Катна

Катна, також Гатна — місто бронзової доби. Знаходилося на території сучасної Сирії за 200 км на північ від Дамаска, де нині розташований тепе Телль-Мішріф. Місто було столицею держави, що відігравала найважливішу роль в регіоні в першій половині 2 тис. до н. е. і зберігала залишки колишньої могутності в другій половині того ж тисячоліття.

Залишки міста займають сьогодні площу близько 1 км ². Тель розташований на краю вапнякового плато, яке є своєрідним кордоном між сирійської пустелею та родючою долиною Хомса.

Місто відігравало важливу роль у регіональній торгівлі починаючи з 2 тис. до н. е. Тут процвітали ремесла, була розвинута писемна культура на основі клинопису.

Назва У текстах III тис. до н.е. не згадується назва КатнаCremaschi, Mauro; Morandi Bonacossi, Daniele; Valsecchi, Verushka (2008). "Settlement and Environment at Tell Mishrifeh/Qatna and its Region. A Preliminary Reconstruction". In Kühne, Hartmut; Czichon, Rainer Maria; Kreppner, Florian Janoscha (eds.). Proceedings of the 4th International Congress of the Archaeology of the Ancient Near East, 29 March – 3 April 2004, Freie Universität Berlin. Vol. 1. Otto Harrassowitz Verlag, p. 53; в архіві Ебли згадується топонім «Гудаданум» (або «Га-да-ну»)Morandi Bonacossi, Daniele (2007). "Qatna and its Hinterland during the Bronze and Iron Ages. A Preliminary Reconstruction of Urbanism and Settlement in the Mishrifeh Region". In Morandi Bonacossi, Daniele (ed.). Urban and Natural Landscapes of an Ancient Syrian Capital. Settlement and Environment at Tell Mishrifeh/Qatna and in Central-Western Syria (Proceedings of the International Conference held in Udine9-11 December 2004). Studi archeologici su Qatna. Vol. 1. Forum Editrice Universitaria Udinese, p. 73Morandi Bonacossi, Daniele (2009). Parr, Peter J. (ed.). "Tell Mishrifeh and its Region During The EBA IV and the EBA-MBA Transition. A First Assessment". PEF Annual. IX: The Levant in Transition. The Palestine Exploration Fund, p. 57, який деякі вчені, ототожнюють з КатноюPettinato, Giovanni (1991). Ebla, a new look at history. Johns Hopkins University Press, p. 145Astour, Michael C. (2002). "A Reconstruction of the History of Ebla (Part 2)". In Gordon, Cyrus Herzl; Rendsburg, Gary (eds.). Eblaitica: Essays on the Ebla Archives and Eblaite Language. Vol. 4. Eisenbrauns, p. 121, але це питання все дискусійнеCremaschi, Morandi Bonacossi & Valsecchi 2008, p. 53.

Найдавніша згадка назви походить з архіву середньобронзової доби міста-держави Марі, де місто згадується як «Катанум»Novák, Mirko (2004). "The Chronology of the Royal Palace of Qatna". Ägypten und Levante / Egypt and the Levant. 14. Austrian Academy of Sciences Press, p. 312 (поаккадчений варіант — ālQa-ta-nimki)Unger, Merrill F. (2014) . Israel and the Aramaeans of Damascus: A Study in Archaeological Illumination of Bible History. Wipf and Stock Publishers, p. 125Gamkrelidze, Thomas V. (2008). "The Problem of the Origin of the Hittite Cuneiform". Bulletin of the Georgian National Academy of Sciences. 2 (3). Bulletin of the Georgian Academy of Sciences, p. 173.. В Алалаху використовувалася назва «Ка-та-на», (аморейський формат, який був скорочений до Катна в пізньобронзовій добі)Hess, Richard S. (1999). "The Onomastics of Ugarit". In Watson, Wilfred; Wyatt, Nicolas (eds.). Handbook of Ugaritic Studies. Handbook of Oriental Studies. Vol. 1: The Near and Middle East. Brill, p. 522Dietrich, Manfried; Oswald, Loretz (2005). "Alalah-Texte der Schicht VII (I). Historische und juristische Dokumente". Ugarit-Forschungen (in German). 36. Ugarit-Verlag, p. 89.

