Наро́джуваність в Украї́ні — єдиний чинник природного розвитку населення і головний чинник утворення чисельності населення України.

У статті наведені демографічні абсолютні та відносні (коефіцієнти) показники народжуваності в Україні, зокрема: кількість народжень, загальний коефіцієнт народжуваності на 1000 осіб наявного населення (‰). Коефіцієнти вказано у проміле (‰) — кількість одиниць на 1 тисячу осіб і відсотками (%) — кількість на сто осіб. Коефіцієнт заміщення (сумарний коефіцієнт народжуваності або СКН) вказаний на одну жінку.

Подано також історичну динаміку показників народжуваності та коефіцієнт народжуваності за віком матері, як відношення кількості народжених дітей до чисельності жінок репродуктивного віку, рівень абортів, позашлюбної народжуваності.

+Народжуваність в межах сучасної України Рік 1860 1896 1906 1913 1925 1940 1950 1955 1960 1965 1970 Кількість народжень, тисяч — — — ~1500,0 ~1400,0 ~1100,0 841,4 790,1 870,6 690,5 716,3 Коефіцієнт народжуваності на 1000 осіб, ‰ ~50,0 ~47,5 ~44,0 ~40,0 ~38,0 27,3 22,8 20,0 20,5 15,3 15,2 Коефіцієнт фертильності на 1 жінку — — — ~6,00 5,39 — 2,81 — 2,24 — 2,10 Рік 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 2015¹ 2020¹ Кількість народжень, тисяч 738,1 740,6 764,2 657,2 492,9 385,1 428,3 497,7 411,8 293,4 Коефіцієнт народжуваності на 1000 осіб, ‰ 15,1 14,8 15,0 12,7 9,6 7,8 9,0 15,2 10,7 8,1 Коефіцієнт фертильності на 1 жінку — 1,95 — 1,85 1,40 1,12 1,21 1,44 1,51 1,22 ¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях.

Кількість народжень в Україні у 1950—2021¹ році Коефіцієнт фертильності в Україні у 1950—2021¹ році (на 1 жінку) Коефіцієнт природного приросту/скорочення (-) населення України у 1950—2021¹ році (на 1000 осіб, ‰) ¹ Від 2014 року без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях.

Коефіцієнт фертильності (сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) — показник рівня народжуваності, що показує середню кількість можливих народжень у кожної жінки в репродуктивному віці (15—49 років). Для простого заміщення поколінь сумарний коефіцієнт народжуваності має бути не нижчим за 2,13—2,15. Падіння народжуваності нижче від рівня відтворення в Україні відбулося у 1963 році, коли група жінок з вищим віковим коефіцієнтом була 1929—43 років народження, тобто мала Голодомор (1932—33), Другу світову війну (1939—45). За ~25 років (зміна вікової групи жінок репродуктивного віку) на початку 1990-х Україна вже мала природне скорочення населення через низьку народжуваність в середині 1960-х років.

За оцінкою 2020 року, що враховує тимчасово окуповані території, коефіцієнт материнської смертності — 17 смертей на 100 000 живонароджених (133-ме місце у світі). Дитяча смертність становила 7,33 на 1000 живонароджених: хлопчиків — 8,26 ‰, дівчаток — 6,33 ‰ (157-ме місце у світі), за оцінкою 2022 року, що враховує тимчасово окуповані території.

У січні 2022 року в Україні народилося 18 062 немовлят. За 9 місяців повномасштабної війни РФ у 2022 році в Україні зареєстровано 152 тисячі пологів, ця кількість зменшилася на 36 тисяч порівняно з таким самим періодом 2021 року.

За півроку 2023 в Україні народилося 96 755 дітей, з них 47 129 дівчаток та 49 626 хлопчиків. Це на 28% менше порівняно з відповідним періодом 2021 року, коли народилось 135 079 дітей, та менше, ніж на у відповідний період 2022. Це найбільший спад за весь час незалежності. Попередній антипік також був пов’язаний із війною — у 2015 показники народжуваності впали аж на 12 % за рік.

Показники народжуваності в країні знижуються з 2013 року — приблизно на 7 % на рік.

Станом на ранок 1 січня 2024 року було відомо, що з 24 лютого 2022 року в Україні російські військові вбили щонайменше 514 дітей, щонайменше 1172 дітей поранили, 2290 зниклих дітей розшукує Національна поліція України, 19546 дитини депортовані (примусово переселені) Російською Федерацією.

Історична динаміка

+Коефіцієнт народжуваності населення в українських губерніях Російської імперії (на 1000 осіб, ‰)Губернія1861—18651876—18801896—19001911—1913Волинська 46.9 48.6 48.039.5Катеринославська 55.5 52.4 55.2 47.7Київська 46.7 51.3 47.737.5Подільська 45.7 47.9 46.2 36.7Полтавська 53.8 46.3 45.0 36.5Таврійська 49.0 49.6 47.5 42.8Харківська 53.1 49.7 50.4 43.9Херсонська 53.5 44.9 48.1 39.8Чернігівська 54.9 46.1 47.2 39.7

До 1860—70-х років українські землі характеризувалися традиційним типом народжуваності, яка була надзвичайно високою. У 1859—1863 роках вона становила приблизно 50 народжень на 1000 осіб. В цей же час народжуваність у європейських державах була значно меншою — 40‰ в Австрії та Пруссії, 35—36‰ в Італії та Великій Британії, 32—33‰ в Швеції та Норвегії і тільки 27‰ у Франції. Миронов Б. Н., История в цифрах. (Історія у цифрах.) Л. : Наука, 1991.

Найбільшою народжуваність була у лівобережних та степових губерніях (50—55 народжень на 1000 осіб). Дещо менше (45—47‰) було у правобережних губерніях, населення яких мало більший відсоток народів з нижчими показниками народжуваності: євреїв, поляків, німців та інших. З цієї ж причини меншою була народжуваність і на території західної України у складі Австро-Угорщини.

Економічне зростання та швидка урбанізація наприкінці XIX століття призводили до поступового зменшення народжуваності, хоча абсолютна кількість народжень постійно зростала. З 1860 по 1913 роки кількість народжень зросла більше ніж удвічі. У 1906 році на українських землях народилося приблизно 1 мільйон 460 тисяч дітей, з них 1 мільйон 243,3 тисяч в межах губерній Російської імперії і 210—220 тисяч — в Австро-Угорщині. До 1911 року кількість народжень в російській частині збільшилася — до 1 мільйон 260 тисяч, хоча коефіцієнт народжуваності зменшився — з 44‰ до 40 на 1000 осіб. Кількість народжень на західно-українських землях майже не змінювалась через велику перенаселенність та еміграцію.

Незважаючи на значне скорочення коефіцієнту народжуваності (приблизно з 50‰ до 40‰ за 1860—1910 роки), розрив народжуваності між українськими землями та європейськими країнами збільшився. Так у 1911—1914 роках коефіцієнт народжуваності у Німеччині становив 28‰, Швеції і Великій Британії — 24‰, у Франції тільки 19‰.

Найбільша народжуваність у 1911 році, як і в середині XIX століття, спостерігалася у південно-східних губерніях — Катеринославській (51.3‰), Харківській (45.6‰). Найнижчою вона була у Чернігівській (37.7‰), Полтавській (36.9‰), Волинській (37.7‰) та Подільській (31.1‰), в яких проживала значна кількість народів з порівняно низькою народжуваністю (у 1910 році в губерніях Європейської частини імперії народжуваність серед православних та мусульман становила 47.1‰, католиків — 30.5‰, а серед протестантів та євреїв тільки 22.3‰ і 21.7‰ відповідно). Движение населения в Европейской России за 1910 год. (Рух населення Європейської Росії за 1910 рік.) , 1916.

Перша світова війна, громадянська війна призвели до катастрофічного зниження народжуваності, яка у 1919 році зменшилась на третину порівняно з 1913 роком. Довоєнний рівень народжуваності відновився у 1925 році, але з кінця 1920-х років знову почав знижуватися.

Стрімка урбанізація України у XX столітті, руйнуючи усталену поведінку людей, вплинула на активність природних репродуктивних функцій.

Коефіцієнт фертильності в УРСР за 1925—1929 роки зменшився з 5,4 до 4,2 і продовжував зменшуватись. Після Другої світової війни в Україні проведено чотири радянські переписи населення України: 1959, 1970, 1979, 1989 років. У 1958—1959 роках в УРСР коефіцієнт фертильності (2,3) був одним з найнижчих у СРСР і за цим показником поступався всім республікам за винятком Латвії (1,94) та Естонії (1,95). У 1963 році коефіцієнт фертильності опустився нижче рівня відтворення населення (2,06 на одну жінку), відповідно у 1990-ті роки спад народжуваності значно прискорився. На початку XXI століття коефіцієнт фертильності в Україні став одним із найнижчих у Європі — 1,08 у 2001 році, проти 1,84 у 1990 році.

Російсько-українська війна (з 2014), 24 лютого — 18 червня 2022 року 307 423 дитини за заявою російського посадовця Мізинцева М. Є. російські військові вивезли з України в Російську Федерацію під час російського вторгнення.  За неповними, проте підтвердженими даними, на 14 грудня 2022 у РФ перебувало понад 12 тисяч українських дітей, з них близько 8600 — примусово депортовані за інформацією українського омбудсмена Дмитра Лубінця. Точну чисельність примусово вивезених з України дітей встановити неможливо через війну, що триває.

