Довголашківський район (до 1944 року — Ляшківський) — колишній район Львівської області, який існував у 1940–1944 рр.
Площа та населення Станом на 1941 рік площа району становила 300 квадратних кілометрів, там проживало 25 092 людей
Історія 10 січня 1940 року Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про створення районів у західноукраїнських областях, в тому числі Ляшківського району із центром у селі Ляшки. Район утворений 17 січня 1940 року з ґміни Ляшки (села Бобрівка, Чернявка, Корениця, Ляшки, Маковисько, М'якиш Старий, М'якиш Новий, Ришкова Воля, Тухля, Вілька Жапалівська, Заліська Воля і Жапалів), а також правобережних половин ґмін Муніна (села Ветлин, Висоцько, Конячів, Собятин і Сурохів) та Радимно (села Лази, Дунковиці, Михайлівка, Грабовець і Неновиці).
15 серпня 1944 року Президія Верховної Ради УРСР уточнила назви деяких населених пунктів та районів, зокрема перейменувала с. Ляшки Довгі на с. Довгі Ляшки, а Ляшківський район на Довголяшківський район.Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1944 р. «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР»
У жовтні 1944 року до Польщі передано ряд районів УРСР, зокрема Ляшківський район Львівської області.
Репресії та переселення Начальником Ляшківського районного відділу НКВД у 1939–1941 рр. був О. О. Челандін.
У січні 1940 постановою Політбюро ЦК ВКП(б) було визначено 800-метрову смугу уздовж західної та південно-західної дільниці державного кордону СРСР. На виконання цієї постанови 3 квітня 1940 р. РНК України своєю ухвалою конкретизувала заходи, які необхідно було здійснити у вказаній смузі. Зокрема із Ляшківського району з цієї смуги були виселені десятки господарств із сіл Ляшки, Висоцьке, Маковисько, Лази. Для цих переселенців за місце постійного проживання були визначені колонії в Аккерманській (Ізмаїльській) області.
Примітки