Місто під назвою «Кедем», згадане в суперечливому уривку з «Історії Сінухе», що датується початком Дванадцятої династії Єгипту (початок XX століття до н.е.), найімовірніше, слід ототожнювати з КатноюSchneider, Thomas (2002). "Sinuhes Notiz über die Könige. Syrisch-Anatolische Herrschertitel in Ägyptischer Überlieferung". Ägypten und Levante / Egypt and the Levant (in German). 12. Austrian Academy of Sciences Press, p. 261. Кедем у єгипетському тексті пишеться як «Qdm», а єгипетською мовою Катна пишеться як «Qdn»Ahrens, Alexander (2004). "Qatna, Qdn und die Levante: Bemerkungen zur Historischen Topographie des Frühen 3. Jahrtausends v. Chr". Göttinger Miszellen. 202. Seminar für Ägyptologie und Koptologie, p. 7. Втім низка дослідників ставить під сумнів це ототожненняKottsieper, Ingo (2007). "The Tel Dan Inscription (KAI 310) and the Political Relations between Aram-Damascus and Israel in the First Half of the First Millennium BCE". In Grabbe, Lester L. (ed.). Ahab Agonistes: The Rise and Fall of the Omri Dynasty. T&T Clarck, p. 113Quack, Joachim Friedrich (2010). "From Group–Writing to Word Association. Representation and Integration of Foreign Words in Egyptian Script". In de Voogt, Alexander J.; Finkel, Irving L. (eds.). The Idea of Writing: Play and Complexity. Brill, p. 76.

Назва семітськаMorandi-Bonacossi, Daniele (2008). "Italian Archaeological Research at Qatna". In Aruz, Joan; Benzel, Kim; Evans, Jean M. (eds.). Beyond Babylon: Art, Trade, and Diplomacy in the Second Millennium B.C.. Metropolitan Museum of Art, p. 233, вона походить від кореня q-ṭ-n, що означає «тонкий» або «вузький» у низці семітських мов, таких як аккадська, сирійська та ефіопськаMorandi Bonacossi 2007, p. 73. «Га-да-ну» з еблаїтського архіву також може походити від цього кореня. Топонім «Катна» тісно пов'язаний з водними шляхами та озерами, це може бути посиланням на штучне звуження, яке створило озеро з джерел, розташованих на південний захід від міста, оскільки Катна з'явилося на східному березі нині висохлого озераMorandi-Bonacossi 2008, p. 233.

Розкопки

Починаючи з 1924 року, коли в Сирії існував французький протекторат, розкопки Катни проводила група археологів під орудою Робера дю Меніля дю Бюїссона. Розкопки, які виявилися малорезультативними, тривали з 1924 по 1929 р.

2000 року було поновлено розкопки Телль-Мішріфа. Цього разу в них брали участь групи археологів з різних країн, таких, як Сирія, Італія та Німеччина, які поділили між собою пагорб на три сектори розкопок. Найуспішнішою була німецька група на чолі з П. Пфельцнером, яка в 2002 році виявила царські гробниці.

Городище Катна доволі велике — воно займає територію близько 110 га. Вали, що оточують місто, утворюють чотирикутник зі сторонами довжиною близько 800 м, а висота руїн міста в деяких місцях становить до 20 метрів. До міста можна було потрапити через 4 брами.

Акрополь Катни, розташований у центрі міста, був його політичним та релігійним центром. Царський палац був розташований на північному заході акрополя, неподалік розташовувався храм, присвячений богині Нін-Егаліті, «пані Катни». Саме царський палац спершу привернув увагу археологів до цього городища.

Навколо царського палацу розташовувалися резиденції міської аристократії. Одну з таких резиденцій, площа якої становила 1400 кв. м., розкопала група італійських археологів.

Історія Додержавний період Це місце було вперше заселене в період пізнього енеоліту (3300–3000 рр. до н. е.)Morandi Bonacossi 2007, p. 66Morandi Bonacossi 2008, p. 57. Це раннє поселення було зосереджено в центральній частині верхнього міста; його функція невідома, і воно припинило своє існування наприкінці IV тисячоліття до н. е.

Заснування міста Після перерви в кілька століть це місце було знову заселене близько 2800 року до н.е., протягом ранньобронзової доби III. Протягом останніх 2 століть III тисячоліття до н.е. відбулося повсюдне руйнування міських поселень у Сирії та занепад багатьох містMorandi Bonacossi 2009, p. 56. Втім Катна, ймовірніше, стала винятком, оскільки вона продовжувала зростатиMorandi Bonacossi 2009, p. 64. У ранньобронзовій доби IV Катна була круглим містом, яке досягало розміру 25 гаMorandi Bonacossi 2009, p. 61, воно включало щільний житловий квартал та споруди для зберігання та переробки зернаCooper, Lisa (2013). "The Northern Levant (Syria) During the Early Bronze Age". In Steiner, Margreet L.; Killebrew, Ann E. (eds.). The Oxford Handbook of the Archaeology of the Levant: c. 8000-332 BCE. Oxford University Press, p. 286, особливо велике багатокімнатне зерносховище, подібне до того, що було в Тель-БейдаріFiorentino, Girolamo; Caracuta, Valentina (2015). "AMS 14C-dated Plants as a Tool for Investigating Palaeoclimate: New Data for Analysing Social Complexity in Ebla and Qatna (Northe western Syria) in the Light of 3rd Millennium BC Climate Change". In Kerner, Susanne; Dann, Rachael; Bangsgaard, Pernille (eds.). Climate and Ancient Societies. Museum Tusculanum Press, p. 324. Місто, можливо, було одним з міських центрів племінного союзу (федерації поселень) Ібаль, можливо, резиденцією царя чи князя.

Раннє місто займало акрополь, і жодних його залишків не було знайдено в нижньому місті. Більшість невеликих поселень навколо Катни, від 1 до 2 га, з'явилися в цей період; це могло бути пов'язано з появою центральної установи в містіMorandi Bonacossi 2009, p. 62.

Аморейська держава У середньобронзовій добі близько 2000 року до н.е. місто Катна перетворилося на державуAl-Maqdissi, Michel (2010). "Matériel pour l'Étude de la Ville en Syrie (Deuxième Partie): Urban Planning in Syria during the SUR (Second Urban Revolution) (Mid-third Millennium BC)". Al-Rāfidān (Journal of Western Asiatic Studies). Special Issue. Institulte for Cultural studies of Ancient Iraq, Kokushikan University, p. 140. На початку середньобронзової доби I місто розширилося та охопило площу 110 гаMorandi Bonacossi 2007, pp. 72–73. Це зростання зменшило кількість невеликих поселень, оскільки люди притягувалися до розширеного мегаполісу.

До періоду Першої вавилонської династії (XX–XVII ст. до н. е.) належать масивні мури, зведені навколо Катни. На початок цього періоду відноситься кам'яний сфінкс зі Стародавнього Єгипту, на якому нанесено ім'я Іти, дочки фараона Аменемхета II (-1928/-1895), що встановив контакти між Катною та країною Двох земель.

Велика частина історії Катни відома за непрямими свідченнями з архівів царства Марі кінця XIX — першої половини XVIII ст. до н. е. У ті часи це царство було одним з наймогутніших як в Сирії, так і загалом на Близькому Сході. Його найважливішим суперником було царство Ямхад, розташоване на північ від нього, столиця якого знаходилася на території сучасного Алеппо. Першим відомим царем Катни вважається Амут-пі'ел I. Скористався подальшим послабленням Третього царства Ебли, розширивши кордони до Туніпа та на північний захід.