Ростисла́в Григо́рович Коломі́єць ( 16 травня 1942, Кустанай) — український драматург, режисер, театральний діяч, історик театру та критик, педагог та перекладач.
Звання і відзнаки 1976 — кандидат мистецтвознавства, 1982 — лауреат премії Спілки театральних діячів України (у галузі театральної критики), 1995 — премії «Київська пектораль», 1997 — член-кореспондент Національної академії мистецтв України, 1998 — лауреат премії ім. І. П. Котляревського, 2001 — заслужений діяч мистецтв України, 2005 — професор (Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого). Член Національної спілки театральних діячів України. 1986 — медаль «Ветеран праці», 2005 — Золота медаль Академії мистецтв України.
Життєпис 1965 року закінчив навчання на режисерському відділенні Київського державного інституту на курсі Л. А. Олійника.
У 1966—1986 роках працює режисером-постановником: Тернопільського музично-драматичного театру, по тому — Київського українського академічного драматичного театру ім. І. Франка. В тому ж часі — з 1976 — працює художнім керівником режисерських курсів Київського національного університету театру, кіно і телебачення. Серед його учнів — Дмитро Чиборак, народний артист України.
В цілому здійснив постановку більш чим 30 вистав у театрах України та за її межами, з них: «Волинщик із Стракониць» Й. Тила, «Жарти жартами» О. Підсухи, «Життя прекрасне!» — за мотивами оповідань А. Чехова, «Каса маре» Й. Друце, «Майська ніч» М. Старицького та М. Лисенка, «Суєта» І. Карпенка-Карого.
Написав понад 300 праць по історії театру (англійською, російською, українською мовами), з них монографії: «Момент істини», «Портрет режисера в інтер'єрі часу», «Пристрасті за Богданом», «Прогулянки з Командором», «Театр Саксаганського і Карпенка-Карого», «Франківці».
З його перекладів: «Мертві душі» М. Гоголя, «Брати Карамазови» Ф.Достоєвського, «Пер Гюнт» Г. Ібсена, «№ 13» Р. Куні, «Моє життя в мистецтві» Станіславського, «Гамлет» В. Шекспіра.
Поставлені на українських сценах та за кордоном п'єси «Життя прекрасне!» та «Сімейні радощі з ранку до світанку».
В 1994—2002 роках керував одним з управлінь Міністерства культури і мистецтв України.
Від 2002 року — вчений секретар театрального відділення Академії мистецтв України.
Від 2004 року входить до складу Наукової громадської ради при Вищій атестаційній комісії України.
Серед надрукованих робіт: «Театр Саксаганського і Карпенка-Карого», 1984, «Сергій Данченко: портрет режисера в інтер'єрі часу», 2001, «Традиції, канони і новації українського театру. Початок XIX-початок XX ст.», 2008, «Золотий ключик до країни щастя», 2008
Джерела Національна академія мистецтв України Кожне відкриття є на вагу золота