Держа́вна слу́жба Украї́ни з надзвича́йних ситуа́цій (ДСНС) — центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в сферах цивільного захисту, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідацію надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежну та техногенну безпеки, діяльність аварійно-рятувальних служб, профілактику травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій утворена шляхом реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій і Державної інспекції техногенної безпеки України.

З 25 квітня 2014 діяльність Служби спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністра внутрішніх справ.

Історія

Після здобуття Україною незалежності в 1991 році, питаннями цивільної оборони, ліквідації наслідків та попередження надзвичайних ситуацій, захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, гасіння пожеж та пожежної безпеки займалися три окремих відомства: Штаб Цивільної оборони, Міністерство у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС та Головне управління пожежної охорони МВС України.

У 1996 році Указом Президента Леоніда Кучми на базі Штабу Цивільної оборони та Мінчорнобиля було створено єдине відомство — Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), яке стало провідним органом у системі виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, рятувальної справи, створення та функціонування систем страхового фонду документації, поводження з радіоактивними відходами, захисту від надзвичайних ситуацій, попередження ситуацій і реагування на них, ліквідації їх наслідків та наслідків Чорнобильської катастрофи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління та несе відповідальність за її стан і розвиток.

В підпорядкуванні МНС України перебували угрупування військ Цивільної оборони чисельністю 10 218 осіб (9550 — військовослужбовці). Війська ЦО були призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

У складі військ знаходилися:

три окремі мобільні механізовані бригади (Київ, Дрогобич, Донецьк); навчальна бригада (Ватутіне); окремі мобільні механізовані полки (Лоскутівка, Верхівцеве, Мирне, Знам'янка); окремі аварійно-рятувальні батальйони (Мазанка, Ромни, Ужгород, Чернівці, Якушинці, Городище, Хмельницький); об'єднаний загін оперативного реагування (Кропивницький); регіональний рятувальний координаційний центр (Керч); спеціальний авіаційний загін (Ніжин); загін забезпечення аварійно-рятувальних робіт (Жеребкове); два вузли зв'язку (Київ, Переяслав); військова комендатура (Київ).

Територіальні органи МНС України до 2003 року були представлені Головними управліннями (управліннями) з питань надзвичайних ситуацій (у складі обласних державних адміністрацій).

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту 27 січня 2003 року Указом Президента України «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій»[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/47/2003 Указ Президента України № 47/2003 "Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій органи і підрозділи Державної пожежної охорони виведені зі складу МВС і передані до складу МНС України.

19 грудня 2003 року видано Указ Президента України «Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року». Державна програма передбачала створення єдиної невійськової Оперативно-рятувальної служби. Передбачалася повна демілітаризація МНС.

Були повністю розформовані військові частини ЦО в Донецьку, Хмельницькому та Чернівцях. Військові частини Військ Цивільної оборони в Києві, Дрогобичі, Ромнах, с. Мирне, с. Ватутіне були реорганізовані в Регіональні рятувальні загони ОРС ЦЗ; а військові частини в Кропивницькому, Ужгороді, с. Мазанка, с. Лоскутовка — в Територіальні рятувальні загони ОРС ЦЗ. Військові частини в Якушинцях, Городищі, Верхівцевому, Знам'янці — увійшли до складу аварійно-рятувальний загін|аварійно-рятувальних загонів спеціального призначення; реорганізовані спеціальні загони — в спеціальний морський, спеціальний авіаційний та спеціальний загони ОРС ЦЗ.

Після реформи 2003 року були сформовані нові територіальні органи МНС — Головні управління (управління) МНС України на базі Управлінь пожежної безпеки ГУ(У) МВС України у регіонах.

У 2005 році був прийнятий Закон України «Про правові засади цивільного захисту», що визначав правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, повноваження виконавчої влади та органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

У 2006 році війська цивільної оборони України були повністю розформовані, особовий склад військ і Державної пожежної охорони влився в ряди єдиної Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України.

У 2008 році була запроваджена контрактна служба, проведена переатестація в спеціальні звання служби цивільного захисту.

Згідно Кодексу цивільного захисту України, Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту — спеціальне невійськове об'єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У грудні 2010 року Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було реорганізовано в Міністерство надзвичайних ситуацій України. Державний пожежний та техногенний нагляд, управління зоною відчуження та ЧАЕС, Держгіртехнагляд стали центральними органами виконавчої влади.

