Олекса́ндр Миха́йлович Довга́ль ( 27 січня 1904, Дебальцеве — 12 березня 1961, Харків) — український радянський графік, член Асоціації революційного мистецтва України у 1925—1932 роках та Харківського відділення Спілки художників України з 1938 року; заслужений діяч мистецтв УРСР з 1951 року.
Життєпис Народився року на станції Дебальцеве Бахмутського повіту, Катеринославської губернії, Російської імперії (нині Донецька область, Україна). У 1922—1929 роках навчався у Харківському художньому інституті у Івана Падалки, Олексія Маренкова, Семена Прохорова.
У 1920—1930-ті роки працював у сатиричних журналах «Безвірник», «Глобус», «Червоний перець». У 1931—1933 роках викладав у Харківському художньому технікумі. У роки німецько-радянської війни створював агітаційні плакати. У 1940—1950-ті роки працював у газеті «Соціалістична Харківщина», у 1955 році — у журналі «Піонерія», співпрацював із видавництвами як ходожник-ілюстратор. Член ВКП(б) з 1949 року.
Помер у Харкові 12 березня 1961 року.
Творчість Працював у галузі станкової й книжкової графіки, плаката. Серед робіт:
ліногравюри «Естакада» (1923); «Попільниця» (1926); «Розподіл пайка» (1927); «І. Франко з вуглярем» (1955); серії літографій «Соціалістичний Харків» (1934—1937); «Класики світової культури» (1939—1960); «Шляхами війни» (1942—1944); кольорові літографії «Т. Шевченко пише автопортрет» (1939); «Т. Шевченко в Петербурзі серед представників літератури, мистецтва і науки» (1939); серія акварелей «Суворовці» (1945–48); портрети «Художник Й. Дайц» (1944); «Прозаїк М. Сказбуш» (1945); «Поет А. Малишко» (1948); шаржі «Художник Д. Шавикін пише автопортрет» (1945); «Автошарж» (1948); серія естампів «На будівництві Дніпрогесу» (1929—1932); плакати «Впіймали на гарячому вчинку — дамо по загривку!» (1920—1930-ті); «Примусимо куркуля здавати хліб державі» (1930); «Містери з безробіття мають дивіденди» (1931); «Все для фронту» (1941); «От де, люди, наша слава, слава України» (1942); «В лещатах» (1944); «Відбудуємо рідний Донбас» (1947); серія плакатів на тексти Тараса Шевченка «Вражою злою кров'ю волю окропіте!» (1942). ілюстрації до книги «Поезії» Павла Тичини (1929); повісті Архипа Тесленка «Страчене життя» (1938); книги «Вибрані твори» Павла Тичини (1939); книги «Вибрані поетичні твори» Леоніда Первомайського (1940); казки «Івасик Телесик» в обробці Павла Тичини (1946); драми «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги (1947); казки «Руслан і Людмила» Олександра Пушкіна (1949); повісті «Кінець підземного міста» Якова Кальницького (1954); збірника оповідань Марка Вовчка (1954); трилогії «Прекрасні катастрофи» Юрія Смолича (1956); науково-фантастичного роману «Голова професора Доуеля» Олександра Бєляєва (1957); науково-фантастичної повісті «В зоряні світи» Василя Бережного (1958); роману «Туманність Андромеди» Івана Єфремова (1960) ; збірника оповідань Степана Васильченка (1960); поеми «Енеїда» Івана Котляревського (1960); роману «Юрко Крук» Петра Козланюка (1952); роману «Мир» Юрія Яновського (1956); повісті «День отця Сойки» Степана Тудора (1956).
Учасник всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних виставок з 1927 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1940, 1958 роках; Києві у 1958 році; Чугуєві у 1959 році.
Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Дніпровському, Сумському, Миколаївському, Харківському, Лебединському, Одеському художніх музеях.
Література Довгаль Олександр Михайлович // ; Довгаль Олександр Михайлович // ; Довгаль Олександр Михайлович //
Андрейканіч А. І. Довгаль Олександр Михайлович // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 30. ISBN 966-5467-23-4.
Посилання Ілюстрації Олександра Довгаля до «Голови професора Доуеля» Олександра Бєляєва Ілюстрації Олександра Довгаля до трилогії «Прекрасні катастрофи» Юрія Смолича