Валенти́на Гаври́лівна Виродова-Готьє́ ( 4 жовтня 1934, Київ) — українська художниця, педагог. Член Національної спілки художників України (1962). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв України (2009), професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (1990), лауреат Мистецької премії «Київ» імені Сергія Шишка (2001). Мати художниці Наталії Карєвой-Готьє.
Біографія Народилась 4 жовтня 1934 року в родині вченого-математика Гаврила Пилиповича Виродова (1910—1954) та його дружини Анни Едуардівни Готьє (1912—1965).
Навчалася у Республіканській середній художній школі ім. Т. Г. Шевченка (1947—1953, педагог П. В. Жаров)Українська академія мистецтв. Спец. вип. : Професори НАОМА (1917—2007). — Київ, 2008. — С. 33..
У 1959 закінчила Київський державний художній інститут за спеціальністю «живопис» (майстерня професора О. Шовкуненка). Відтоді ж розпочала викладацьку діяльність у Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). По 1969 рік працювала асистентом, старшим викладачем кафедри живопису КДХІ. Викладала в майстернях І. Штільмана, О. Сиротенка, В. Костецького, К. Трохименка, упродовж 1970-х ― у навчальній творчій майстерні В. Пузиркова. Від 1972 — доцент кафедри живопису, від 1990 — професор кафедри живопису і композиції.
Серед учнів Валентини Виродової-Готьє багато відомих українських митців: художники Леся Левада, Олександр Луцкевич, Володимир Колесник, Віра Баринова-Кулеба та ін.
Від 1959 р. — учасниця всесоюзних, республіканських, зарубіжних художніх виставок. Персональні виставки — у Києві (1984, 1999).
Твори художниці зберігаються в музеях України та зарубіжних зібраннях Австралії, Бельгії, Британії, Італії, Німеччини, Росії, США, Франції.
Творчість Майстер портрета, жанрового та пейзажного живопису. Головна тема творчості — образи сучасників. Авторка великої серії портретів видатних діячів української культури — художників, композиторів, співаків, письменників. У них майстриня змогла не тільки передати зовнішню схожість, характерні пози, жести, але й створити справжні психологічні образиМрії та долі: живопис, графіка, скульптура українських художниць. — Київ, 2019. — С. 200.. Твори художниці відрізняються граничною ясністю композиції, виразним лаконічним малюнком, гармонійним витонченим колоритом.
Вибрані твори Портрети: «Маруся» (1962), М. Рильського (1963), Л. Ревуцького, М. Приймаченко (обидва — 1975), П. Майбороди (1977), Ю. Ярмиша (1978), С. Олійника, І. Дерюгіної (обидва — 1979), О. Гончара (1981), Є. Мірошниченко, К. Трохименка (обидва — 1982), С. Шишка (1984), Н. Матвієнко (1989), «Автопортрет» (1990), Д. Лідера (1995), О. Басистюк (2000); тематичні полотна — «Дівчата-колгоспниці» (1959), «Сорочинські вишивальниці» (1961), «Лист солдата» (1964), «На колгоспному подвір'ї» (1967), «Горобчики» (1968), «Жнива» (1970), «Зимка» (1971), «Косовиця» (1972), «Польові квіточки» (1976), «До школи» (1978), «Хлопчики» (1984), «Гребуть сіно» (1989), «Сама в хаті» (1990), «Сині Карпати» (1996), «Вишивальниці» (1998), «Мати з дітьми» (2005); серії пейзажів — «Седнівські краєвиди» (1979), «Київські краєвиди» (1980); «Квіти на підвіконні» (1963), «Півонії» (1984), «Літо. Верби» (2004).
Нагороди Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» (1982) Медаль «Ветеран праці» (1988) Заслужений діяч мистецтв України (1989) Мистецька премія «Київ» імені Сергія Шишка (2001) Золота медаль НАОМА (2009) Золота медаль НАМ України (2012).
Примітки
Джерела Блюміна І. Різні періоди — різні стилі / Ірина Блюміна // Культура і життя. — 1999. — 6 листоп. Рубан В. Валентина Виродова-Готьє / Валентина Рубан // Українська академія мистецтва : дослідницькі та науково-методичні статті. Вип. 11. — Київ, 2004. — С.346—350 : фот. Петрашик В. Вишуканий живопис Майстра : (до 85-річчя Валентини Виродової-Готьє) / Володимир Петрашик // Образотворче мистецтво — 2019. — № 3. — С. 102—104.
Посилання Персональний склад Національної академії мистецтв України Академія мистецтв України Валентина Виродова-Готьє. Живопис. Графіка. Каталог виставки творів. Київ, 1985.