Основні типи екосистем світу Залежно від природних і кліматичних умов можна виділити три групи і ряд типів природних екосистем — біомів. Біом — сукупність різних груп організмів і середовища їх проживання в певній ландшафтно-географічній зоні (наприклад, в тундрі, тайзі, степу і т. д.). В основі класифікації для наземних екосистем лежить тип природної (вихідної) рослинності, для водних екосистем — гідрологічні та фізичні особливості (за Ю. Одумом, 1986 Одум Е. Экология. — М.: Мир, 1975. — 708 с.).
Наземні екосистеми тундра: арктична і альпійська; бореальні хвойні ліси (тайга); листопадні ліси помірної зони (широколистяні ліси); степ помірної зони; чапараль (райони з дощовою зимою і посушливим літом); тропічні злаковники (грасленд) і савана; пустеля: трав'яниста і чагарникова; напіввічнозелений сезонний (листопадний) тропічний ліс (райони з вираженими вологим і сухим сезонами); вічнозелений тропічний дощовий ліс.
Прісноводні екосистеми
лентичні (стоячі води): озера, ставки, водосховища та ін.; лотичні (текучі води): річки, струмки, джерела та ін.; заболочені угіддя: болота, болотисті ліси, марші (приморські луки).
Морські екосистеми
відкритий океан (пелагічна екосистема); води континентального шельфу (прибережні води); райони апвелінгу (родючі райони з продуктивним риболовством); естуарії (прибережні бухти, протоки, гирла річок, лимани, солоні марші та ін).; глибоководні рифтові зони.
Окрім основних типів природних екосистем (біомів) розрізняють перехідні типи — екотони. Наприклад, лісотундра, змішані ліси помірної зони, лісостеп, напівпустелі і ін.
Екосистеми суші Розміщення по земній поверхні основних наземних біомів визначають два абіотичних фактори — температура і кількість опадів. Клімат в різних районах земної кулі неоднаковий. Річна сума опадів змінюється від 0 до 2500 мм і більше. При цьому вони випадають рівномірно протягом року або їх основна частка припадає на певний період — вологий сезон. Середньорічна температура також варіює від негативних величин до 38 °С. Температури можуть бути практично постійними протягом усього року (поблизу екватора) або змінюватися по сезонах.
Тундри Тундри — в північній півкулі на північ від тайги. Клімат дуже холодний з полярним днем і полярною ніччю, середньорічна температура нижче −5 °С. За кілька тижнів короткого літа земля відтає не більше ніж на 1 м в глибину. Опадів менше 200–300 мм на рік. Рослинність: відсутні дерева, панують повільно зростаючі лишайники, мохи, злаки і осоки, сланкі або карликові чагарники (брусниця, чорниця, карликова береза). Тваринний світ: великі травоїдні копитні (північний олень, мускусний бик), дрібні риючі ссавці (лемінги), хижаки, що набувають взимку маскуюче біле забарвлення (песець, рись, горностай, полярна сова). У тундрі коротким літом гніздиться велика кількість перелітних птахів, серед них особливо багато водоплавних, які харчуються наявними тут удосталь комахами і прісноводними безхребетними. Ґрунти тундрові — бідні з малою потужністю над шаром вічної мерзлоти.
Бореальні хвойні ліси (тайга) Бореальні хвойні ліси (тайга) — північні райони Європи, Азії та Північної Америки. Клімат: довга і холодна зима, багато опадів випадає у вигляді снігу. Рослинність: панують вічнозелені хвойні ліси (ялина, ялиця, сибірська кедрова сосна, модрина, сосна) з потужною лісовою підстилкою. Тваринний світ: великі травоїдні копитні (лось, північний олень), дрібні рослиноїдні ссавці (заєць-біляк, білка, гризуни), вовк, рись, лисиця, ведмідь, грізлі, росомаха, норка та інші хижаки, численні комахи-кровососи під час короткого літа. Безліч боліт і озер. Ґрунти підзолисті і дерново-підзолисті — малопотужні і бідні.
