Інжене́рна еколо́гія — комплексна наукова дисципліна, що вивчає взаємодію промислового виробництва з навколишнім природним середовищем і забезпечує створення і раціональне функціонування природно-промислових систем різного рангу.

Суміжним поняттям є «техноекологія» — наука, що вивчає техногенні фактори забруднення довкілля, взаємодію техносфери з ресурсами довкілля, зокрема і їхнє вилучення. Різниця полягає в тому, що техноекологія вивчає взаємодію техносфери із навколишнім середовищем, а інженерна екологія — засоби та пристрої для зменшення техногенного навантаження на довкілля.

Головним прикладним завданнями інженерної екології є розроблення ефективних очисних технологій, безвідходних, маловідходних і екологічно чистих технологій, засобів утилізації відходів, комплексне використання вторинної сировини; головне комплексне завдання — екологізація технологій виробництва та природокористування.

Історія Перші праці, присвячені питанням екологізації техногенної діяльності, з'явилися у середині XX ст. внаслідок загострення глобальних екологічних проблем. Якщо протягом тисячоліть техногенна діяльність помітно не впливала на природні процеси, то у XIX—XX ст. набула планетарного масштабу.

Особливо інтенсивно руйнування довкілля розпочалося в час і після Другої світової війни, коли істотно збільшився рівень техногенного впливу на атмосферне повітря, природні води, ґрунтовий покрив, геологічне середовища та біоти.

У повоєнні роки виникли перші кафедри інженерної екології у технічних ВНЗ. Водночас, фахівці низки країн розпочали розроблення природозахисних технологій. Інтенсивний розвиток інженерної екології, як і інших прикладних галузей екології, припадає на 1980-ті рр.

Інженерна екологія виникла і розвивається на стику технологічних, природничих та соціальних наук, однак нині деякі дослідники розглядають її як складову соціоекології. Наприклад, на думку Г. Бачинського, назвою для спільного підрозділу соціоекології і техологічних наук є «екологічна технологія» (терміни «інженерна екологія» та «промислова екологія» вважав не зовсім вдалими), оскільки саме технології визначають розвиток виробництва на сучасному етапі.

Дослідження в Україні Нині у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» функціонує кафедра інженерної екології, Дніпропетровському університеті залізничного транспорту — кафедра хімії та інженерної екології, Національному університеті біоресурсів і природокористування України (Київ) — охорони праці та інженерної екології, Донбаській академії будівництва і архітектури (Макіївка, Донецька обл.) — прикладної екології та хімії, Харківському технічному університеті будівництва і архітектури — безпеки життєдіяльності та інженерної екології, а у Харківській академії міського господарства — факультет інженерної екології міст.

Від 2004 у Харкові виходить журнал «Экология и промышленность», проблеми геоекології та інженерної екології висвітлює окремий розділ журналу «Екологія довкілля та безпека життєдіяльності» (засн. 2001 у Києві).

Принципи Одним із центральних принципів інженерної екології є думка, що соціальні та технологічні системи співіснують в біосфері, і не існують поза нею. Термін «екологія» використовується як метафора у зв'язку із спостереженням, що повторне використання природних матеріалів має значною мірою замкнутий характер у вигляді циклічного використання поживних речовин. Інженерна екологія розглядає свої проблеми, виходячи з гіпотези, що за допомогою принципів, аналогічних природним системам, промислові системи можуть бути поліпшені, щоб зменшити їх вплив на навколишнє природне середовище. У таблиці наведені загальні метафори.

Біосфера Техносфера Середовище Організм Натуральний продукт Природний добір Екосистема Екологічна ніша Анаболізм/Катаболізм Мутації і добір Сукцесія Адаптація Трофічна мережа Ринок Компанія Промисловий продукт Конкуренція Еко-індустріальний парк Маркетингова ніша Виробництво/ Утилізація забруднень Екодизайн Економічне зростання Інновації Торговельна мережа

Див. також Промислова екологія Техноекологія Інженерія

Література Інженерна екологія. Аспекти енергозбереження: навч. посіб. / В. В. Снітинський, М. А. Саницький, О. Т. Мазурак, А. В. Мазурак; Львів. нац. аграр. ун-т. — Л.: Апріорі, 2008. — 221 c. — Бібліогр.: с. 200—204. — ISBN 978-966-8256-94-3 Інженерна екологія: Загальний курс. Частина 1 / Гумницький Я. М., Петрушка І. М. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. — 260 с. — ISBN 978-617-607-762-6 Інженерна екологія: Загальний курс. Частина 2 / Гумницький Я. М., Петрушка І. М. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2016. — 348 с. — ISBN 978-617-607-908-8 Інженерна екологія: навч. посіб. / В. В. Снітинський, О. Т. Мазурак, М. А. Саницький, А. В. Мазурак ; Львів. нац. аграр. ун-т. — Л. : [Арал], 2010. — 374, с. : рис., табл. — 500 прим. — ISBN 978-966-7407-82-7 Інженерна екологія промисловості. Конспект лекцій / Авраменко С. Х. — Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2011. — 144 с. Інженерна екологія. Теорія і практика сталого розвитку / Баженов В. А., Ісаєнко В. М., Саталкін Ю. М. та ін.- К.: Книжкове видавництво Національного авіаційного університету, 2006. — 492 с. Інженерна екологія сільськогосподарського виробництва: навч. посіб. / [Ю. С. Скобло, В. Г. Цапко, Д. І. Мазоренко та ін.] ; за ред.: Д. І. Мазоренка, В. Г. Цапка. — К. : Основа, 2007. — 390 с. : іл., табл. ; 21 см — Бібліогр.: с. 389—390 (34 назви). — ISBN 978-966-699-259 Інженерна екологія: Ч. 1. Основи техноекології: Навч. пос. / Шелудченко Б. А., Малиновський А. С., Зосимович М. В. — Житомир: Волинь, 1999. — 216 с. Инженерная экология: Учебник / Под ред. В. Т. Медведева. — М.: Гардарики, 2002. — 687 с.

Ресурси Інтернету

Т. А. Сафранов. Інженерна екологія // ЕСУ

Академічні/Дослідні програми Industrial Ecology MSc at Leiden University and TUDelft, the Netherlands Industrial Ecology MSc at NTNU, Norway Industrial Ecology MSc at Chalmers University of Technology, Sweden Sustainable Technology MSc at Royal Institute of Technology, Sweden

Дослідні центри/Інститути University of Michigan Center for Sustainable Systems, Ann Arbor, Michigan, United States Yale Center for Industrial Ecology, United States The Eco-Efficiency Centre in Burnside, Nova Scotia, Canada JRCIE — Joint Research Center for Industrial Ecology, China University of Sydney — Complex Systems and Sustainability Research Group Center for Resilience at Ohio State University

Статті і книги Industrial Ecology: An Introduction Industrial Ecology Industrial Symbiosis Timeline Journal of Industrial Ecology (Yale University on behalf of the School of Forestry and Environmental Studies). Industrial Ecology research & articles from The Program for the Human Environment, The Rockefeller University