Перфе́кт (від < perfectus — «завершений») — граматична форма дієслова, що позначає, що дія закінчилася в минулому (перфекція), а її результат триває (має значення) в теперішньому часі, або ж, що дія передувала моменту мовлення (грецькою, латинською, англійською тощо).

Характеристика

Іноді перфект визначають як один з видів. «Перфектний вид» () стосується події, що вже завершилась на час мовленняDahl, Osten, Tense and Aspect Systems, Blackwell Publ., 1985, chapter 5.. При цьому його не слід змішувати з доконаним видом (), що позначає ситуацію як одиничну подію без внутрішньої структури, не вказуючи на попередні події чи стосунок до теперішнього, на відміну від перфекта. Також перфект відрізняється від очікуваного виду (prospective aspect), що позначає стосунок до теперішнього чи очікування майбутньої події. У той час як перфект є відносно одноманітною категорією, спостережуваною в різних мовах, його відношення до експерієнціала й результатива є складним: останні являють собою непросто визначувані випадки перфектаDahl, 1985, p. 190..

У праслов'янській мові, з її складною системою минулих часів, перфект виражав закінчену дію в минулому; стан, спостережуваний у мить мовлення, який є результатом здійсненої у минулому діїФёдорова К. В. Сравнительный анализ систем прошедшего времени глагола в русском и сербском языках (аорист, имперфект, перфект). Проте, з огляду на подальший розвиток у слов'янських мовах дієслівних видів, ця система стала спрощуватися. Південнослов'янські (за винятком словенської), а також лужицькі мови зберегли праслов'янську часову систему, перфект у сербській, хорватській, болгарській, верхньолужицькій і нижньолужицькій мовах — тільки один з минулих часів, хоча й найбільш вживаний. У словенській мові, як і в більшості західнослов'янських (польській, словацькій, чеській) з усіх минулих часів зберігся тільки перфект. Від імперфекта, плюсквамперфекта й аориста до нього перейшли всі функції минулих часів: описувати дію, що відбулася в минулому, на відміну від «класичного перфекта» завершеність дії вже не важлива.

У східнослов'янських мовах з усіх минулих часів залишився або тільки перфект (літературна російська), або перфект і плюсквамперфект (українська й білоруська). Східнослов'янський перфект зазнав певних змін: втратилось дієслово-зв'язка в теперішньому часі (я ходив замість *я єсьм ходив), перфект з дієсловом-зв'язкою в минулому часі (був, була, було) став означати плюсквамперфект — давноминулий час (у праслов'янській мові дієслово-зв'язка стояло в імперфекті).

Приклади

Англійська мова В англійській мові існують шість форм перфекта, які визначаються за двома характеристиками: часом (перфект теперішнього часу Present Perfect, перфект минулого часу Past Perfect, і перфект майбутнього часу Future Perfect) і тривалістю дії (простий перфект Perfect Simple, і тривалий перфект Perfect Continuous). Форми перфекта утворюються за допомогою дієприкметника минулого часу (Participle II) у сполученні з особовою формою дієслова to have («мати»), при цьому в теперішньому часі окрему форму він набуває лише в третій особі однини (has, стягнена форма s), всі інші мають форму have (стягнена форма 've), у минулому часі всіх осіб дієслово-зв'язка має форму had (стягнена форма 'd), а в майбутньому — will have (стягнена форма 'll have). Тривалі форми утворюються за допомогою особової форми дієслова to have у сполученні з been (дієприкметником минулого часу дієслова to be) і дієприкметником теперішнього часу (Participle I) смислового дієслова.

