Баттіста Мондін (; 29 липня 1926, Монте-ді-Мало, Провінція Віченца — 29 січня 2015, Парма) — священник, видатний богослов і філософ, довголітній професор філософії, член Конґреґації Місіонерів Ксав'єріанців.
Життя Баттіста Мондін народився у Монте ді Мало (Віченца) 29 липня 1926 року, закінчив студії філософії та богослов'я у Конґреґації Місіонерів Ксав'єріанців, членом яких він є й досі. Був висвячений на священика у 1952 році.
Основні етапи його філософсько-богословської наукової діяльності: доктор філософії і релігії (у Гарвардському університеті), докторська праця стосувалася принципу аналогії у протестантській та католицькій теології (The Principle of Analogy in Protestant and Catholic Theology. Nijhoff, The Hague, 2ª вид. 1967); вільний викладач в Католицькому університеті св. Серця (в Мілані); декан філософського факультету Папського університету Урбаніана (в Римі); консультант Священної Конґреґації Клиру; Президент Асоціації Італійських Викладачів Філософії (ADIF) та Міжнародного товариства Томи Аквінського (SITA); кавалер відзнаки «Марка Твена», за «outstanding contribution to Modern Journalism» (за видатний внесок у розвиток модерної журналістики); член професорського складу Академії св. Томи; ординарний співробітник газети Osservatore Romano; член італійської Спілки журналістів; за тритомну працю Історія метафізики, яка в такому об'ємі з'явилася вперше у світі, нагороджений рідкісною золотою медаллю Данте Аліґ'єрі (1999 р.).
Учень Пауля Тілліха, Георгія Флоровського, Вернера Єґера, Гаррі Вольфсона та багатьох інших провідних вчених в царині гуманітарної освіти в Гарвардському університеті о. Баттіста Мондін перейняв від них мужність і силу віри в вищість буття (про що навчав Тілліх), любов і пошану до святоотцівської (Флоровський) та давньогрецької думки (Єґер), вміння творити епічний синтез філософсько-богословських вчень (Вольфсон).
Творчість
Отець Мондін — це історик філософії, самобутній культуролог, експерт у філософській антропології і метафізиці. До його творчого наукового доробку належать численні публікації в наукових журналах, близько сотні книг, серед яких варто пригадати наступні (в італ. тут і далі титули видань та місця їхнього друкування подаються у перекладі українською):
Філософія буття св. Томи Аквінського. — Рим, 1964. Екуменізм у католицькій Церкві перед, впродовж і після Собору. — Рим, 1966. Антологія філософської думки св. Томи Аквінського. — Рим. 1967. Принцип аналогії у протестантській та католицькій теології, (в англ.), 1963; [2-е вид.] — The Hague, 1968. Пауль Тілліх і трансмітологізація християнства. — Турин: Борла, 1967. Секуляризація: Смерть Бога? — Турин, 1969. — 94 с. Філон і Климент (Дослідження походження релігійної філософії). — Турин, 1969. — 141 с.; [2-е вид.] — Рим, 1984. — 223 стор. Людина та світ, Христос і Церква в головних течіях сучасного богослов'я. — Фоссано, 1969. — 183 с. Деклерикалізація священика; чи святість у кризі? — Турин, 1969. — 86 с. Теологи смерті Бога. — Турин, 1968; [2-е вид.], Турин, 1970. — 221 с. Від радикальної теології до теології «комічної» — Богословські перипетії Гарвея Кокса. — Рим: Койнес, 1970. — 139 с. Єресь нашого століття. — Турин: Борла, 1971. — 197 с. Чи Христос ще у підпіллі? — Парма, 1972, 1. — 96 с.; [2-е вид.] — Мілан: Массімо Едіторе, 1981. — 192 с. Надія, спасіння і непомильність. — Рим: Койнес, 1972, 1. — 219 с. Великі богослови XX століття, Католицькі богослови, (Турин, 1969. — 330 с.); Протестантські і православні богослови, (1969. — 350 с.); у двох томах, [2-е вид.] — Турин, 1972. Різновиди «практичного богослов'я». — Брешья: Кверініана, 1973, 1. — 112 с. Секуляризаційний теологічний рух, (в есп.). — Мадрид, 1973. Надія в марксизмі та християнська надія (в есп.). — Опорто, 1973. Богослови надії. — Турин: Борла, 1970. — 151 с.; [2-е вид.] — Турин, 1974. Філософія і християнство в католицькій і протестантській теології. — Турин, 1974. Вступ до фундаментальних філософських проблем. — Мілан: Массімо, 1974. — 236 с. Філософія Томи Аквінського у коментарі на Сентенції, (в англ.). — The Hague, 1975. — 130 с. Проблема богословської мови від зародження до сьогодні. — Брешья, 1971, 1. — 508 с.; [2-вид.], 1975. Богослов'я нашого часу. — Рим: Едіціоне Паоліне, 1975. −214 с. Людина: хто вона? (Елементи філософської антропології). — Мілан: Массімо, 1975. — 366 с.; [4-е вид.], 1982. — 390 с.; [7-е вид.] — Мілан, 1993. — 436 с. Модерні христології, панорама. — Рим: Апес, 1973, 1. — 127 с.; [2-е вид.]. — Рим: Едіціоні Паоліне, 1976. — 218 с.; [3-є вид.] — 232 с. Вступ до філософії. — Мілан: Массімо, 1976. (335 с.); [3-є вид.] — Мілан, 1979. Народжується в Африці Третя Церква. — Мілан: Массімо, 1976. — 176 с. Філософи Заходу, у трьох томах, [3-є вид.] — Мілан, 1977. (т. 1 — 256 с.; т. 2 — 256 с.; т. 3 — 420 с.). Богословська антропологія. — Альба: Едіціоні Паоліне, 1977. — 342 с. Богослови визволення. — Рим: Борла, 1977. (192 с.). пер. польською: — Варшава, 1989. — 176 с. Богословська мова, Як говорити про Бога сьогодні. — Альба: Едіціоні Паоліне, 1977. — 190 с. Метафізична герменевтика св. Томи. — Кальтанісетта, 1977. — 75 с. Нове католицьке богослов'я. — Рим: Едіціоні Логос, 1977. — 220 с.; 1978. Культура, марксизм і християнство. — Мілан: Едіціоні Массімо, 1979. — 225 с. Нові еклезіології: актуальне зображення Церкви. — Рим: Едіціоні Паоліне, 1980. — 384 с. Християнський гуманізм. — Брешья: Пайдейя-Урбаніана Юніверсіті Прес, 1980. — 278 с. Нова культура для нового суспільства (Аналіз епохальної кризи модерної культури і проекти щодо її подолання), [2-е вид.]. — Мілан, 1982. — 348 с. Філософська антропологія. — Рим: Папський університет Урбаніана, 1983. — 297 с.; 1989. — 305 с. На стежках Будди. — Рим: Діно, 1983. — 92 с. Цінність-Людина. — Рим: Діно, 1983. — 251 с.; Цінність людини, [2-е вид.]. — Рим: Діно Едіторе, 1988, 1. — 250 с. Курс історії філософії, у трьох томах. — Мілан, 1983–1984. т. 1. — 368 с.; т. 2. — 309 с.; т. 3. — 602 с. Перевидання 1992. Вступ до богослов'я — Мілан, 1983. — 465 с.; [2-ге вид.] — Мілан, 1991, 1. — 440 с. Говорити про Бога. — Брешья: Ла Скуола, 1983. — 211 с. Європа на велосипеді. — Рим: Діно, 1984. — 196 с. Філософська система св. Томи з Аквіну (Актуальне читання томістичної філософії). — Мілан, 1985. — 270 с.; 1992 [2-ге вид.]. Мислення св. Августина: філософія, теологія та культура. — Рим: Чітта Нуова, 1988. — 370 с. Історія середньовічної філософії. — Рим: PUU Урбаніана, 1985. — 425 с.; [2-е вид.] 1990. — 464 с. (також перекладена на англ.: A history of medieval philosophy. — Milano: Theological Publications, 1991, 1. — 394 c.). Енциклопедичний словник з філософії, теології та моралі. — Мілан: Массімо, 1989. — 856 с.; [2-ге вид.] Мілан, 1994. — 1500 статей, 960 с. Вільна людина. — Рим: Діно, 1989. — 259 с. Жертовність, пережиття, реінкарнація. — Мілан: Анкона, 1989. — 235 с. Гуманістичні науки і богослов'я. — Рим: PUU Урбаніана, 1989. — 510 с. Бог: Хто Він є? (Елементи філософської теології) — Мілан, 1990. — 450 с.; 1993. Енциклопедичний словник думки св. Томи з Аквіну. — Болонья, 1991. — 687 с.; [2-е вид.] 2001. Словник богословів. — Болонья, 1992. — 994 с. Філософія і культура в Європі завтра. — Вид. Чітта Нуова, 1993, 1. — 224 с. Підручники догматичного богословя, в п'яти томах. — Болонья, 1993–1994: Людина згідно з образом Божим, Новий курс догматичного богослов'я, т. 1. — Болонья, 1992. — 400 с. Ісус Христос спаситель людини, Новий курс догматичного богослов'я, т. 2. — Болонья, 1993. — 460 с. Пресвята Трійця: Таїнство любови, Новий курс догматичного богослов'я, т. 3. — Болонья, 1993. — 450 с.; [2-е вид.] 2010. — 448 с. Церква таїнство любови, Новий курс догматичного богослов'я, т. 4. — Болонья, 1993. — 398 с. Мешканці неба, Новий курс догматичного богослов'я, т. 5. — Болонья, 1994. — 336 с. Філософія культури та цінностей. — Мілан, 1994. Енциклопедичний словник пап. — Рим: Чітта Нуова, 1995. — 661 с. Історія богослов'я, в чотирьох томах. — Болонья, 1996-97. — 2535 с. Міф і релігії. — Мілан, 1997. — 264 с. Історія метафізики, в трьох томах. — Болонья, 1998. — 2206 с. Підручники систематичної філософії, в шести томах. — Болонья, 1999–2000: Логіка, семантика і гносеологія. — Болонья, 1999. — 315 с. Епістемологія і космологія. — Болонья, 1999. — 287 с. Онтологія і метафізика. — Болонья, 1999. — 383 с. Проблематика Бога — Філософія релігії і філософське богослов'я. — Болонья, 1999. — 264 с. Філософська антропологія, філософія культури і виховання. — Болонья, 2000. — 384 с. Етика і політика. — Болонья, 2000. — 367 с. Христологія св. Томи Аквінського. — Рим: Папський університет Урбаніана, 1998. — 251 с. Історичний і богословський словник Місіонерства. — Рим: Папський університет Урбаніана, 2001. Історія філософської антропології, у двох томах. — Болонья, 2002 (1-ий том — 632 с.; 2-ий том — 745 с.). Метафізика св. Томи Аквінського та її інтерпретатори. — Болонья, 2002. — 542 с. </div> Переклади з Томи Аквінського:
Божа всемогутність (De potentia), Спірні питання (Questioni Disputate) 8-9, у двох томах. — Болонья, 2003. т. 1 — 784 с.; т. 2 — 670 с. Коментар на «Божественні імена» Діонісія Ареопагіта. — Болонья, 2004. — 570 с. Коментар на апостола Павла. Т. 1. Послання до Римлян. — Болонья, 2005. — 1024 с. Коментар на апостола Павла. Т.2. Перше послання до Корінтян. — Болонья, 2005. — 924 с. Коментар на апостола Павла. Т. 3. Друге послання до Корінтян і до Галатів. — Болонья, 2006. — 930 с. Коментар на апостола Павла. Т. 4. Послання до Ефесян, Филип'ян і Колосян. — Болонья, 2008. — 762 с. Коментар на апостола Павла. Т. 5. Послання до Солунян, Тимотея, Тита і Филимона. — Болонья, 2008. — 720 с. Коментар на апостола Павла. Т. 6. Послання до Євреїв. — Болонья, 2008. — 784 с. Коментар на «Фізику» Аристотеля, у трьох томах. — Болонья 2004–2005. т. 1 — 634 с.; т. 2 — 778 с.; т. 3 — 706 с.
Наукова діяльність
Відомий науковець Олена Казимирчак-Полонська (черниця Олена), доктор фізико-математичних наук, доктор філософії Варшавського університету і духовна дочка о. Сергія Булгакова, назвала Баттіста Мондіна «одним із провідних богословів сучасного католицизму», поруч з іменем католицького німецького теолога Ганса Кюнга та ін., які нерозривно служать Богові і духовній культурі релігійного відродження Католицької церкви (Монахиня Елена, Профессор протоиерей Сергий Булгаков 1871–1944, М. — С. 256).
Як професор і науковець о. Мондін читав лекції в Папському університеті св. Урбана (Pontificia Universitas Urbaniana), де працювали у свій час отці Корнеліо Фабро, Даріо Компоста, Луїджі Больйоло та Еммануелє Северіно, — на бакалавріаті з історії середньовічної філософії, з філософської антропології, а на ліцензіяті та докторських студіях він викладав філософію релігійної мови, філософію св. Томи, філософію культури, платонівську філософію і християнську культуру у св. Августина, історію метафізики від Канта до Гайдеґера (Кант, Розміні, Гайдеґер). Проф. Мондін підготував велике число докторів філософії для цілого світу.