Гуморизм, гуморалізм або гуморальна теорія — була системою медицини, підтриманою давньогрецькими та давньоримськими лікарями та філософами, які вважали, що надлишок або нестача будь-якої з чотирьох окремих тілесних рідин у людини, безпосередньо впливає на її темперамент і здоров'я. Чотири рідини за теорією Гіппократа: чорна жовч (Gk. melan chole), жовта жовч (Gk. chole), мокротиння (Gk. phlegma), і кров (Gk. haima), кожна з яких відповідає одному з традиційних чотирьох темпераментів.
Гуморизм почав втрачати популярність у XVII столітті й був остаточно спростований у дослідженнях мікробів. Використання практики в наш час є псевдонауковим.
Історія Поняття «гумор» може походити з медицини Стародавнього Єгипту або Межиріччя, але не було систематизовано до часів давньогрецьких мислителів. Слово «гумор» є перекладом , хімос (буквально «сік», метафорично «смак» чи «аромат»). Ранні тексти з індійської медицини аюрведи представляли теорію трьох або чотирьох гуморів, які вони іноді пов'язували з п'ятьма елементами: землею, водою, вогнем, повітрям і космосом.
Поєднання з моделлю Емпедокла Теорія Емпедокла припускала, що існує чотири стихії: земля, вогонь, вода і повітря, причому земля створює природні системи. Оскільки ця теорія була впливовою протягом століть, пізніші вчені поєднали якості, пов'язані з кожним гумором, описані Гіппократом/Галеном, з порами року та «основними елементами», описаними Емпедоклом.
У наступній таблиці показано чотири гумори з відповідними елементами, порами року, місцями формування та відповідними темпераментами: ГуморПора рокуВікСтихіяОрганТемпераментиКровВеснаРаннє дитинствоПовітряПечінкаТеплий і вологийСангвінікЖовчЛітоМолодістьВогоньЖовчний міхурТеплий і сухийХолерикЧорна жовчОсіньДоросле життяЗемляСелезінкаХолодний і сухийМеланхолікСлизЗимаПохилий вікВодаМозок/ЛегеніХолодний і вологийФлегматик
Див. також
Примітки
Посилання Article from 'Phisick'. Humoral Theory