За 7 років сили МНС України залучалися до ліквідації таких масштабних надзвичайних ситуацій, як:

пожежа військової частини А0261 у Бахмуті та 275-ї бази артилерійських боєприпасів (Збройні Сили України); аварій у системах життєзабезпечення Алчевську, Донецькій, Кіровоградській областях та Криму; спалах пташиного грипу у Криму (2006); катастрофа рейсу Пулково 612 (2006); загибель 13 шахтарів на шахті ім. Засядька (2006); вибух газу в житловому будинку в Дніпропетровську (2007); аварія на шахті ім. Засядька в листопаді 2007 року (загинув 101 шахтар, 40 було травмовано); фосфорна аварія під Ожидовом; паводок на заході 2008 року; лісові пожежі в Ізюмському районі (було знищено 1 300 га лісів); вибухи на 61-му арсеналі; вибух житлового будинку в Євпаторії; серія аварій на шахтах у Донецькій обл., внаслідок яких загинуло 27 осіб і понад 40 травмовано; пожежа в залі ігрових автоматів у Дніпропетровську (2009, загинуло 9 та постраждало 11 осіб); пандемія грипу H1N1; сильні снігопади в грудні 2009 року; вибух кисневого балона в лікарні Луганська (2010, 16 загиблих і 6 постраждалих); паводки в Івано-Франківській, Вінницькій, Чернівецькій та Хмельницькій областях (червень 2010); Марганецька катастрофа; пожежа в будинку соціального обслуговування Дубровицького району (2011, загинуло 16 осіб, постраждало 11 осіб).

Реформування

У 2011 році сталося розділення Міністерства у справах НС України на 4 окремих відомства — Міністерство надзвичайних ситуацій України (як головний орган), Державну інспекцію техногенної безпеки, Державне агентство зони відчуження та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки.

Особовий склад залишився на службі цивільного захисту.

Державні пожежні частини отримали статус «рятувальних» і були підпорядковані територіальним органам МНС.

Районні (міські) відділи МНС реформовані в служби цивільного захисту в районах (містах) і введені до складу апаратів ГТУ (ТУ) МНС.

24 грудня 2012 Указом Президента України Міністерство надзвичайних ситуацій та Державна інспекція техногенної безпеки України були реорганізовані в єдину Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), як центральний орган виконавчої влади, що координується і направляється Міністерством оборони.

Першим головою Служби став Михайло Болотських.

Було затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, сформовані управління ДСНС. Міністерство оборони урегулювало свою взаємодію зі Службою. 1 липня 2013 року набув чинності Кодекс цивільного захисту України.

02 березня 2014 року Михайло Болотських був звільнений із посади Голови ДСНС, його наступником став Сергій Бочковський.

25 квітня Кабінет Міністрів видав Постанову № 120 «Питання координації та спрямування Державної служби з надзвичайних ситуацій», згідно з якою діяльність ДСНСУ спрямовується і координується Кабінетом через Міністра внутрішніх справ. МВС затвердило Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту ДСНСУ.

25 березня 2015 року Сергій Бочковський був затриманий слідчими на засіданні уряду України за корупцію. Також затримано його заступника Василя Стоєцького. Затримання транслювалося у прямому ефіріПрямо на засіданні уряду затримали керівників Держслужби з надзвичайних ситуацій // Українська правда, 25.03.2015.. В іноземних ЗМІ такий крок уряду назвали «показухою»Заступника Бочковського теж випустять з-під варти // Українська правда, 27.03.2015.. Виконувачем обов'язків керівника став Зорян Шкіряк, який повернувся до роботи у МВС після операції по евакуації українців зі зруйнованого землетрусом Непалу.

Органи управління

Апарат ДСНС України ДепартаментиНайменуванняСфера діяльності/підрозділиКерівникиДепартамент цивільного захисту та превентивної діяльності Організація здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту Управління пожежної безпеки відділ профілактичної роботи відділ нормативної та ліцензійної роботи відділ контролю за критичною інфраструктурою відділ ринкового нагляду Управління техногенної безпеки відділ техногенної безпеки відділ аварійно-рятувальних служб та взаємодії з органами виконавчої влади Управління планування, інформаційно-аналітичної роботи та моніторингу відділ планування відділмоніторингу, обліку надзвичайних ситуацій та подійЧекригін Олександр МиколайовичДепартамент реагування на надзвичайні ситуації Організація та здійснення заходів щодо реагування на НС, застосування та управління діями Сил цивільного захисту ДСНС під час ліквідації НС і пожеж, проведення піротехнічних робіт та координації діяльності аварійно-рятувальних служб;

Організація управління силами і засобами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України Управління організації реагування на надзвичайні ситуації та координації аварійно-рятувальних формувань відділ організації реагування на надзвичайні ситуації відділ координації та сертифікації аварійно-рятувальних формувань Управління організації пожежно-рятувальних робіт, служби та підготовки підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Відділ організації пожежно-рятувальних робіт Відділ організації служби та підготовки підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Управління організації піротехнічних робіт та інших спеціальних робіт Відділ організації піротехнічних робіт Відділ організації роботи з гуманітарного розмінування Відділ оперативно-чергової службита готовності пунктів управліннягенерал-майор

Демчук Володимир ВікторовичДепартамент організації заходів цивільного захисту Реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій Управління планування та координації заходів цивільного захисту Управління захисту населення і територій