Олексі́єво-Орло́вська во́лость — історична адміністративно-територіальна одиниця Міуського, потім Таганрізького округу Області Війська Донського з центром у слободі Олексієво-Орловка.
Станом на 1873 рік складалася зі слободи та 4 селищ. Населення — (2874 чоловічої статі та 2739 — жіночої), 841 дворове господарство і 14 окремих будинків.
Поселення волості: Олексієво-Орловка — слобода над річкою Кленова за 150 верст від окружної станиці та за 15 верст від станції Харцизької Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, , 366 дворових господарства та 5 окремих будинків, у господарствах налічувалось 159 плугів, 786 коней, 636 пар волів, 2794 звичайних та 1000 тонкорунних овець; Ольховське — селище над річкою Кленова за 180 верст від окружної станиці та за 20 верст від станції Харцизької Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, , 202 дворових господарства та 8 окремих будинків; Орлово-Іванівське — селище над річкою Харцизька-Грузька за 180 верст від окружної станиці та за 25 верст від станції Харцизької Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, , 175 дворових господарств; Михайлів — селище над річкою Харцизька-Грузька за 157 верст від окружної станиці та за 20 верст від станції Харцизької Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, , 56 дворових господарства; Плоский Булавін — селище над річкою Булавіна за 175 верст від окружної станиці та за 30 верст від станції Харцизької Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, , 42 дворових господарства й окремий будинок;
Старшинами волості були: 1904 року — Андрій Йосипович Оприщенко; 1907 року — Олексій Чумаков. 1912 року — П. К. Прожирко.
Джерела
Примітки