Etat de droit — французька правова доктрина, континентально-європейська концепція правової державиГоловатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.», створена під час революції у Франції, Просвітництва, утвердження ринкових відносин, яка проголошує держави, що декларує і забезпечує права і свободи людини та громадянина, правову рівність громадян перед законом, свободу у всіх її вимірах (свободу слова, свободу волі, свободу віросповідання, свободу совісті), братерство-«liberte, egalite, fraternite»Blandine Kriegel, 2002, État de droit ou Empire, Bayard , справедливий розподіл ресурсів, правовий і соціальний захист населення, повалення абсолютизму, аристократії, монархії і запровадження республіки, демократії, ⁣ринкових відносин та демократії у політико-правову сферу.

Основні підходи до розуміння: власне французька доктрина Etat de Droit (в основі якої лежали дві головні ідеї — «влада закону» і «суверенітет парламенту»; запозичена від «німецької школи публічного права» доктрина Etat de Droit; доктрина, в рамках якої відбувався пошук змістового наповнення теорії, яка включала б головні ідеї французької політичної думки епохи Просвітництва і яка мала б найбільше відповідати доктрині «rule of law» в її «матеріальному» значенні; Більшість вчених схиляються до думки, що Etat de droit виникла як революційна альтернатива монархічному режиму Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.» , і основним своїм завданням визначає обмеження державно-владних інституцій та участь широких мас населення у державних процесах.

Етимологія терміна

Найвідоміші представники

Вольтер: " Філософські листи "; Монтеск'є: " Перські листи "; « Про дух законів (1748 р.)»; «Роздуми про причини величі та падіння римлян»; Руссо: "Роздуми про науки та мистецтва "; « Про суспільний договір, або Принципи політичного права (1762 р.)»; «Роздуми про виникнення та підстави нерівності між людьми»; Мореллі: « Кодекс природи, або істинний дух її законів» (1755 р.); Маблі: «Про права та обов'язки громадянина»(1758 р.); «Про законодавство або принципи законів» (1776 р.); Мельє: «Заповіт»; Дешан: «Істина, або Істинна система»; Марешаль; Мірабо; Сієс; Барнав; Кабе: «Подорож в Ікарію»;

Юридичне закріплення

Декларація прав людини і громадянина: Ухвалена 26 серпня 1789 р. Декларація прав людини і громадянина стала політико-юридичним документомFriedrich Hayek, Droit, législation et liberté, PUF, ISBN 978-2-13-056496-6 , який втілив ідеї політичного лібералізму (Лока, Монтеск'є і Руссо), в якому закріплено політико-юридичні принципи, покладені в основу відносин між людиною і державою, насамперед ст. 2 Декларації, де зафіксовано теоретичну спадщину епохи Просвітництва, «суспільного стану людини», визначено необхідність «політичного об'єднання»Pierre Manent, Histoire intellectuelle du libéralisme, Hachette, ISBN 978-2-01-278865-7 , власне держави, з метою збереження природних, невідчужуваних і священних прав, які належать людині від народження: прав на свободу, на власність, на безпеку, на опір гнітовіГоловатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.» . У ст. 1 Декларації було проголошено принцип свободи людини та рівності людей від народження, свобода і рівність у правахDe l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748. . Декларація проголосила пріоритет прав і свобод людини і громадянина, принципи верховенства права, загальної рівності, ідеї суспільного та політичного об'єднання з метою захисту інтересів особи, у формі держави, задекларувала необхідність законодавчого закріплення гарантій забезпечення і реалізації прав і свобод населення (ст. 16 Декларації). Конституція III Республіки (Конституційні закони 1875 року (Lois constitutionnelles de 1875), проголошення Третьої республіки (24 лютого, 25 лютого, 16 липня 1875)

Конституція V Республіки (Конституція 1958 року (Constitution de 1958), проголошення П'ятої республіки (4 жовтня 1958).

Основні положення

1.Політико-правова сфера: парламентська республіка парламентаризмDe l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748. конституційне закріплення механізму розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову народний суверенітет законність ліберальні методи здійснення владиDe l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748. громадянські права загальнодозвільний принцип правового регулювання 2. Економічна: панування ринкових відносин абсолютний захист приватної власності 3. Соціальна: природна рівність населення нівелювання соціальної та політичної рівності 4. Культурна: раціоналізм плюралізм у всіх його проявах індивідуалізм

Література Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.» De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748. Blandine Kriegel, 2002, État de droit ou Empire, Bayard Friedrich Hayek, Droit, législation et liberté, PUF, ISBN 978-2-13-056496-6 Pierre Manent, Histoire intellectuelle du libéralisme, Hachette, ISBN 978-2-01-278865-7

Посилання http://bihun.in.ua/jushits/jurhit/article/482/

Примітки