Жак Бальма́ (; – ) — савойський гірський провідник і людина, що вважається одним з перших альпіністів у світі.
Народився в Шамоні, на той момент частини Савойського герцогства. За родом занять був мисливцем на сарн і збирачем кристалів. 8 серпня 1786 разом з лікарем Мішелем Пакаром здійснив перше в історії сходження на гору Монблан, за що був удостоєний королем Віктором Амадеєм III титулу Ле Монблан і отримав винагороду, обіцяну за 25 років до цього Орасіо Бенедиктом де Соссюром людині, яка підкорить Монблан. 3 серпня 1787 року був провідником Соссюра та його групи з 17 осіб у їх сходженні.
В 1808 році був провідником у Марії Парадіс — першої жінки, що зійшла на Монблан.
Під час Наполеонівських воєн, коли Савоя стала частиною Франції, став членом Ради комуни і зробив невдалу спробу почати розводити в долині Шамоні овець-мериносів.
Написав книгу про своє сходження на Монблан, яка пізніми критиками була оцінена негативно, зважаючи на знайдену в ній велику кількість неточностей і перебільшень.Помер у 1834 році в Сікст-Фер-а-Шеваль, зірвавшись зі скелі під час пошуків золота.
Див. також Мішель Пакар Марія Парадіс
Примітки
Посилання Правдива історія сходження на Монблан Восхождения на гору Монблан A. Den Doolard, ''Le Vainqueur du mont Blanc", Édition Albin Michel, 1950.