицький район, Івано-Франківська область — 15 квітня 1895, Підпечери Тлумацького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) — український історик, культурний діяч, педагог, письменник, театральний критик, священник УГКЦ.

Життєпис Народився 22 квітня 1823 року в с. Підпечери Тисменицького повіту (нині Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна). Походив з родини священика.

Навчався у гімназіях міст Станиславова (цісарсько-королівська), Тернополя (єзуїтська), Львова. 1840 року став студентом Львівського університету, 1841 року переїхав до Відня, навчався у «Цісарському конвікті».

У 1846 чи 1847Кушнерик Г., Медведик П. Ільницький Василь Степанович… — С. 682. році висвячений на священника, служив у селі Воскресинцях під Коломиєю.

30 травня 1848 р. брав участь в «народному руському фестині» Руської Ради у м. Станиславів.Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 631—632. 19—26 жовтня 1848 року в часі «Весни народів» входив до складу львівського «Собору руських учених».

У 1849 р. став викладачем української мови в німецькій гімназії у Станиславові, пізніше професором історії гімназії в Тернополі. 1858 року очолив Другу українську гімназію у Львові, з 1861 — директор вищої гімназії в Тернополі, 1868 — перший директор Львівської академічної гімназії. Член краєвої шкільної ради.

Його науково-публіцистичні записки: «Собор учених русинів 19–26 жовтня 1848», «Проект органу Матиці», «Рік 1848», «Зав'язане ради руської в Станіславові. Буча польська», «Виклад про слов'янську філософію», «З'їзд учених в Львові», «Записки руського путешественника», 1864, «Способи, якими поляки галицькі намагаються розслабити організм народний русинів».

Друкувався у виданнях «Батьківщина», «Діло», «Газета шкільна», «Зоря», «Ластівка».

Обраний до першого виділу «Просвіти» у Львові.

Писав історичні розвідки та нариси-дослідження: «Олександр, князь Белзький», «Стародавній Звенигород», 1861, «Стародавня Теребовля», 1862, «Перші напади татар на Русь», «Князь Лев», «Початок Русі», «Нестор — перший літописець руський», «Перегляд південно-руської історії від 1337 до 1450», 1875, «Історія України за часів Петра Великого. Павло Полуботок. Петро Калнишевський» — 1886, «Уступи з історії України і козацтва. Україна перед роком 1646. Дві облоги Львова Хмельницьким (1648 і 1655)» серія публікацій «Життя знаменитих князів, гетьманів, героїв і інших мужів руських».

Як літератор написав повість «Рогніда-Горислава» та драму «Настася».

Іван Франко повідомляв, що завершував роботу над триактовою політично-літературною комедією «Жаби», в якій мали бути висміяні В. Ільницький, І. Шараневич, О. Огоновський, О. Партицький, В. Площанський. Комедію не надрукували, її рукопис невідомий.Нахлік Є., Кравець О. Барвінський (Барвіньскій, Барвіньский) Володимир Григорович //

Примітки

Джерела та література Герасимова Г. Ільницький Василь Степанович // Кушнерик Г., Медведик П. Ільницький Василь Степанович // І. Г. Високопреподобний отець Василь Ільницький // Справозданє дирекциї ц.к. академичної ґімназиї у Львові за рік шкільний 1894/5. — Львів 1895. — С. 48—51. Ю. Підпечарський. о. Василь Ільницький — священик, педагог і письменник. // Альманах Станиславівської землі : збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. Том ІІІ. / редактор-упорядник Юрій Гаєцький. — Нью-Йорк ; Київ ; Івано-Франківськ : Вид. Центрального Комітету Станиславівщини, 2009. — С. 653-655.

Посилання Василь Ільницький (1823—1895). Ільницький Василь Степанович . Ільницький Василь Степанович. Інститут історії України .