Теперішній час Present Perfect  Минулий час Past Perfect Майбутній час Future Perfect Простий перфект Perfect Simple I have written («Я написав»)*Thou hast written («Ти написав»)He has written («Він написав»)She has written («Вона написала»)We have written («Ми написали»)You have written («Ви написали»)They have written («Вони написали») I had written («Я був написав»)*Thou had written («Ти був написав»)He had written («Він був написав»)She had written («Вона була написала»)We had written («Ми були написали»)You had written («Ви були написали»)They had written («Вони були написали») I will have written («Я напишу»)*Thou wilt have written («Ти напишеш»)He will have written («Він напише»)She will have written («Вона напише»)We will have written («Ми напишемо»)You will have written («Ви напишете»)They will have written («Вони напишуть») Тривалий перфект Perfect Continuous I have been writing*Thou hast been writingHe has been writingShe has been writingWe have been writingYou have been writingThey have been writing I had been writing*Thou had been writingHe had been writingShe had been writingWe had been writingYou had been writingThey had been writing I will have been writing*Thou wilt have been writingHe will have been writingShe will have been writingWe will have been writingYou will have been writingThey will have been writing

Англійський простий перфект теперішнього часу відповідає минулому часу українських дієслів доконаного виду, перфект минулого часу — українському давноминулому часу дієслів доконаного виду, перфект майбутнього часу — теперішньому часу українських дієслів доконаного виду (тобто завершеній дії в майбутньому). Англійський тривалий перфект не має аналога в українській і перекладається по-різному (I have been writing — «Я писав щойно» або «Я пишу вже певний час»).

Німецька мова

У німецькій мові перфект утворюється аналогічно — сполученням особової форми допоміжного дієслова з дієприкметником минулого часу (Partizip II). На відміну від англійського, для утворення німецького перфекта використовуються не тільки особові форми дієслова haben («мати») але й sein («бути»). Вибір допоміжного дієслова-зв'язки залежить від смислового дієслова. Більшість німецьких дієслів утворюють перфект з допоміжним дієсловом haben. З формами дієслова sein утворюється перфект таких дієслів: 1) що позначають рух (gehen, schwimmen, laufen, kommen); 2) дієслів зміни стану (aufstehen, einschlafen, aufwachen); 3) дієслова sein, werden, bleiben, folgen, gelingen, misslingen, passieren, geschehen, begegnen.

Латина

У латинській мові в систему перфекта включають три дієслівних форми: власно перфект (Perfectum), плюсквамперфект (Plusquamperfectum) і передмайбутній час (Futurum II).

Особливістю латинського перфекта є те, що він утворюється не аналітично (як в англійській, німецькій і більшості слов'янських), а синтетично — доданням особових закінчень до основи перфекта.

Однина Множина Перша особа vidi — «я побачив»laudavi — «я похвалив»scripsi — «я написав» vidimus — «ми побачили»laudavimus — «ми похвалили»scripsimus — «ми написали» Друга особа vidisti — «ти побачив»laudavisti — «ти похвалив»scripsisti — «ти написав» vidistis — «ви побачили»laudavistis — «ви похвалили»scripsistis — «ви написали» Третя особа vidit — «він побачив»/«вона побачила»/«воно побачило»laudavit — «він похвалив»/«вона похвалила»/«воно похвалило»scripsit — «він написав»/«вона написала»/«воно написало» viderunt — «вони побачили»laudaverunt — «вони похвалили»scripserunt — «вони написали»

Використання синтетичних форм уможливлює обійтися без особових займенників і зв'язок, що робить речення лаконічними. Наприклад, знаменитий вислів Цезаря «Veni vidi vici» — «(я) прийшов, (я) побачив, (я) переміг»; легендарна фраза Понтія Пілата «Quod scripsi, scripsi» — «Що (я) написав, (те) (я) написав».

Форми плюсквамперфекта (Plusquamperfectum) утворюються від основи перфекта теж за допомогою особових закінчень: videram — «я був бачив», videras — «ти був бачив», viderat — «він був бачив», «вона була бачила», videramus — «ми були бачили», videratis — «ви були бачили», viderant — «вони були бачили».

Передмайбутній час (Futurum II) — форма дієслова, що виражає дію, яка має звершитися раніше за якусь іншу дію. Особові форми утворюються доданням до основи перфекта морфеми ĕr-, сполучної голосної -i- та особового закінчення теперішнього часу. Утворені таким чином закінчення передмайбутнього часу -ĕro, -ĕris, -ĕrit, -erĭmus, -erĭtis, -ĕrint, по суті, являють собою форми Futurum I дійсного способу активного стану дієслова sum («єсьм»).

Перфект, плюсквамперфект і передмайбутній час у пасивному стані утворюються аналітично: за допомогою особових форм дієслова sum і дієприкметника минулого часуН. В. Чеканова. Краткий курс грамматики латинского языка. М.: «Флинта», МПСИ, 2006. Приклад перфекта пасивного стану: інший відомий вислів Цезаря «Alea jacta est» — «Жереб кинуто» (дослівно — «Жереб кинутий є»).

Французька мова У французький мові перфект є одною з кількох форм минулого часу і зоветься passé composé — «складений минулий час» (на відміну від passé simple — «простого минулого»). У більшості дієслів він утворюється сполученням особових форм дієслова avoir («мати») з пасивним дієприкметником: j'ai donné, tu as donné, il (elle) a donné, nous avons donné, vous avez donné, ils (elles) ont donné (дієприкметник при цьому не змінюється). Всі зворотні дієслова (з часткою se), а також дієслова для позначення руху (venir з похідними, aller, entrer, marcher, monter, а також naître і mourir) утворюють перфект за допомогою особових форм дієслова être («бути»): je suis venu, tu es venu, il est venu, elle est venue, nous sommes venus, vous êtes venus, ils sont venus, elles sont venues (дієприкметник змінюється за родами й числами). Деякі дієслова можуть утворювати перфект як з avoir, так і з être — залежно від їхнього значення (je l'ai monté — «я підняв його» і je suis monté par l'escalier — «я піднявся сходами»).

Праслов'янська мова У праслов'янській мові перфект був однією з чотирьох форм минулого часу (поряд з аористом, імперфектом і плюсквамперфектом), й означав дію у минулому, результат якої зберігається на момент мовлення. Утворювався аналітично: шляхом сполучення активного l-дієприкметника (див. «Дієслово в праслов'янській мові») і відмінюваних форм дієслова *byti («бути») теперішнього часу. Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід Перша особа однини neslъ jesmь nesla jesmь neslo jesmь Друга особа однини neslъ jesi nesla jesi neslo jesi Третя особа однини neslъ jestь nesla jestь neslo jestь Перша особа двоїни nesla jesvě neslě jesvě neslě jesvě Друга особа двоїни nesla jesta neslě jesta neslě jesta Третя особа двоїни nesla jeste neslě jeste neslě jeste Перша особа множини nesli jesmъ nesly jesmъ nesla jesmъ Друга особа множини nesli jeste nesly jeste nesla jeste Третя особа множини nesli sǫtь nesly sǫtь nesla sǫtь

Давньоруська мова У давньоукраїнській (давньоруській) мові перфект — складена форма минулого часу дієслова, яка означала наявний стан, що виник унаслідок минулої дії. Успадкований давньоруською від праслов'янської, він утворювався аналогічно.

У перфекті поєднувалися значення минулого й теперішнього часів. Він складався з активного дієприкметника на (), який передавав реальне значення із вказівкою на минулу дію, та дієслова в теперішньому часі, яке виконувало граматичну функцію із вказівкою на особу.

Однина Двоїна Множина 1 () () () 2 () () () 3 () () ()

Так само утворювався перфект і в староцерковнослов'янській мові. Ця ж система успадкована й сучасною церковнослов'янською, з деякими змінами.

Польська мова Польська мова зберегла складні форми праслов'янського перфекта, який представляє в ній минулий час. Утворюється додаванням до активного l-дієприкметника особових закінчень 1-ї і 2-ї осіб, які являють собою стягнені особові форми дієслова być («бути»). У 3-й особі дієприкметник особових закінчень не має, змінюючись тільки за родами і числами: Однина (чоловічий рід) Однина (жіночий рід) Однина (середній рід) Множина (чоловічий рід істот) Множина (жіночий і середній рід, чоловічий рід неістот) 1 robiłem robiłam—robiłiśmy robiłyśmy 2 robiłeś robiłaśrobiłośrobiłiścerobiłyśce 3 robił robiłarobiło robiłi robiły

Форми дієслова być зазвичай пишуться разом з l-дієприкметником, але можуть приєднуватися і до інших слів у реченні.

Чеська мова