Іва́н Іва́нович Гара́пко (* 30 вересня 1909 року, Завидово — нині Мукачівський район — † 2002) — український скульптор, 1947 — член Національної спілки художників України.
Короткий життєпис 1939 року закінчив Вищу художньо-промислову школу в Празі — скульптурний факультет, педагогами були Карел Дворжак, Ян Лауда, Йозеф Маржатка. Протягом 1939—1944 років працював викладачем Державної деревообробної школи смт Ясіня, з 1946 року — директор промислової школи.
З 1947 року — учасник обласних художніх виставок, з 1972 — всеукраїнських та всесоюзних.
В 1947—1958 роках — ректор Ужгородського художнього училища. Протягом 1958—1976 років — викладач училища прикладного мистецтва.
1999 рік — лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі в галузі образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва.
Його твори придбані Міністерством культури і мистецтв України та Закарпатським художнім музеєм ім. Й. Бокшая.
Серед робіт «Танець дівчат», 1946), «Телятниця», 1953, «П. Милославський», 1954, «Лісоруб», 1961, «Потиск руки визволителя», 1965, «Материнство», 1969, «У полі», 1972, «Д. Захаров», 1975, «На пляжі», 1977, 1995, «Три вершники», 1984, «Ю. Гойда», 1988, «А. Ерделі», 1989, «Сімейне щастя», 1990, «Щаслива сім'я», 1991; серія «Письменники і культурні діячі Радянського Закарпаття», 1976; пам'ятники — Герою Радянського Союзу С. Вайді, 1976, поету Д. Вакарову, 1988.
Джерела Закарпатська ОДА Карпат-арт Гарапко Іван Іванович