Вимова

Правила вимови нідерландської чіткі і легкі для вивчення. Вимова - це виокремлююча і через те важлива складова мови. Тому для опанування мови наступні особливі звуки нідерландської мають бути ретельно вивчені. Саме для вимови, більш ніж для будь-якої іншої складової мови, є вірним правило, що лише використання дає довершеність. Голосні

1. a- (короткий a-: звук середній між українськими а і о. a- присутній в таких словах як pak(пакет, згорток), і plat(плоский). Вправа 1. Вивчи звук a- в наступних словах, читаючи їх голосно: plat, kranten, dag, zakken, pak, vast, wal, klap, ratten, gat.

2. aa- (довгий відкритий a-: ). Він присутній в таких нідерландських словах як: kaas(сир) і gaan(іти) а також у відкритих складах, тобто в складах, які закінчуються на голосну, як у maken(робити) і praten(балакати).

Вправа 2. Прочитай наступні слова голосно: kraal, ramen, aap, daar, platen, vaak, kaal, bazen, ja, amen.

Примітка i: Є суттєва різниця у значенні між такими словами, як plat(плоский) і plaat(картина, запис), mak (заспокоєний, приручений) і maak(робити), і т.д. Ця різниця визначається різницею між коротким і довгим звуками a-. Тому дуже важливо чітко розрізняти між цими звуками. Неправильна вимова, може, у багатьох випадках, вести до суттєвих непорозумінь. Ось ще декілька прикладів: tak це `гілка' українською, але taak означає `завдання'; man означає 'чоловік', а maan означає `місяць' .

Примітка ii: Множина `tak'(гілка) буде `takken'(гілки); це означає, що приголосна має бути подвоєна, інакше ми отримуємо `taken'(задачі), множина слова `taak'(задача). Це подвоєння приголосних після коротких голосних складає правило, яке застосовується до більшості слів, які пишуться як tak-takken, наприклад до lap-lappen(ганчірка-ганчірки) і zak-zakken(сумка-сумки).

Примітка iii: Звук a- в таких словах як `tak' і т.д. 'короткий' тому, що він в них один і за ним, в тому ж складі слідує приголосний (t, s, k, n, і т.д.). Множина в нідерландській зазвичай утворюється додаванням -en як у вищенаведених прикладах.

Якщо останній склад слова не протяжний, множина часто утворюється додаванням -s, як в англійській: тому множина `tafel' (таблиця) буде tafels. Множина слова raam (вікно) - ramen(вікна). Останнє слово - двоскладове: ra- і -men. Другий a- зникає, тому що a- є останньою буквою складу. Якщо остання буква складу - голосна, ми кажемо, що склад відкритий: ra- отже відкритий склад і єдине a- вимовляється як aa- (довге aa-). Іншими словами, є два шляхи, якими може бути утворено довгий звук: подвоєнням голосної, напр., aa- як в kaas чи коли голосна стоїть в кінці складу, як в ramen.

Щоб визначити кількість складів у складі даного нідерландського слова, найкраще вимовляти його повільно: ra-men. Знову, якщо остання буква складу голосна, така як a-, ця голосна вимовляється начебто є дві а: raa-men. Таке написання (тобто з двума а і дефісом) не є звичним і вживається тут тільки щоб відобразити те, що дане слово складається з більш ніж одного складу. Слова, як `praten'(балакати), `betalen'(оплачувати), `gapen'(позіхати) і `halen'(приносити) також містять відкриті склади (pra-ten, be-ta-len, ga-pen, ha-len).

Вправа 3. Розбий наступні слова на склади: maken, vallen, hakken, raken, harken, slapen, dalen, kamer.

3. o-:(дуже коротке o-). Присутнє в нідерландській, в таких словах, як bos(ліси) і kop(голова тварини).

Вправа 4. Прочитай наступні слова вголос: rond, los, toch, vossen, kost, lokken, vol, op, bronnen.

4. oo-: (довге oo-) Присутнє в таких нідерландських словах, як groot(великий, широкий) і rood(червоний, рудий).

Вправа 5. Прочитай наступні слова вголос: knoop, vroom, roos, kroon, boos, droog, hoofd.

Примітка iv: Так само як у випадку a-, o- вимовляється як oo- якщо склад, у якому воно з'являється, відкритий, такий як в `bomen'. Якщо це слово розщепити на два склади, ми отримуємо bo-men. Тому це слово вимовляється `boo-men', але не пишеться таким чином. Ми знайдемо таке в словах як `wonen'(жити), dozen(коробки), symbolen(символи,знаки), probleem(проблема) і over(через, над). (do-zen, sym-bo-len, pro-bleem, o-ver).

