Сичугов Віктор Іванович (1837, Санкт-Петербург — 23 червня 1892, Варшава) — київський архітектор.
Життєпис
Народився у Санкт-Петербурзі. Впродовж 1861-64 років навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Був відзначений 1-ю золотою медаллю, отримав звання класного художника 1-го ступеня. 1867 року отримав звання академіка архітектури.
Після цього працював у Смоленську (1869-71 роки), а 1871 року переїхав до Києва. Архітектор мешкав у будинку, створеному за його проектом у 1875–1883 роках, тобто в будинку Київської удільної контори М.Кальницький, Е. Піскова, Т. Скібіцька, С. Старченко, П. Усенко.Київська удільна контора 1871 —76, де зупинялася Марко Вовчок, проживав Сичугов В. І., містилися науково-дослідні інститути, Грушевського, 7.Звід пам’яток історії та культури. У Києві він працював архітектором Удільного відомства.
Саме на 1870-1880-і роки припадає найбільш плідний етап творчості архітектора.
Упродовж 1885—1887 років обіймав посаду губернського архітектора у Гродно. Останні роки життя мешкав у Варшаві.
Стиль Вживав стильові форми неоренесансу, необароко, неоготики, неоросійського і невізантійського стилів.
Роботи у Києві Удільна контора в Маріїнському парку (1871—1876 роки, за надісланим проєктом) на нинішній вул. Грушевського, 7. Прибутковий будинок Караваєвих (1874 рік) на нинішній вул. Богдана Хмельницького, 35/1. Прибутковий будинок родини Шкот (1871—1876 роки) на нинішній вул. Володимирській, 34. Будівля Дворянського зібрання на Хрещатику (1876—1877 роки, не зберігся). Прибутковий будинок Бродського на вул. Хрещатик, 15 (стара нумерація, 1877 рік, не зберігся).
На території Києво-Печерської лаври за його проєктами збудовано: Водонапірну вежу (1879 рік, у наш час перебудована на церкву). Будівлю Лаврської іконописної школи та майстерні (корпус 30, 1880—1885 роки). Мурований готель на 4 поверхи на Гостиному дворі «для розміщення богомольців» (не зберігся).
Роботи за приватними замовленнями: «Замок барона» — особняк статського радника барона Рудольфа Штейнгеля на нинішній вул. Бульварно-Кудрявській, 27 (1877—1879 роки, продовжив роботу архітектора Володимира Ніколаєва). Перебудова особняка С. Бродської на нинішній вул. Інститутській, 12 (1879 рік). Житловий будинок В. Беца на вул. Леонтовича, 7 (1882 рік, співавтор — інженер Вадим Катеринич). У 1910-х роках надбудований четвертим поверхом. Садиба Ф. Міхельсона на нинішній вул. Євгена Чикаленка, 35 із лицьового корпусу і флігелів під № 35/6 та № 37/6 (1884—1885 роки). Прибутковий будинок купця Ф. Міхельсона на нинішній вул. Володимирській, 47 (1889—1890 роки, співавтор Олександр-Петро-Адріан Шіле).
Роботи для інших міст у Смоленську — комплекс будівель (включно з адміністративною) залізничного вокзалу, чоловіча гімназія, декілька житлових будинків та реставрація однієї з фортечних веж міста (1867—1869 роки). Реконструкція низки споруд палацового ансамблю в Тульчині на Поділлі (1874—1876 роки). Спроєктував церкву-мавзолей Миколи Пирогова у Вінниці (1880-і роки), Хрест на могилі Тараса Шевченка у Каневі (1884 рік). Церква-каплиця святих Кирила і Мефодія у Холмі (1884 рік). Церкви в селах Острів-Любельський, Сосновиця та Косинь (1888—1891 роки, будівничий Ч. Валінський). Церква в с. Дратів (нині — Ленчинського повіту Люблінського воєводства, Польща; 1888—1891 роки, будівничий О. Ольховський).
Нереалізовані проєкти Постамент пам'ятника Богдану Хмельницькому у Києві (1884—1886 роки). Кирило-Мефодіївський будинок на Європейській площі у Києві (1885 рік, співавтор — інженер Вадим Катеринич).
Примітки
Джерела