Лю́блінське воєво́дство (, ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1474—1795 роках. Створене на основі східних земель Сандомирського воєводства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Малопольща. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на сході Малопольщі. Головне місто — Люблін. Очолювалося люблінськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Любліні. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 3 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила км²Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym . — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.. Населення в 1790 році нараховувало осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу краю Нова Галичина Австрійської монархії.
Повіти Луківський повіт → Луків Люблінський повіт → Люблін Ужендовський повіт → Ужендов
Примітки
Джерела Gloger, Zygmunt. Województwo Lubelskie z ziemią Łukowską // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym . — Warszawa: 1886. — t.3.