Вправа 6. Розбий наступні слова на склади: kloppen(стукати), kopen(купляти), sloten(замки, канави), doden(вбивати), volgen(слідувати), roken(диміти, палити) і stoppen(зупинятися, стопувати).

5. e- (коротке e-) Його можна знайти в нідерландських словах, таких як mes(ніж) і kerk(церква).

Вправа 7. Прочитай наступні слова вголос: gek, lekker, best, vet, wetten, sterk, vertellen, bek, erg, ontdekken.

6. ee- (довге ee-). Його можна знайти в голландських словах, таких як veel(багато) і steen(камінь, кирпич). Якщо e- в відкритому складі, як у `stegen' (ste-gen), слово вимовляється stee-gen, але ніколи так не пишеться. Це саме знаходимо в таких словах як `breken,'(розбивати), `weten'(знати), `vergeten'(забувати) і `spelen' (грати).

Вправа 8. Розбийте наступні слова на склади: geven(давати), lekker(гарний), eten(їсти), vreten(жерти, їсти як тварина), kerken(церкви), kennen(знати когось, чи знати щось, вивчивши його) і weten (знати факт, чи знати щось по розповідям).

Примітка v: Пояснення різниці вимови e- і ee- застосовується лише до слів в яких ці звуки наголошені. Якщо e-звук ненаголошений, такий як в словах lopen(гуляти), bedanken (дякувати) і також в de(the), e- вимовляється дуже коротко.

7. u- (короткий ьо-). Його можна знайти в таких голландських словах, як bus (автобус) і krul(curl).

Вправа 9. Прочитай наступні слова вголос: stuk, knul, nummer, juk, lucht.

8. uu- (довге uu-). Його можна знайти в таких голландських словах як vuur(вогонь) і muur(мур, кам'яна стіна).

Вправа 10. Прочитай наступні слова вголос: minuut, schuren, duur, gruwel, puur, ruzie, muziek, stuur.

Примітка vi: Якщо u- з'являється на кінці складу, воно вимовляється як uu-. Саме цей випадок в словах `muren'(мури), `avonturen'(пригоди, авантюри), `evalueren'(оцінювати, евалювати), `rumoer'(шум) і `vuren'(вогні).

Вправи 11. Розбий наступні слова на склади: muziek, vlugger, puur, rust, turen, lucht, vluchten, rusten, Welterusten.

9. i- (короткий и- ) Його можна знайти в таких голландських словах як zitten(сидіти) і blik(олов'яний бак).

Вправа 12. Прочитай наступні слова вголос: ik, klimmen, flink, binnen, in, vinden, zingen, kring.

Інколи i- є довгим (як в -ie нижче). Ми його знайдемо в таких словах як radio, idee, і kritiek.

10. ie- (довгий і-). Його можна знайти в таких голландських словах як lied(пісня) і vriend(друг).

Вправа 13. Прочитай наступні слова вголос: dier, vies, hier, plezier, zien, vier, drie, niet.

Примітка vii: i- не має довгого відповідника: i- і ie- це два майже непов'язані звуки.

11. eu- (звук ьой-). Цей звук складається з двух букв але позначає лише один звук. Його можна знайти в таких голландських словах як neus(нос) і keuken (кухня).

Вправа 14. Прочитай наступні слова вголос: reus, leuk, heus, beukeboom, keuze.

12. oe-: (довгий у-). Його можна знайти в голландських словах vroeg(рано) і toen(тоді - минулий час).

Вправа 15. Прочитай наступні слова вголос: voelen, voet, boek, moeten, bloed.

Вправа 16. Прочитай наступні слова вголос:

a. mat, maken, praten, krant, plaat, zak, betalen, kraal, kaas, rat, gapen, kat, gaan, vaak, baas.

b. bos, boos, wonen, rood, los, vol, roos, open, roken, stoppen, sloten, doden, kloppen, probleem, volgen, boom.

c. veel, kerk, lekker, best, weten, gek, vergeten, mes, been, kennen, tegen, breken.

d. stuk, vuren, vlug, duur, muziek, rusten, rumoer, vluchten, lucht.

e. binnen, kring, vinden, zingen, in.

f. vriend, drie, vies, vier, dier, zien, hier, lied.

g. heus, neus, keuken, beuk, keuze.

h. doen, voet, bloed, moeten, boek.

Двузвуччя і подвійні голосні:

1. ei-/ij- (звук ей-): Немає різниці ні між вимовою ні між вживанням цих двох буквосполучень. Значення голландських слів rijst(рис) і reist (дієслово `подорожує') з розмови може бути визначене лише по контексту, в якому слово вживається.

Вправа 17. Прочитай наступні слова вголос: mij, mei, jij, wij, krijgen, dreigen, slijten, zeilen, blijven, slijterij, klein.

