Церква Святого Миколая — пам'ятка архітектури національного значення в місті Бучачі Тернопільської области. Найдавніший збережений мурований храм міста. Збудований як православний. Нині — храм ПЦУ, раніше — храм УАПЦ, ще раніше — деканатний храм Галицької греко-католицької митрополії УГКЦ. Розташована за адресою: вул. Святого Миколая, 8.
Коротка історія
За переказами, церква збудована на місці храмуУ польськомовному джерелі вжито означення «kościół». Івана Хрестителя, в якому перебувала його ікона, яку шанували вірніOdnaleziona — utracona. O ikonie uskrzydlonego św. Jana Chrzciciela z Buczacza. — S. 1. .
Теперішній мурований храм Святого Миколая почали будувати на початку XVII ст. на місці дерев'яної церкви. ЗбудованаКозак М. (автор тексту), Бубній П. (літредактор). Бучач. Фотопутівник… — С. 27. та освячена 1610 рокуСтанкевич М. Бучач та околиці… — С. 62.. Фундаторами зведення храму стали Марія Могилянка та її чоловік — подільський генеральний староста Стефан ПотоцькийBarącz S. Pamiątki buczackie… — S. 132., що підтверджує зображення їхнього шлюбного герба (Потоцьких-Могилів) над дверима церкви. Церква Святого Миколая була першим повністю кам'яним храмом у місті. В тодішніх актах називалась «міською». 23 липня 1700 року дідич Бучача Стефан Александер Потоцький видав привілей, зокрема, щодо стосовно церковних маєтностей, звільнення від податків, призначення адміністратором парафії о. Дмитра ЖеленськогоBarącz S. Pamiątki buczackie… — S. 133—134..
Під час ремонту іконостасу тодішній парох о. Михаїл Курилович звернув увагу на ікону Івана Хрестителя, яка перебувала на дзвіниці. Пізніше її забрав для реставрації Войцех Дідушицький, а в 1920-х роках вона перебувала на одній з виставок у Львові.Odnaleziona — utracona. O ikonie uskrzydlonego św. Jana Chrzciciela z Buczacza. — S. 2.
29 червня 2008 р. у Львові на Міжнародному ярмарку колекціонерів виставили стару оригінальну світлину (розмір фото 23х29 см, картонного планшету 27,6х34 см), наклеєну на картонний планшет, із зображенням іконостаса церкви Святого Миколая в м. Бучачі.Островський Ю., Пелех М.Нові матеріали… — С. 212.
Близько 400 років церква св. Миколая — осередок духовності для бучачан. Храм використовували для богослужінь спочатку й нині православні, тривалий час — вірні УГКЦ (наприклад, теперішній дзвін встановлений у 1920-х рр., коли в церкві служив парох Бучача о. Денис Нестайко).
Опис Споруда має ознаки візантійсько-романського стилю,о. Пастух М. Архітектура Тернопільщини сакральна // невеликих розмірів, т. зв. триконхового типуГординський С. Бучач і його мистецькі традиції // Бучач і Бучаччина… — С. 92. (попередником цього типу церков був візантійсько-руський тип трьохабсидної церквиГрушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 379.), будована за прикладом буковинських (молдовських) церков. Храм тридільний, з двома малими конхами гармонійних форм, у плані — прямокутник із прибудовою (між вхідною брамою та дверима церкви) — дерев'яним бабинцем 1862 рокуСтанкевич М. Бучач та околиці… — С. 63.Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 133.) спереду та вежею в центрі. У часи оборони Бучача від турків і татар вікна церкви служили бійницями. На думку Григорія Логвина, над притвором (присінком) колись містилася оборонна вежа (як і в оборонної церкви монастиря поблизу Жизномира). Вівтар має форму дещо видовженого прямокутника, східна стіна має гранчасте завершення.
Подвір'я церкви похиле, оточене масивним кам'яним муром. У 1780 та 1855 роках великі повені завалювали мур, який потім відновлювали.
До найбільших скарбів храму відносили до 1990-х років ікону «Богородиця» XVI ст. на східній стіні вівтаря. Її привезла до Бучача Марія Могилянка, молилася до неї як до своєї опікунки, і подарувала церкві як старша сестриця. Ймовірно, ікона спочатку перебувала в замковій каплиціБоднарук І. Бучач сто років тому // (або була там до середини XVIII ст.Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 72.). Микола Василь Потоцький оплатив виготовлення для ікони срібних шат та корони, також срібну лампаду.Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 137. Нині місце знаходження ікони невідоме.
Стіни храми розписані зображеннями святих. Незвичайним є зображення ангелів на сходах у вівтарній абсиді.
Іконостас
Основною цінністю церкви є унікальний іконостас — синтез малих архітектурних форм, різьби по дереву, малярства. Дорого оздоблений різьбленням і позолотою, характерним для стилю бароко.Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 65. Іконостас — визначна пам'ятка українського образотворчого мистецтва першої половини XVIII століття, встановлений за сприяння Миколи Василя Потоцького. Припускають, що він установлений на місці іншого або теперішній має зі старого намісні ікони «Благовіщення», «Ісус Христос», «Богородиця Одигітрія», «Святий Миколай»Там само. — С. 65—69.. Фахівці вважають, що його створили майстри жовківської школи різьби по дереву та малярства (на думку Володимира Овсійчука, маляр Василь Петранович з учнями в 1744—1749 роках, м. Жовква, нині Львівської областиТам само. — С. 68.). Інша версія — іконостас встановлено в церкві 1743 р.
Виконаний у стилі бароко. Головне в ньому — архітектонічні конструкції та декоративні різьблення. Динаміка архітектурних мас виділена значним збільшенням висоти центральної частини іконостасу, що надає йому пірамідальної композиції; напружена пластичність декоративного обрамлення передана суцільним різьбленням, у якому домінують виноградна лоза та зубчасті листки аканта. Живописні картини іконостасу стилістично пов'язані з його декоромЩербак Л.. Бучацької Миколаївської церкви іконостас // . Іконостас має оригінальну конструкцію, динамічно заповнює прямокутний, з півкруглим завершенням простір вівтаря чотирма рядами ікон: намісним, празничним, апостольським, пророчим (останній зник після «реставрації» в 1980 р.Чень Л. Церква Св. Миколая… — С. 16.). Центр композиції — царські ворота з двох половинок, над якими — ікона «Тайна вечеря».
Володимир Вуйцик припускав, що автором різьби для іконостасу міг бути жовківський майстер Гнат Стобенський.Вуйцик В. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича … — С. 415.
Відомі люди
Парохи
Греко-католики о. Димитрій Зілинський — декан, освятив церкву Святої Трійці в Золотому ПотоціАндрусяк Н. Минуле Бучаччини // о. Михайло ЗарицькийЗалеський О. Наше шкільництво від сивої давнини // о. Степан Ходинський о. Степан Климентій Салевич, 1773 р., декан бучацькийBarącz S. Pamiątki buczackie… — S. 146. о. Антін Барушевич (?—1832) — зокрема, у 1832 о. Іван Кропивницький (1803—1861, висвячений 1828) — у 1833—1861 рокахзокрема, у 1843 році → Schematismus… 1843. — С. 76. 1858Schematismus universi venerabilis cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis: pro anno domini…; 1858. — P. 137. о. Іван Маритинець — у 1861—1863 роках адміністраторBlazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944)… — P. I. — P. 153. о. Михаїл Курилович о. Е. Весоловський(1866-1910) у 1903-1905 р. о. Теодор Теляковський; радний міста Бучача з квітня 1897Z Buczacza // Kurjer Lwowski. — 1890. — № 119 (30 kwietnia). — S. 4. о. Денис Нестайко о. Петро МельничукШипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» //
Православні о. Анатолій СидоренкоЗолота Пілава. — 1991. — № 82 (19 лип.). — С. 3. о. Іван Пилипишин (пізніше — архієпископ Буковинський Варлаам)Чень Л. Церква Св. Миколая… — С. 17.
