Кра́ківське воєво́дство (, ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало з 14 століття до 1795 року. Створене на основі земель Краківського князівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Малопольща. Розташовувалося в південно-західній частині Речі Посполитої, на південному заході Малопольщі. Головне місто — Краків. Очолювалося краківськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Новий Корчин. Мало представництво із 4 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 8 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила км²Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym . — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — s. 50.. Населення в 1790 році нараховувало осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства розділена між провінцією Нова Сілезія королівства Пруссія та краєм Нова Галичина Австрійської монархії.
Повіти Бечський повіт → Беч Кщенжський повіт → Кщенж Краківський повіт → Краків Леловський повіт → Лелов Прошовицький повіт → Прошовіце Сончевський повіт → Сонч Сілезький повіт → Затор і Освенцим Шчижицький повіт → Шчижиц
Сенатори Краківський єпископ Краківський каштелян Краківський воєвода Войницький каштелян
Примітки
Джерела Gloger, Zygmunt. Województwo Krakowskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym . — Warszawa: 1886. — t.3.