Дмитрівський район — колишній район Конотопської округи та Чернігівської області УСРР з центром у селищі міського типу Дмитрівка (до 2020 Бахмацького району). Існував з березня 1923 по вересень 1941 та з вересня 1943 по грудень 1962 на території УРСР.

Історія

Дмитрівський район створений у березні 1923 року з волостей: Дмитрівської, Красно-Колядинської, Григорівської, Гайворонської, Голінської, ДептівськоїЗУРРСУУ/1923/1/18-19/Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини, внаслідок адміністративної реформи, яку провів російський комуністичний режим на окупованих територіях УНР. Створений у складі Конотопської округи Чернігівської губернії УСРР.

Згідно з Постановою ВУЦВК і РНК УСРР № 313 від 10 грудня 1924 року «Про зміну адміністраційно-територіяльного поділу Чернигівщини» до складу району увійшли Туркенівська, Лисогорська, Терешихінська, Біло-Везька, Кальчинівська, Рундевізька і Велико-Верденська сільради Парафіївського району Конотопської округи.

На 1 жовтня 1925 року, площа району - 646,9 кв.км.Адміністраційно-територіяльний поділ У.С.Р.Р. при 3-х ступеневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна адміністраційно-територіяльна комісія при ВЦВК'У. - Офіційне видання. - Харків : Червоний Друк, 1925. - 109, , 4 : 1 арк. карт. - (назва карти: Адміністраційна мапа У.С.Р.Р.).

За даними перепису населення 1926 року у районі проживало 55407 осіб, число сільрад -21.Административно-территориальное деление Союза ССР и список важнейших населенных пунктов с хронологическим перечнем постановлений об изменений границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. Изд-во Народного комиссариата внутренних дел, 1929, 320с.

Дмитрівський район особливо постраждав внаслідок геноциду українського народу 1932—1933 років, більшість сіл району було включено на так звану чорну дошку.

Ліквідований у грудні 1962 в рамках укрупнення районів УССР. Проте серед мешканців самої Дмитрівки була поширена версія, що район ліквідували через особистий конфлікт останнього голови Дмитрівського району з обласним начальством. Оскільки більш дрібні сусідні райони — Варвинський та Срібнянський — залишили існувати.

За даними перепису населення 1959 року у районі проживало 37647 осіб (у Варвинському - 55755 осіб, а з 1959 року по 1965 роки Срібнянський район не існував)

Примітки

Джерела