Ірена А́бендрот (, справжнє ім'я та прізвище Ірена Фаллер фон Драга; 14 липня 1872, Львів — 1 вересня 1932, Вайдлінг біля Відня) — австрійська оперна співачка (колоратурне сопрано), музичний педагог.
Біографія Народилася в сім'ї вихідців із Сілезії. Вже у 8-річному віці відрізнялась чудовим голосом, коли виступала в ліцеї у співочій капелі. Навчалась співу у Відні у Аурелії Йегер-Вільчек, потім займалась вокалом в Мілані у Франческо Ламперті та Клеофонте Кампаніні. У 1888 р. дебютувала з концертом в Карлсбаді.
У 1889 р. сімнадцятирічна співачка з успіхом дебютувала на сцені Віденської державної опери в партії Аміни («Сомнамбула» Белліні).
Потім отримала ангажемент в Ризі та Мюнхені, після чого знову повернулась у Відень, де була зайнята протягом 1894—1899 рр. Після розбіжностей з оперним режисером Густавом Малером у 1899 році, залишила Відень і поїхала в Королівський Оперний Театр в Дрездені.
З 1899 по 1908 рр. Ірена Абендрот — солістка Королівської опери Дрездена.
Дуже цінувала творчість Джакомо Пуччіні та була в Німеччині першою виконавицею головної ролі в опері «Тоска», поставленої в Дрездені у 1902 р. Визнанням її заслуг, стало присвоєння Ірені Абендрот у 1905 звання Королівської Саксонської камерної співачки.
З 1905 по 1907 приймала пропозиції і співала в оперних театрах Штутгарта, Лейпцига, Франкфурта та Праги.
З 1910 Ірена припинила свої виступи на сцені Віденьскої Опери та гастролі по Європі. Зайнялась педагогічною діяльністю, вела майстер-клас зі співу у Відні. Австрійський уряд нагородив Ірену Абендрот за довгу творчу діяльність Золотим Орденом за Заслуги.
Співачка померла у 1932 р і похована з почестями на міському кладовищі у Вейдлінгу.
Репертуар Вінченцо Белліні: Норма (Адальджиза) Норма (Норма) «Сомнамбула» (Аміна)
Гаетано Доніцетті: Лючія ді Ламмермур (Лючія)
Фрідріх фон Флотов: Марта (Марта)
Крістоф Віллібальд Глюк: Альцест (Альцест)
Карл Гольдмарк: Цвіркун на печі (Дот)
Руджеро Леонкавалло: Паяци (Недда)
Альберт Лорцінг: Браконьєр (Баронеса Фрайман)
Джакомо Мейєрбер: Роберт-диявол (Ізабелла) Гугеноти (Маргарита де Валуа) Африканка (Селіка)
Вольфганг Амадей Моцарт: Весілля Фігаро (Сюзанна) Весілля Фігаро(Графиня) Дон Жуан (Донна Анна) Дон Жуан (Донна Ельвіра) Викрадення з сераля (Констанца) Чарівна флейта (Цариця ночі)
Отто Ніколаї: Віндзорські кумасі (фрау Флют)
Джакомо Пуччіні: Тоска (Тоска) Мадам Баттерфляй (Чіо-Чіо-Сан)
Джоаккіно Россіні: Севільський цирульник (Розіна)
Амбруаз Тома: Міньон (Міньон)
Джузеппе Верді: Фальстаф (Місіс Аліса Форд) Бал-маскарад (Амелія) Отелло (Дездемона) Ріголетто (Джильда) Травіата (Травіата) Трубадур (Леонора)
Карл Марія фон Вебер: Оберон (Резія, донька Гарун аль Рашида)
Примітки
Посилання Adam Mrygoń: Abendroth Irene Encyklopedia Muzyczna PWM. Część biograficzna t. I, Polskie Wydawnictwo Muzyczne, Kraków 1979 ISBN 83-224-0113-2 Thomas Thaller: Irene Abendroth. Ein Fragment ihrer Künstlerlaufbahn. Mit 56 Photographien der Künstlerin. E. Pierson, Dresden 1904 Bruno Volger (Hrsg. u. Red.): Sachsens Gelehrte, Künstler und Schriftsteller in Wort und Bild nebst einem Anhang: «Nichtsachsen». Gohlis Verlagsbuchhandlung, Leipzig 1907/08 Hans Schnoor: Dresden — 400 Jahre deutsche Musikkultur. Zum Jubiläum der Staatskapelle und zur Geschichte d. Dresdner Oper. (Hrsg. Erhard Bunkowsky). Dresdener Verlagsgesellschaft, Dresden 1948 Felix Czeike: Historisches Lexikon Wien, Band 1. Verlag Kremayr & Scheriau, Wien 1992, S. 4, ISBN 3-218-00543-4. Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950. Band 1 (Lfg. 1) Wien 1993, ISBN 3-7001-1327-7 Грамофонний запис арії з Semiramide у виконанні І.Абендрот