Хомутов

Хо́мутов (, ) — місто у Чехії, в Устецькому краї, адміністративний центр району Хомутов. Розташоване за 49 км на південний захід від міста Усті-над-Лабем. Від 1 липня 2006 року є статутним містом. Це двадцять друге за величиною місто Чехії, п'яте в Устецькому краї і найбільше у районі Хомутов.

Історія

Перша згадка про Хомутов — 29 березня 1252 року, коли Бедрих Начерадув із Хомутова пожертвував містечко Тевтонському ордену, який 1254 року встановив тут свій комтур. У 2-й половині XIV століття дерев'яні стіни було замінено кам'яними мурами. 1396 року командир (комтур) Альбрехт з Дубе надав місту печатку з гербом. Тевтонський орден займав Хомутов до 1411 року, коли після Грюнвальдської битви місто (за винятком патронату над церквою) забрав король Вацлав IV. 16 березня 1421 року Хомутов був завойований і розграбований гуситами. Потім у місті чергувалися власники; останніми з них були Гасиштейншти з Лобковиц, які в Хомутові, як одному з перших міст у Чехії, проводили жорстку рекатолизацію (1589 року тут був заснований Хомутовський єзуїтський колегіум).

1591 року городяни повстали проти єзуїтів і пограбували їх резиденцію, за що двоє з керівників повстання були страчені. Після засудження Їржі Попела (старшого) з Лобковиц 1594 року Хомутов був конфіскований Рудольфом II. 1605 року хомутовці відкупились від кріпосної залежності і з того часу Хомутов став королівським містом. Під час Тридцятилітньої війни місто двічі було захоплене шведами — в 1645 і в 1647.

З 16 до 18 століття поблизу Хомутова добували галуни, сьогодні залишком того видобутку є озеро Каменцове на східній околиці міста. На рубежі 50-х — 60-х років XVIII століття було побудовано цісарську дорогу, що з'єднала Хомутов з Прагою, уздовж неї розвинулась забудова і на правому березі річки Хомутовки. Хоча Хомутов і лежав на цьому важливому напрямку до Саксонії, ріс аж до середини XIX століття він повільно. Переломна мить настала у 70-х роках 19 століття, що пов'язано зі з'єднанням із залізничними шляхами, які ведуть вздовж Рудних гір до Праги. У той час поблизу Хомутова були відкриті вугільні копальні і 1870 року був заснований металургійний завод; який після 1887 року відомий як Mannesmannovy válcovny trub; 1890 року тут вперше у світі почали виробляти безшовні сталеві труби.

1917 року на південь від Хомутова запрацювала філія кладненського підприємства з виробництва зброї Полді (Poldi), яка після війни була переорієнтована на металургійне виробництво. 1928 року до Хомутова було приєднано Horní Ves (Верхнє село) — сьогодні це частина міста. Після 1945 року проведено відселення великої частини німців, які до того часу становили більшість населення міста. З 60-х до 80-х років 20 століття відбувалася обширна реконструкція міста, яка, на щастя, суттєво не торкнулася історичного центру, який від 1992 року є міською заповідною зоною.

Географія Історичний центр міста розташований на лівому березі річки Хомутовки, на висоті 340 метрів на Хомутовсько-Теплицькому басейні, біля підніжжя Рудних гір. Поверхня в основному рівнинна, тільки північні і північно-східні околиці міста підходять до схилів заввишки кілька десятків метрів. На північному сході забудова Хомутова зливається з містом Їрков.

Визначні пам'ятки

Колона святої Трійці (1697), оточена сімома статуями святих (1725–1732). Будівля чернечої коменди (пізніше замок), яка з 1607 року стала міською ратушею. До ратуші примикає найцінніша будівля в місті — церква св. Катерини. Вона побудована у стилі ранньої готики, завершена в 1281 році. Церква Успіння (пізня готика, 1518-1542). Поблизу неї знаходиться Міська вежа висотою 53 метри, побудована після великої пожежі в 1525 році, влітку використовувалась як оглядова вежа. Церква св. Ігнатія (1663—1671) з двома вежами на північному фасаді, побудована Карлом Лураґо в стилі раннього бароко для єзуїтів. До східної сторони костелу прилягає так званий Шпейхар (Špejchar) — будівля початку XVII століття, в якій єзуїти мали першу церкву. Сьогодні він використовується як галерея. Поруч із костелом св. Ігнатія знаходиться Єзуїтський коледж (межа XVI—XVII століть), де нині міститься краєзнавчий музей. З готичних будинків варто відзначити Будинок № 9 у стилі пізньої готики, який називають Collinův. Долина Безручово (Bezručovo údolí) — лісиста долина Хомутовки, має 13 км в довжину і 200 м в глибину, розташована на північному заході міста, популярне місце для прогулянок. У 2002 році була оголошена природним парком. Над північною околицею Хомутова здіймається пагорб Стражіштє (Strážiště) (511 м). На його вершині знаходиться готель з оглядовою вежею. Каменцове озеро. Подкрушногорський зоопарк.

Зміна чисельності населення

1702 — 1129 1811 — 2967 1843 — 4014 1869 — 8183 1880 — 11707 1900 — 19813 1921 — 20894 (з яких 1869, або 8,9 % чеської національності) 1930 — 33001 (з яких 4442, або 13,5 % чеської національності) 1950 — 28848 1970 — 39905 1991 — 53107 2004 — 50176 2008 — 50782

Видатні особистості

Франтішек Йозеф Ґерстнер (1756⁣—⁣1832), професор математики і механіки Ернст Фішер (1899—1972), австрійський письменник і лівий політичний діяч, міністр культури Ганс Ґольдман (1899—1991), швейцарський офтальмолог, ректор Бернського університету Еріх Хеллер (1911—1990), британський філософ, есеїст, професор Північно-Західного університету в Еванстоні (Іллінойс, США) Їржі Жачек (* 1945), чеський поет, письменник і перекладач Властіміл Гарапес (* 1946), чеський танцюрист, режисер і хореограф Їржі Громада (* 1958), чеський актор Петр Лешка (*1975), чеський хокеїст, грав за хокейний клуб Злін (PSG Zlín) Їржі Жак (*1978), чеський боєць Муай-тай, чемпіон світу з тайського боксу Віктор Гібл (*1978), чеський хокеїст, грав за хокейний клуб Литвінов (HC Verva Litvínov) Симона Баумартова (*1991), чеська плавчиня

Світлини

Див. також Електростанція Прунержов

Література

Comotovia 2005. Sborník příspěvků z konference věnované výročí 400 let vykoupení Chomutova z poddanství (1605—2005), ed. Petr Rak, Chomutov 2006

Посилання

Сайт міста Краєзнавчий музей </li> Звіринець Освіта у місті Старі світлини міста Культура, розваги і спорт у Хомітові