Великопо́льська прові́нція () — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувала з 14 століття. Виникла на основі Великопольського князівства зі столицею в Познані. Об'єднувала території Великопольщі, Мазовії та Королівської Пруссії, а також Вармійського князівства. До 1768 року складалася з 13 воєводств, після — з 14. Головне місто — Познань, резиденція генерального старости Великопольщі. Місце засідань генерального сейму провінції — місто Коло. Ліквідована 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої.
Воєводства і князівства РегіонВоєводствоЦентрВеликопольщаПознанське воєводствоПознаньКалішське воєводствоКалішГнєзненське воєводствоГнєзноСєрадзьке воєводствоСерадзЛенчицьке воєводствоЛенчицяБерестейське воєводствоБерестяІновроцлавське воєводствоІновроцлавМазовіяРавське воєводствоРава-МазовецькаПлоцьке воєводствоПлоцькМазовецьке воєводствоВаршаваКоролівська ПруссіяХелмінське воєводствоХелмноМальборкське воєводствоМальборкПоморське воєводствоСкаршевиВармійське князівствоЛідзбарк
Джерела Gloger, Zygmunt. Prowincya Wielkopolska // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.