Ніколас Кінґ (Нік) Нолті (; , Омаха, США) — американський актор, триразовий номінант на премію «Оскар» (1992, 1999, 2012), номінант на премію «Еммі» (1977), лауреат премії «Золотий глобус» (1992). Лауреат премії Capri Legend Award 2018 рокуCapri, Hollywood та кількох престижних премій критиківNick Nolte — Awards.

Найпомітніші фільми за участю Ніка Нолті — «Безодня» (1977), «48 годин» (1982), «Нью-Йоркські історії» (1989), «Мис страху» (1991), «Володар припливів» (1991), «Олія Лоренцо» (1992), «Тонка червона лінія» (1998), «Халк» (2003), «Готель «Руанда»» (2004), «Париже, я люблю тебе» (2006), «Мирний воїн» (2006), «Грім у тропіках» (2008) і «Воїн» (2011).

Біографія Нік Нолті (уроджений Ніколас Кінг Нолті) народився 8 лютого 1941 року в Омасі, штат Небраска, у сім'ї Гелен Кінґ, власниці супермаркету, і її чоловіка Френкліна Артура Нолті, колишнього футболіста. Дідусь Ніка по батькові мав німецьке коріння. Разом із Ніком росла також старша сестра Ненсі, надалі вона працювала у Міжнародному комітеті Червоного Хреста.

Нолті закінчив в Омасі, де грав у місцевій футбольній команді. Під час навчання в коледжі , який він закінчив 1965 року, Нолті працював у пивоварній компанії . Пройшовши акторські курси в декількох академіях, Нолті працював у невеликих театрах.

Дебют Нолті у великому кіно відбувся 1973 року, з виходом на екрани пригодницького бойовика «», де актор виконав епізодичну роль молодого хіпі. 1977 року Нолті номінувався на премії «Золотий глобус» та «Еммі» за роль Тома Йордаше у мінісеріалі «». Роль, яка прославила його на весь світ — сержант Джек Кейтс у трилері Волтера Гілла «48 годин» (1982), де його партнером був Едді Мерфі.

Актор став володарем «Золотого глобуса» 1992 року за перевтілення у невдаху Тома Вінга у мелодрамі Барбри Стрейзанд «Повелитель припливів». За цю ж роль Нолті вперше номінувався на премію «Оскар», але на церемонії вручення програв Ентоні Гопкінсу. Пізніше Нолті ще двічі висувався на «Оскар»: 1998 року за роль Вейда Вайтхауса у драмі «Скорбота» і 2012 року за роль Педді Конлон у спортивній драмі «Воїн».

Приватне життя Нік Нолті був одружений тричі: із Шейлі Пейдж (1966—1970), Шерін Гаддад (1978—1983) і з Ребекою Лінгер (1984—1994; є син Броулі). Крім того, Нолті мав стосунки з акторками Деброю Вінгер та . 3 жовтня 2007 року цивільна дружина Нолті, Клайт Лейн, народила від нього доньку Софі Лейн Нолті. Актор і його сім'я живуть у місті Малібу, штат Каліфорнія.

Довгі роки Нолті мав алкогольну залежність, актора навіть заарештовували за водіння у стані сп'яніння. 2008 року Нолті заявив, що повністю вилікувався від цієї згубної звички.

За власним визнанням Нолті любить спілкуватися з кришнаїтами. Особливо йому подобається брати участь у крішнаїтських співах і танцях. Нолті регулярно проводить у себе вдома крішнаїтські богослужіння та відвідує храми крішнаїтів у Каліфорнії. Нолті стверджує, що у 1960-і роки особисто зустрічався із засновником Міжнародного товариства свідомості Крішни Бгактіведантою Свамі Прабгупадом (1896—1977).

Фільмографія

Нагороди та номінації 2012 — номінація на премію «Оскар» за виконання другорядної ролі у фільмі «Воїн» 1999 — номінація на премію «Оскар» за виконання головної чоловічої ролі у фільмі «Скорбота» 1992 — премія «Золотий глобус» за виконання головної чоловічої ролі у фільмі «Володар припливів» 1992 — номінація на премію «Оскар» за виконання головної чоловічої ролі у фільмі «Володар припливів»

Примітки

Посилання