«Бахчисара́йський фонта́н» — друга південна байронічна поема російського поета Олександра Пушкіна, написана ним у 1821—1823 роках (час південного заслання) під враженням від відвідування Бахчисарайського палацу кримських ханів.
Сюжет Пристрасті в ханському гаремі. Одна з наложниць, грузинка Зарема, сумна тому, що хан Гірей розлюбив її заради дочки шляхтича, Марії. Ця дівчина, яку викрали з батьківського дому під час одного з татарських набігів, весь час проводить у молитвах Богородиці. Вона вважає за краще смерть долі наложниці іновірця. Вночі Зарема проникає в кімнату Марії й намагається погрозами переконати її відступитися від хана. Незабаром після цього Марія гине, а Зарема кинута в безодню вод стражами гарему: Гарема стражами немыми В пучину вод опущена. В ту ночь, как умерла княжна, Свершилось и её страданье. Какая б ни была вина, Ужасно было наказанье!
Хан виходить із гарему і, щоб забутися, їде на війну. Після повернення він велить спорудити в палаці в пам'ять про Марію фонтан, який молоді діви Тавриди, дізнавшись про цей сумний переказ, назвуть «фонтаном сліз».
Історія створення Пушкін із сім'єю генерала Раєвського відвідав Ханський палац у Бахчисараї 7 вересня 1820 року. У його листі до Дельвіга знаходимо наступний опис:
Поема була розпочата навесні 1821 року. У листі братові Пушкін писав про небажаність публікації поеми з тієї причини, що «багато місць відносяться до однієї жінки, в яку я був дуже довго і дуже нерозумно закоханий». Особистість цієї дами протягом довгого часу залишається одним із невирішених питань пушкіністики (так званий таємна любов Пушкіна)Гроссман Л. П. // Пушкин: Исследования и материалы / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом). — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1960. — Т. 3. — С. 49—100..
Видання поеми
Основна частина поеми була написана в 1822 році. У 1823 році накидалися проекти вступу. Восени поема отримала остаточну обробку і була підготовлена Вяземським до друку. Перше видання поеми «Бахчисарайський фонтан» вийшло з друку у Петербурзі 10 березня 1824 року з передмовою Вяземського: «Розмова між видавцем і класиком із Виборзької сторони або з Василівського острова». Слідом за текстом поеми Пушкін велів надрукувати «Виписку з подорожі по Тавриді І. М. Муравйова-Апостола», в якій описано відвідування Бахчисарая.
Як і та, що передувала до цього кавказька поема Пушкіна, «Бахчисарайський фонтан» вразив сучасників свободою композиції, в якій ревнителям класицизму бачилася відсутність плану. У листі до Вяземського сам поет назвав свій твір «безладними уривками». Як виправдання він писав: «Недолік плану не моя вина. Я забобонно перекладав у вірші розповідь молодої жінки». Екзотичний колорит, опис, склад — все це відповідало романтичній моді на орієнталізм і було сприйнято російськими читачами з захватом.
Зважаючи на величезний успіх поеми в 1827 році послідувало друге видання з ілюстраціями С. Ф. Галактіонова. У вересні 1825 року на петербурзькій сцені була поставлена п'єса О. О. Шаховського «Керім-Гірей, кримський хан», останній акт якої був переробкою пушкінської поеми. Татарську пісню поклав на музику композитор-дилетант В. Ф. Одоєвський.
Роки по тому Пушкін не раз із теплотою згадував про епіграф із Сааді, який поданий поемі і задає її тон: «Меланхолійний епіграф, який, звичайно, краще всієї поеми, спокусив мене». Він визнавав, що кримська поема «відгукується читанням Байрона, від якого я з розуму сходив». За радянських часів поряд із бахчисарайським фонтаном був встановлений бюст Пушкіна.
Екранізації й постановки
У 1909—1910 роках вийшов німий художній короткометражний фільм Якова Протазанова «Бахчисарайський фонтан». У 1934 році був поставлений балет «Бахчисарайський фонтан» за мотивами поеми, композитор Борисом Асаф'євим. У 1953 році цей балет було екранізовано режисером Ростиславом Захаровим. Опера «Бахчисарайський фонтан» за мотивами поеми, Олександр Ільїнський. Опера «Сарема» за мотивами поеми написана Олександром фон Цемлінським. Музичний твір «Легенди Бахчисараю» для читця та фортепіано (також є версія для піаноли) по мотивах поеми створений російською композиторкою Смирновою Татяною Георгієвною.
Поема в образотворчому мистецтві
Картина Карла Брюллова "Бахчисарайський фонтан", 1849 рік. Скульптура Владислава Щербини "Бахчисарайський фонтан", Київський експериментальний кераміко-художній завод.
Епоніми На честь героїні поеми Пушкіна Зареми названий астероїд (1012) Зарема, відкритий в 1924 році, в рік столітньої річниці від дня публікації поеми.
Література Пушкин: Исследования и материалы / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом). — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1960. — Т. 3. Гроссман Л. П. У истоков «Бахчисарайского фонтана»
Примітки
Джерела на сайті books.google.ru на сайті crimea.krasivoe.ru