2. au-/ou- (звук ау-): Так само, як ei/ij, немає різниці між au- і ou- за винятком написання, а в цьому випадку навіть у значенні. Написання може бути пояснено лише історично. Звуки з'являються в голландських словах gauw(швидко) і goud (золото).

Вправа 18. Прочитай наступні слова вголос: mouw, dauw, verkouden, vrouw, hout, zout, flauw.

3. ui- (звук уй-): Цей звук знаходиться між ou- і eu-. Його можна знайти в голландських словах huis(дом) і vuil(брудний).

Вправа 19. Прочитай наступні слова вголос: ui, fluiten, tuin, gebruiken, kruis, besluiten, stuiten, uit, vuist.

Примітка viii: Двузвуччя не мають довгої і короткої форм. Тому немає подвоєння голосних або приголосних, якщо корінь данного слова містить дифтонг. Множина слова vuist(fist) - vuisten(fists) і kruis(хрест) - kruizen(хрести).

Вправа 20. Дай множину наступних слів: struik(shrub), boer(фермер), groep(група), kous(sock), neus ( -s часто стає -z всередині слова, як у цьому випадку), brief(лист) (-f часто стає -v всередині слова, як у цьому випадку), mouw(sleeve), zeil(sail), huis (дім), druif(grape), buis(tube), bewijs(доказ), gleuf (groove).

Вправа 21. Прочитай наступні слова вголос:

a. bal, baal, zak, zaak, vak, vaak, mak, maak, maken, verhaal, graag, tamelijk, herhalen, waarom.

b. bos, boos, pot, poot, hol, kool, stok, roos, lopen, verkopen, stoppen, dood, doden, roken, top, geloof.

c. pet, veel, vel, met, vreemd, ben, been, stem, pret, nemen, zeggen, Engels, kerk, preken, vlekken, vlees, kletsen.

d. lus, stuur, puur, vullen, knul, guur, bukken, schuur, ruzie, bundel, instrument, tussen, gluren, rukken.

e. tuin, grijs, blauw, muis, trouw, geheim, luid, hijzen, prijs, duizend, stijf, vrijheid, gruis, breien, blij, knuist, bruizen, pruik, stout, bruin, bijbel, bouwen.

f. groot, groeten, rood, roet, moeten, boot, boete, mooi, moe, zo, groente, vloer, vlo, sloot, bloem.

g. raam, doel, nu, rem, kast, hond, sluiten, nee, lijst, zal, land, lief, leven, deel, bommen, bomen, mijl, zaal, vijl, trui, meisje, duinen, pijn, tijd, pijp, uur, zijn, duim, konijn, Zuiden, kuur, goed, knie, vandaag, spreken, Zaandam, angst, altijd, zoet, tien, laan, maag, mag, buigen, auto, kerk, lijden, leiden, vliegtuig, week, spelen, spellen, stelen, stel, vragen, uiting, schuin, dag, dagen, politiek, strofen, sonnet, maart, april, mond, molen, flauwe kul, doe, koets, koken, vlees, potlood, papier, einde.

Приголосні

Наступні приголосні звуки відмінні або невідомі в англійській але дуже часті в голландській: 1. g-/ch-: (російське г-/х-)g дзвінкий варіант ch. В дійсності між ними є малопомітна різниця між g- and ch-. Ці звуки можна знайти в таких голландських словах як acht (вісім) і gras (трава).

Вправа 22. Прочитай наступні слова вголос: Gregorius, grijs, vechten, achter, zwijgen, God, groeten, achtentachtig, bisschop, schrijven, prachtig.

2. j-: (й-). З'являється в таких голландських словах, як ja(так), jij(ти) і bejaard(літній).

Вправа 23. Прочитай наступні слова вголос: jij, Jacob, jaar, joden, Jansen, Jan, jas, jong, jammer.

3. v-: (в-). Цей звук близький до f-. Він з'являється в таких голландських словах як van (із, від) і overal (повсюду).

Вправа 24. Спробуй наступні слова: vroeg, vraag, vreemd, vijftien, overal, vast, loven, duiven, vervelen.

4. w-: (в-). Голландське w- можна знайти в таких словах як water(вода) і wijn(вино).

Вправа 25. Прочитай наступні слова вголос: waarom, waar, wie, nieuw, wij, eeuwen, bouwen, wekken, ontwaken, winkel.

Примітка ix: A d- at the end of a word is pronounced like a t-. This happens in words like rood(red) and bekend (well-known).

Вправа 26. Прочитай наступні слова вголос: rand, rond, hand, verraad, eed, verschillend, hoed, bed, antwoord, brand.

Примітка x: b- наприкінці слова вимовляється як p-, напр. в heb (мати) і lob (lobe).

Вправа 27. Прочитай наступні слова вголос: web, heb, lob, Rob, tob.

Вправа 28. Прочитай наступне вголос: