{ "type": "ExternalData", "service": "geoshape", "ids": "Q797427" }
Чорнобильський район (Чорнобильщина) — колишній район Української РСР (нині на території України), що існував в період з 1923 до 1988 року на півночі сучасної Київської області (). Районний центр — місто Чорнобиль (місто з 22 березня 1941 року, селище міського типу з 1923 року). Це був один із 26 адміністративних районів Київської області.
Чорнобильський район Київської губернії (з 1932 року: Київської області) було утворено під час адміністративної реформи 7 березня 1923 року. Між 1919 та 1923 роками існував Чорнобильський повіт, що був виділений з Радомишльського повіту.Історія міст і сіл Української РСР. Київська область. Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.
Після аварії на Чорнобильській АЕС більша частина території району була радіоактивно забруднена, і більшість населених пунктів опинилися в межах офіційно визначеної Чорнобильської зони відчуження. 16 листопада 1988 року Чорнобильський район було ліквідовано, а населені пункти, які не були відселені (Горностайпільська, Дитятківська та Страхоліська сільські ради), передали до Іванківського району.Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1988 — № 48 — с. 1025 (ст. 1128). Деякі інші сільради (Машівська, Паришівська, Новошепелицька тощо) були об'єднані з сільрадами інших районів.Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої Київської області України (з 1986 р.)
Більша частина території колишнього Чорнобильського району нині входить до зони відчуження.
Географія та адміністративний устрій Чорнобильський район розташовувався на півночі Київської області, яка на той час була адміністративною частиною Української Радянської Соціалістичної Республіки, у межах Поліської низовини. На сході район межував із Київським водосховищем; на південь — з Вишгородським районом; на південний захід — з Іванківським районом; на захід — з Поліським районом, значні частини якого також постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Сьогодні територія колишнього району адміністративно є частиною Вишгородського району (до реформи 2020 року вона була частиною Іванківського району). До свого ліквідування Чорнобильський район мав площу 2000 км² (770 кв. миль) і населення 44 000 осіб. Густота населення 22 особи/км². Поверхня району характеризувалася чергуванням заплавних лучно-болотних місцевостей і піщаних горбів та пасом. Основною корисною копалиною був торф. Через територію протікала річка Прип'ять, яка впадає в Київське водосховище; також у межах району протікали річки Тетерів (південно-східна межа), Уж і Вересня — усі в басейні Дніпра.
Грунти переважали дерново-підзолисті, піщані, супіщані та торфово-болотні. Район належав до зони мішаних лісів. Лісові масиви, що охоплювали 91,7 тис. га, були представлені сосною, ялиною, дубом, ясенем, березою та осикою. У межах району розташовувалась частина Дніпровсько-Тетерівського заповідно-мисливського господарства.
Історія Чорнобильський повіт Київської губернії було виділено з Радомисльського повіту 1919 року. У ході адміністративно-територіальної реформи в 1923 (7 березня 1923 року) його перетворили на Чорнобильський район Київської губернії (з 1932 року — Київської області).
З моменту створення в 1923 році до 1941 року адміністративним центром району було селище міського типу Чорнобиль. У 1941 році Чорнобиль отримав статус міста.
У кінці 1920-х років територією району була прокладена залізниця Чернігів — Овруч, після відкриття якої біля однойменної залізничної станції виникло село Янів, яке отримало свою назву від однойменної залізничної станції. Старий Янів, на честь якого була названа залізнична станція, вирішили перейменувати на Підлісний (Підлісне), щоб уникнути плутанини між новим та старим Яновим. Назву «Янів» залишили лише за новим поселенням біля станції. Деякі зупинки на цій лінії мали назви, що не завжди точно відповідали найближчим населеним пунктам, на честь яких були названі.
Під час Другої світової війни та окупації Чорнобильського району німецькими каральними загонами у 1943 році були спалені села Заглиб'я, Калинівка, Ладижичі, Ротичі, Теремці та Золотніїв. Після війни ці населені пункти були відбудовані.УКРАЇНА ПІД НАЦИСТСЬКОЮ ОКУПАЦІЄЮ: СПАЛЕНІ СЕЛА (1941–1944 рр.).
10 вересня 1959 року до Чорнобильського району було приєднано частину території скасованого Новошепелицького району.Ведомости Верховного Совета СССР. № 39 (971), 1959 г.
Під час спорудження Київського водосховища у середині 1960-х років були ліквідовані населені пункти Ротичі, Тетерівка та Домантове.
Станом на 1971 рік у складі району перебували 1 міська (Чорнобильська) і 27 сільських рад, яким підпорядковувалися загалом 69 населених пунктів. У 1970 році було збудовано селище Лісове для будівельників міста Прип'ять та розпочато будівництво Чорнобильської АЕС і міста атомників Прип'ять. Після завершення будівництва Прип'яті мешканці селища Лісове переїхали до міста Прип'ять. Під час спорудження ЧАЕС були ліквідовані населені пункти Підлісне та Нагірці. Мешканців села Підлісне переселили до села Новошепеличі, а мешканців села Нагірці було переселено до села Копачі. До 1979 року селище міського типу Прип'ять було найбільшим населеним пунктом району. У цьому ж році Прип'ять отримала статус міста і перейшла в обласне підпорядкування, переставши формально бути частиною району. У процесі бурхливого розвитку Прип'яті її міська територія поступово охопила розташоване поруч село Семиходи. У межах розширення міста Семиходи були офіційно приєднані до Прип'яті, після чого населений пункт був майже повністю ліквідований. Більшість його мешканців переселилися до новозбудованих багатоквартирних будинків у Прип'яті. Населені пункти навколо ЧАЕС почали стрімко розвиватися незадовго до аварії на станції та отримали приріст населення, зокрема такі села, як Янів, Копачі та Новошепеличі, тоді як в інших населених пунктах спостерігався спад чисельності населення.
У середині 1970-х років на території Чорнобильського району була збудована надпотужна надгоризонтна радіолокаційна станція «Дуга», призначена для раннього виявлення запусків балістичних ракет. Для її обслуговування в лісовій зоні між селами Корогод і Лелів спорудили секретне військове селище Чорнобиль-2, існування якого довгі роки залишалося невідомим для більшості населення. Його справжнє призначення суворо приховувалося, а сам об'єкт мав статус режимного та був закритим для сторонніх.
Після аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року було ухвалено рішення про евакуацію мешканців, які опинилися в зоні радіоактивного забруднення. Населення Прип'яті, Чорнобиля-2 та Янова евакуювали 27 квітня 1986 року. Мешканців сільської місцевості, що була віднесена до 10-кілометрової зони відчуження, евакуювали 2–3 травня 1986 року, а населення сільської місцевості 30-кілометрової зони відчуження разом із містом Чорнобиль — 4–7 травня 1986 року. У зв'язку з тим, що близько 87.7 % площі району, включаючи райцентр, опинилися у зоні відчуження, 16 листопада 1988 року Чорнобильський район було ліквідовано, а його територія увійшла до складу Іванківського району і перейшла під його адміністрацію.Presidium of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR decree No. 6860-XI: Про об'єднання Іванківського і Чорнобильського районів Київської області. Adopted on 16 November 1988.
Сьогодні більша частина колишньої території району знаходиться в зоні відчуження, де на вахтовій основі проживає обслуговуючий персонал ЧАЕС, а також постійно мешкають 135 самоселів (станом на жовтень 2017 року).
17 липня 2020 року території Поліського та Іванківського районів (включно з територією колишнього Чорнобильського району), а також місто Славутич, були включені до складу Вишгородського району в рамках адміністративно-територіальної реформи.
Склад на 1986 рік До свого ліквідування Чорнобильський район мав одну міську раду (міськраду) під своєю адміністрацією (адміністративний центр — місто Чорнобиль, єдиний населений пункт під міськрадою та єдине місто) та 23 сільські ради (сільради), до яких було підпорядковано 63 села, та одне секретне військове селище. Загалом у районі налічувалося 65 населених пунктів.
Місто Прип'ять, яке було засноване в 1970 році для працівників та їхніх родин Чорнобильської атомної електростанції, раніше адміністративно підпорядковувалося Чорнобильському району. У 1980 році йому було надано статус міста обласного підпорядкування, і воно стало підпорядковуватися не Чорнобильському району, а органам влади Київської області.
Район поділявся на 1 міську та 23 сільські ради Чорнобильська міська рада (місто Чорнобиль) Прип'ятська міська рада (місто Прип'ять, села Підлісне, Янів)Прип'ятській селищній раді підпорядковані села Підлісне (Хутір Підлісний) і Янів Новошепелицької сільради10 квітня 1978 р. — у Чорнобильському районі в зв'язку із затопленням населених пунктів водами Київського водосховища та будівництвом Чорнобильської АЕС виключені з облікових даних 2 села: Нагірці Копачівської сільради та Підлісне (Хутір Підлісний) Прип'ятської селищної ради. Село було ліквідовано під час будівництва ставка-охолоджувача для ЧАЕС.20 жовтня 1980 р. виданий Указ Президії Верховної Ради Української РСР Про віднесення м. Прип'ять Київської області до категорії міст обласного підпорядкування відповідно до якого м. Прип'ять Київської області віднесене до категорії міст обласного підпорядкування. Горностайпільська сільська рада (села Горностайпіль, Губин, Лапутьки) Дитятківська сільська рада (села Дитятки, Блистюн, Зорин, Фрузинівка)10 квітня 1978 р. — у Чорнобильському районі виключено з облікових даних село (хутір): Блистюн Дитятківської сільради. Домантівська сільська рада (село Домантове)6 квітня 1964 р. прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної (сільської) ради депутатів трудящих № 196 ― Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області, відповідно до якого виключено із облікових даних село: — село Домантове Домантівської сільради Чорнобильського району. Село було ліквідовано для будівництва Київського водосховища, але територія села так і не була затоплена Заліська сільська рада (села Залісся, Запілля, Іванівка, Новосілки) Зимовищенська сільська рада (села Зимовище, Крива Гора, Старосілля) Іллінецька сільська рада (села Іллінці, Рудня-Іллінецька, Стара Красниця) Копачівська сільська рада (села Копачі, Лелів, Нагірці)10 квітня 1978 р. — у Чорнобильському районі в зв'язку із затопленням населених пунктів водами Київського водосховища та будівництвом Чорнобильської АЕС виключені з облікових даних 2 села: Нагірці Копачівської сільради та Підлісне Прип'ятської селищної ради. Село було ліквідовано під час будівництва ставка-охолоджувача для ЧАЕС. Корогодська сільська рада (села Корогод, Глинка, Замошня) Купуватська сільська рада (села Купувате, Городище, Оташів) Ладижицька сільська рада (села Ладижичі, Заглиб'я, Тарасиця, Теремці, Золотніїв)10 квітня 1978 р. — у Чорнобильському районі виключено з облікових даних село (хутір): Тарасиця Ладижицької сільради. «Ще до аварії на атомній станції цей маленький хутірець потрапив під затоплення, коли якийсь рибколгосп почав споруджувати на маленькій річці великий став» Машівська сільська рада (села Машеве, Красне) Новошепелицька сільська рада (села Новошепеличі, Кошарівка, Семиходи, Усів)29 жовтня 1979 р. у Чорнобильському районі село Семиходи Новошепелицької сільради включене в межу селища Прип'ять і зняте з облікових даних. Опачицька сільська рада (села Опачичі, Кам'янка, Плютовище) Паришівська сільська рада (села Паришів, Кошівка) Річицька сільська рада (села Річиця, Буряківка, Нова Красниця, Рудьки) Розсохівська сільська рада (села Розсоха, Бички, Іловниця) Старошепелицька сільська рада (села Старі Шепеличі, Бенівка) Стечанська сільська рада (села Стечанка, Роз'їждже) Страхоліська сільська рада (села Страхолісся, Медвин, Ротичі, Тетерівка)5 листопада 1964 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної