Костянти́н Іва́нович Скворцо́в ( — , Київ) — письменник та церковний мислитель і діяч часів Російської імперії.
З життєпису Його батько, Іван Скворцов, був протоієреєм Києво-Софійського кафедрального собору.
Закінчив навчання в Київській духовній академії, залишився там викладачем патрології.
Заслужений ординарний професор Київської духовної академії, дійсний статський радник.
1875 року нагороджений орденом св. Володимира 3 ступеня.
Серед його праць: 1862 — «Про книги Сивілл», 1863 — «Філософія святих отців та учителів церкви», 1863 — «Святий апостол Варнава», 1865 — «Вчення Григорія Нісського про достоїнство природи людської» («Праці Київської Духовної Академії»), 1866 — «Святий Іустин», 1870 — «Блаженний Августин як психолог», 1871 — «Дослідження питання щодо автора творів, відомих під іменем Діонісія Ареопагіта», 1876 — «Життя Ісуса Христа по Євангеліях та народних переказах»,
Примітки
Джерела Скворцов Костянтин Іванович (рос.) Біографія.ру (рос.)