187 387 дітей народилося в Україні у 2023 році. Це на 32% менше, ніж у 2021 році: тоді народилось 273 772 немовляти.

Остання «хвиля» скорочення народжуваності спостерігається в Україні з 2013 року.

У перший рік вторгнення кількість новонароджених різко скоротилась на 25%, до 206 тисяч дітей. Для порівняння, у період з 2010 по 2013 роки в Україні народжувалось близько півмільйона дітей на рік. У столиці наразі народжується найбільше дітей. На другому місці Львівщина — 16 638 новонароджених торік. Замикає трійку лідерів Дніпропетровщина — 14 433 новонароджених.+ Динаміка народжуваності на територіях в межах сучасної України Рік Кількістьнароджень Коефіцієнтнароджуваності,на 1000 населення, ‰ Чисельність жінок15—49 років Коефіцієнтнароджуваності,на 1000 жінок 15—49 років Коефіцієнтфертильності,на 1 жінку 1860 — ~50,0 — — —⋮ 1891–1900 1 415 000 49,8 7,4 1901–1910 1 514 000 45,7 6,6 1911–1920 1 266 000 35,2 4,9 1921–1930 1 432 000 38,0 4,6 1931–1940 1 197 000 29,8 3,3 1941–1950 766 000 21,9 2,4⋮ 1955 790 100 20,0 2,2⋮ 1959 870 600 20,5 12 359 000 2,24⋮ 1965 690 500 15,3 1,9⋮ 1970 716 300 15,2 12 805 000 2,10⋮ 1975 738 100 15,1 2,10⋮ 1980 740 600 14,8 1,95⋮ 1985 764 200 15,0 2,0⋮ 1989 690 981 13,3 12 415 353 55,8 1,94 1990 657 202 12,6 12 342 267 53,3 1,85 1991 630 813 12,1 12 317 174 51,2 1,78 1992 596 785 11,4 12 326 422 48,2 1,67 1993 557 467 10,7 12 449 529 44,6 1,56 1994 521 545 10,0 12 570 813 41,4 1,47 1995 492 861 9,6 12 609 151 38,9 1,40 1996 467 211 9,2 12 704 814 36,8 1,34 1997 442 581 8,7  12 683 469 34,9 1,27 1998 419 238 8,4 12 680 198 33,1 1,21 1999 389 208 7,8 12 677 707 30,8 1,13 2000 385 126 7,8 12 623 071 30,6 1,12 2001 376 478 7,7 12 582 673 29,8 1,08 2002  390 688  8,1 12 542 987  31,2  1,1 2003 408 589 8,5 12 516 737 32,7 1,17 2004 427 259 9,0 12 488 947 34,3 1,22 2005 426 086 9,0 12 414 771 34,4 1,21 2006 460 368 9,8 12 342 731 37,5 1,31 2007 472 657 10,2 12 238 397 38,8 1,35 2008 510 589 11,0 12 114 772 42,4 1,46 2009 512 525 11,1 11 960 858 43,1 1,47 2010 497 689 10,8 11 796 157 42,5 1,44 2011 502 595 11,0 11 612 547 43,6 1,46 2012 520 705 11,4 11 438 785 45,9 1,53 2013  503 657  11,1 11 273 916  45,0  1,51 2014 ¹ 465 882 10,8 11 105 927 44,5 1,50 2015 ¹ 411 781 10,7 10 394 904 44,2 1,51 2016 ¹ 397 037 10,3 10 260 831 42,7 1,47 2017 ¹ 363 987 9,4 10 120 498 39,6 1,37 2018 ¹ 335 874 8,7 9 998 457 36,9 1,30 2019 ¹ 308 817 8,1 9 883 639 34,3 1,23 2020 ¹ 293 457 7,8 9 784 933 33,4 1,22 2021 ¹ 271 984 7,3 9 659 887 31,3 1,16 Рік Кількістьнароджень Коефіцієнтнароджуваності,на 1000 населення, ‰ Чисельність жінок15—49 років Коефіцієнтнароджуваності,на 1000 жінок 15—49 років Коефіцієнтфертильності,на 1 жінку¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях.

Коефіцієнт фертильності (або СКН)

Сумарний коефіцієнт народжуваності — показує середню кількість народжень кожною жінкою упродовж репродуктивного віку незалежно від зовнішніх факторів і смертності. Для відновлення поколінь коефіцієнт має дорівнювати 2,13—2,15, оскільки не всі діти доживають до повноліття. Цей показник в демографічних дослідженнях вважається найбільш коректним індикатором результатів репродуктивної діяльності населення.

З критичної позначки СКН у 2001 року — 1,08 до 1,23 у 2019 році відбулась хвиля збільшення показника, коли у 2012 році він досяг позначки 1,53.