Манбідж () — місто на півночі Сирії, розташоване на території провінції Алеппо.
Географія Місто розташоване в північно-східній частині провінції, за 30 кілометрів на захід від річки Євфрат, на висоті 483 метрів над рівнем моряФізико-географічні дані . Манбідж розташований на відстані приблизно 74 кілометрів на північний схід від Алеппо, адміністративного центру провінції і на відстані 362 кілометрів на північний північний схід (NNE) від Дамаска, столиці країни. Найближчий цивільний аеропорт — Міжнародний аеропорт Алеппо, розташований в місті Алеппо.
Демографія За даними останнього офіційного перепису 1981 року, населення становило 30 812 осібWorld Gazetteer . Динаміка чисельності населення міста по роках: + 1960 1970 1981 1988 2003 20128 57714 63530 81247 728за оцінками6594878255за розрахунками
Історія Уперше місто згадується у грецьких авторів під назвою Бамбіка. У Плінія, у праці «Природна історія», Бамбіка (автором наводиться і сирійська назва міста — Мабок) згадана як центр культу богині Атаргатис (Деркето). 53 року до н. е.. Ієраполіс, що став так називатися в період правління Селевка Нікатор, був розграбований військами Красса, що прямували в Парфію. Місто було відновлене в VIII столітті, за наказом багдадського халіфа Харуна аль-Рашида і в протягом довгого часу за нього сперечалися візантійці, араби, хрестоносці та турки.
У місті мешкав засновник сирійської літературної мови, сирійський філософ, теолог-гностик і поет Бардесан.
Пам'ятки На околицях Манбіджа розташовані руїни стародавнього сирійського міста Ієраполіса, колишнього центру Євфратської провінції Римської імперії.
Культ Атаргатіс За Лукіаном у місті знаходився храм божества Атаргатіс, до якого двічі на рік приходили прочани, й проводили традиційні ритуали з жертвопринесеннями. Хлопчики жертвували своє перше волосся на бороді, дівчата — пасма волосся, часом відбувалися й жертвопринесення дітей. За Лукіаном, неподалік від храму знаходився став зі священними рибами, які підпливали до берега, коли їх гукали. Лукіан переказує, що спостерігав за однією з риб, яка ніби-то була зі щирого золота й на плавнику мала коштовну прикрасу.
53 року до н. е. багатий храм, як і все місто, були сплюндровані вояками Красса.
Відомі уродженці
Омар Абу Риша — сирійський поет і дипломат. Абу Убада аль-Валід аль-Бухтурі (820–897) — арабський поет.
Примітки
Література A. H. Sayce: The Legend of Semiramis. The English Historical Review 3/9, 1888, 104–113. p. 36, 39, 42, 500 La deessa Syria (1913) F. R. Chesney, Euphrates Expedition (1850) W. F. Ainsworth, Personal Narrative of the Euphrates Expedition (1888) Eduard Sachau, Reise in Syrien, &c. (1883) D. G. Hogarth a Journal of Hellenic Studies (1909) Henry Maundrell (1836): A Journey from Aleppo to Jerusalem: At Easter, A.D. 1697 : to which is Added an Account of the Author's Journey to the Banks of the Euphrates at Beer, and to the Country of Mesopotamia