Сотрудники о. Олексій Студинський (1838—1839)
о. Ілля Лучаковський (1844—1846)
о. Петро Корчинський (1846—1847)
о. Маркел Попель (1850—1851)
о. Кирило Церкевич (1853—1854)
о. Домінік Стеблецький (1854—1855)
о. Юліан Левицький (1855—1856)
о. Порфирій Нестайко (прадід письменника Всеволода Нестайка; 1856—1857)
о. Леопольд Залеський (1857—1858), о. Антін Гузар (1858—1860)
о. Авдій Шепарович (1860—1862)
о. Іларій Лукашевич (1862—1866)
о. Роман Зарицький (1866—1868)
о. Євген Алексевич (1870—1871)
о. Омелян Білинський (1871—1872)
о. Юліан Левицький (1847—6.3.1900) ЖизномирBlazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944)… — P. II. — P. 255. 1872—1878),
о. Іларій Шушковський (1878—1879)
о. Микола Галущинський (1879—1880)
о. Олексій Заячківський (1880—1881)
о. Леонтій Копертинський (1881—1882)
о. Григорій Рибчак (1884—1889).
Церква у творах Антін Малюца. Церква св. Миколая в Бучачі. — 1943.
Світлини
Див. також Воздвиженська церква (Тернопіль) Костел домініканок Оборонна церква в урочищі Монастирок Церква Святого Миколая (Бережани) Церква Святого Онуфрія (Гусятин)
Примітки
Джерела
Вітоль Я. Церква в урочищі Монастирок під Бучачем // Оборонні сакральні споруди Західного Поділля. — С. 162—163. Вітоль Я. Церква святого Миколая в м. Бучачі // Оборонні сакральні споруди Західного Поділля. — С. 164—165. Вуйцик В.. Краснопущанський іконостас Василя Петрановича // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXXXVI. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. — Львів, 1998. — С. 413—416. Козак М. (автор тексту), Бубній П. (літредактор). Бучач. Фотопутівник. — Тернопіль : ВАТ «Збруч», 2010. — 64 с., іл. Островський Ю., Пелех Ю.Нові матеріали до історії досліджень та реставрації Богородчанського іконостаса у XIX ст. (Атрибуція нововіднайдених фотографій іконостаса Воздвиженської церкви із Скиту Манявського 1698—1705 рр. у церкві м. Богородчан) / Національний науково-дослідний реставраційний центр. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. — Львів — № 1 (10), 2008. — С. 212—216. Станкевич М. Бучач та околиці // Львів: СКІМ, 2010. — 256 с., іл. — ISBN 966-95709-0-4. Чень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача. — Львів, 2010. — 28 с. Barącz S. Pamiątki buczackie // Lwów: Drukarnia Gazety narodowej, 1882. — 168 s. Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — P. I. — 1103 p. — ISBN 966-518-225-0. Blazejowskyj D. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — P. II. — 570 p. — ISBN 966-518-225-0. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — Zeszyt 3. — 208 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C.). — ISBN 978-83-60976-45-6. Odnaleziona — utracona. O ikonie uskrzydlonego św. Jana Chrzciciela z Buczacza. — 6 s.
Посилання
Газета «Експрес». Підмінений Бог. Священик судиться з прихожанами // Бучацькі новини, 20 травня 2013 (передрук з газети «Експрес») В Бучачі відремонтували сходи // Бучацькі новини, 8 серпня 2013 Миколаївська церква Бучача // Блог «Zabytki» Скандал у легендарному бучацькому храмі: священиків підозрюють у крадіжці безцінних святинь. У Бучачі скандал: парафіянка Галина Гнатів звинувачує священника Тараса Дручка у грабунку церкви.