Листопадні ліси помірної зони Листопадні ліси помірної зони (широколистяні ліси) (Західна Європа, Східна Азія, схід США). Клімат сезонний із зимовими температурами нижче 0 °С, опадів 750–1500 мм на рік. Рослинність: панують ліси з широколистяних листопадних порід дерев висотою до 35-45 м (дуб, бук, клен), чагарниковий підлісок, мохи, лишайники, потужна лісова підстилка. Тваринний світ: ссавці (лосі, ведмеді, рисі, лисиці, вовки, білки, землерийки), птахи (дятли, дрозди, сови, соколи), плазуни (змії), земноводні (жаби, саламандри), риби (форель, окунь, сом та ін.). Біота адаптована до сезонного клімату: сплячка, міграції, стан спокою в зимові місяці. Ґрунти бурі лісові. У цих районах людська цивілізація отримала найбільший розвиток, тому більша частина широколистяних лісів замінена культурними угрупованнями.
Степи помірної зони Степи помірної зони (в Євразії, центр Північної Америки (прерії), південний схід Південної Америки (пампаси), окремі райони Африки, Австралії, Нової Зеландії (туссокі)). Клімат сезонний, літо від помірного теплого до жаркого, зимові температури нижче 0 °С, опадів 250–750 мм на рік. Рослинність: панують дернинні злаки висотою до 2 м і вище в деяких преріях Північної Америки або до 50 см, наприклад, в степах Росії, з окремими деревами і чагарниками на вологих ділянках. Тваринний світ: великі рослиноїдні ссавці — бізони, вилороги антилопи (Північна Америка), сайгаки, а раніше дикі коні — тарпан (Євразія), кенгуру (Австралія), жирафи, зебри, білі носороги, антилопи (Африка); дрібні риючі ссавці (ховрашки, бабаки, полівки, кролики), хижаки (койоти, леви, леопарди, гепарди, гієни), різноманітні птахи. Ґрунти: чорноземи — найродючіші ґрунти в світі — і каштанові. Велика частина степів в даний час використовується під ріллю, пасовища, сіножаті і т.і.
Чапараль Чапараль (Середземномор'я, південний берег Австралії, в Каліфорнії, Мексиці та Грузії). Клімат м'який помірний, опадів 500–700 мм, випадають теплою зимою, літо посушливе. Рослинність: дерева (лавр, вічнозелені дуби) і чагарники з жорсткими вічнозеленими листками. Ґрунти коричневі і сіро-коричневі.
Тропічний грасленд і савани Тропічний грасленд і савани (Центральна та Східна Африка, Південна Америка, Австралія, значна частина південної Індії). Клімат: сухий і спекотний більшу частину року, температура висока цілий рік, опади, 750–1650 мм на рік, розподіляються нерівномірно по сезонах (вологий і сухий сезони). Рослинність: густа трав'яниста рослинність (злакові) з рідкісними листопадними деревами (баобаби, акації, пальми). Тваринний світ: великі рослиноїдні ссавці (антилопи, зебри, жирафи, носороги), хижаки (леви, леопарди, гепарди), птиці (африканський страус, грифи). Багато комах, наприклад, муха-цеце. Ґрунти: червоні фералітні, червоно-бурі і коричнево-червоні.
Пустелі трав'яниста і чагарникова Пустелі трав'яниста і чагарникова (деякі райони Африки, наприклад Сахара, Близького Сходу і Центральної Азії, Великий Басейн і південний захід США, північ Мексики та ін.). Клімат: дуже сухий, з жарким вдень і холодними ночами, опадів менше 200–250 мм на рік. Рослинність: ксерофітні трави і рідкостійний чагарник, кактуси, безліч ефемерів, швидко розвиваються після нетривалих дощів. Кореневі системи у рослин великі, поверхневі, що перехоплюють вологу рідкісних опадів, або стрижневі корені, що проникать у землю до рівня ґрунтових вод (30 м і глибше). Тваринний світ: різноманітні гризуни, жаби, ящірки, змії та інші плазуни, сови, орли, грифи, дрібні птахи і комахи у великій кількості, верблюди. Ґрунти світло-бурі, сіроземи, такири.
Напіввічнозелені сезонні (листопадні) тропічні ліси Напіввічнозелені сезонні (листопадні) тропічні ліси (тропічна частина Азії, Центральна Америка). Клімат зі зміною сухого (4-6 місяців) і вологого сезонів, середньорічна кількість опадів 800–1300 мм на рік. Рослинність: панують ліси. Домінують дерева верхнього ярусу, що скидають листя в сухий сезон. Нижній ярус утворюють в основному вічнозелені дерева і кущі. З вічнозелених дерев цих екосистем найвідоміша пальма. Тваринний світ: практично так само багатий, як у вічнозелених тропічних дощових лісах. Ґрунти: червоні фералітні.
Вічнозелені тропічні дощові ліси Вічнозелені тропічні дощові ліси (північ Південної Америки, Центральна Америка, західна і центральна частини екваторіальної Африки, Південно-Східна Азія, прибережні райони північного заходу Австралії, острови Індійського і Тихого океанів). Клімат без зміни сезонів у зв'язку з близькістю до екватора, середньорічна температура вище 17 °С (зазвичай 28 °С), середньорічна кількість опадів перевищує 2000–2500 мм на рік. Рослинність: панують ліси. Дерева різної висоти утворюють густий полог з трьох ярусів (верхній ярус, полог і нижній ярус). Чагарники і трав'яниста рослинність практично відсутні. На стовбурах і гілках дерев розвиваються рослини-епіфіти, коріння яких не досягає ґрунту, і дерев'янисті ліани, вкорінюються в ґрунті і підіймаються по деревах до їх вершин. Видове різноманіття рослин величезне. Тваринний світ: видовий склад багатший, ніж у всіх інших біомах разом узятих. Зустрічаються численні екзотичні комахи з яскравим забарвленням, земноводні (жаби), плазуни (ящірки, змії, черепахи), птахи (папуги, павичі, кондор), ссавці (мавпи, мурахоїди, ягуари). Ґрунти: червоно-жовті фералітні — малопотужні і бідні органічною речовиною і мінеральними елементами живлення рослин. Велика частина живильних речовин закріплена в біомасі рослинності.
Прісноводні і морські екосистеми
Складаючи дуже малу частину від усіх екосистем біосфери (наприклад, в будь-який відрізок часу в атмосфері води міститься в 10 разів більше, ніж у всіх річках світу), прісноводні екосистеми для людини мають неминуще значення, внаслідок того, що вони практично єдине джерело для побутових і промислових потреб. Прісні води на поверхні континентів утворюють річки, озера, болота, заповнюють штучні ставки і великі водосховища. Прісні води можуть перебувати в текучому, у відносно нерухомому, стоячому і проміжному станах.
Лімітуючі чинники водного середовища — температура, прозорість, течія, солоність та ін. Багато водних тварин — стенотермні — для них небезпечно навіть невелике теплове забруднення. Прозорість — глибина зони, в якій можливий фотосинтез при проникненні сонячного світла. Течія впливає на поширення організмів і зміст газів і солей. Найважливішим лімітуючим фактором є концентрація кисню. Лімітуючі з біогенних солей — нітрати і фосфати. Різниця в концентрації солей у гідробіонтів з навколишнім водним середовищем може підвищувати або знижувати тиск рідини в тілі риби, і те й інше веде до її загибелі. Тому прісноводні риби не можуть жити в морі, а морські — в прісноводній водоймі. Але є риби зі спеціальним механізмом осмотичної регуляції, здатні жити в обох середовищах (лосось та ін.).