Війна першого покоління — війни Нового часу, які велися лінійним ладом за допомогою гладкоствольної зброї. Епоха в історії військових конфліктів, яка охоплює період з кінця XV до початку XVIII сторіччя, однією з характерних рис ранньомодерної війни був перехід від середньовічних феодальних армій до більш централізованих та професійних регулярних армій.
Історія терміну Термін введений американським експертом Вільямом Ліндом в 1989 році для аналізу еволюції завдань морської піхоти США. Війна першого покоління відображала реалії початкового періоду американської державності. Це класична війна, де багато що залежало від генерального бою і геніальності полководця. Вершиною воєн першого покоління названі Наполеонівські війни.
У російській літературі до воєн першого покоління відносять війни періоду рабовласництва та феодалізму, тоді як Новоєвропейські війни лінійної тактики і гладкоствольної зброї вважаються війнами другого покоління (В. І. Сліпченко).
Примітки