Південно-Андійський степ — екорегіон гірські луки та чагарники, що розташований на межі Чилі і Аргентини у високогір'ях Південних Анд.

Розташування

Екорегіон знаходиться у горах на висотах 3500 — 5000 м Н. Р.М на півночі й 1800 — 3000 м на півдні. Вищеисоти знаходяться вічні сніги, льодовики і льодовикові поля. Нижче, екорегіони — Чилійський Маторраль і Вальдивійські помірні дощові ліси на заході і у аргентинську пустелю Монте на сході. На півночі переходить у Центрально-Андійську суху пуну, а на півдні у Патагонський степhttp://worldwildlife.org/ecoregions/nt1008

Клімат

Цей екорегіон має холодний пустельний клімат, згідно класифікації Кеппена має позначення BWK. Опади випадають головним чином взимку.

Флора

Рослини цього екорегіону адаптовані до її холодного, сухого і вітряного клімату. Багато рослин є ендеміками.

Екозона має поділ, по висоті над рівнем моря. Від 2000 до 2700 м, ростуть великорослі чагарники, на кшталт Chuquiraga oppositifolia і Nassauvia axillaris. На висотах 2700 — 3300 м, ростуть невеликі чагарники, чагарникові трави, і рослини-подушки. До них належать Azorella madreporica, Laretia acaulis і Stipa. На висотах до 3900 м, ростуть невеликі різнотрав'я, розеткові трави, і трави, видів Nassauvia lagascae, Oxalis erythrorhiza, Nassauvia pinnigera і Moschopsis leyboldii

На сході екозони видовий склад трохи різниться. На висотах, 1900—2700 метрів, ростуть Stipa, Adesmia, Mulinum, Nassauvia й Chuquiraga. на 2700 — 3300 м, чагарники і трави Oxalis, Junellia, Adesmia, Laretia і Azorella. На висотах, 3300 — 4500 м, ростуть Senecio, Nassauvia, Chaetanthera, Draba, Barneoudia, Leucheria, й Moschopsis.

Фауна

Великі тварини представлені Puma concolor, Lycalopex culpaeus, Vicugna vicugna й Lama guanicoe.

Природоохоронні території Національний парк Невадо-Трес-Крусес Природна святиня Йєрба-Лока Національний заповідник Ріо-Чарильо Природний пам'ятник Ель-Морадо Національний заповідник Ріо-де-Лос-Сипресес Національний парк Лагуна-дель-Лаха Національний парк Сан-Гільєрмо Національний парк Ель-Леонсіто

Примітки

Література Ancibor, E. 1992. Anatomía ecológica de la vegetación de la Puna de Mendoza, I, Anatomía foliar. Parodiana 7 (1-2): 63-76. Böcher, T. W. 1979. Xeromorphic leaf types, evolutionary strategies and tentative semophyletic sequences. Biologiske Skrifter 22: 1-77. Böcher, T. W., J. P. Hjerting, and K. Rahn. 1963. Botanical studies in the Atuel valley area, Mendoza Province, Argentina, I. Dansk. Bot. Ark 22(1): 1-115. Böcher, T. W., J. P. Hjerting, and K. Rahn. 1972. Botanical studies in the Atuel valley area, Mendoza Province, Argentina, III, The vegetation. Dansk. Bot. Ark 22(3): 194—358. Cabrera, A. L. 1976. Regiones fitogeográficas de la República Argentina. En: Enciclopedia Argentina de Agricultura y Jardinería 2 (1). Buenos Aires: ACME. Cabrera, A. L. 1978. La vegetación de Patagonia y sus relaciones con la vegetación Altoandina y Puneña. C. Troll and W. Lauer, editors. Geoecological relations between the southern temperate zone and the tropical mountains. Erdwissen-schaftliche Forschung, XI. Franz Steiner Verlag, Wiesbaden. Cabrera, A. L., and A. Willink. 1980. Biogeografía de América Latina. O.E.A. Serie de Biología, Monografía 13. Washington, D.C.: General Secretariat of the Organization of American States. Cavieres, L. A., A. Peñaloza, C. Papic, and M. Tabutti. 1998. Efecto nodriza del cojín Laretia acaulis (Umbelliferae) en la zona alto-andina de Chile central. Revista Chilena de Historia Natural 71: 337—347. Cei, J. M., 1986. Reptiles del centro, centro-oeste y sur de la Argentina. Herpetofauna de las zonas áridas y semiáridas. Monografie Museo Regionale di Scienze Naturali, Torino 4: 1-527. Cei, J. M., 1993. Reptiles del noroeste, nordeste y este de la Argentina. Herpetofauna de las selvas subtropicales, Puna y Pampas. Monografie Museo Regionale di Scienze Naturali, Torino 14: 1- 949. Correa, M. N., editor. 1969—1999. Flora Patagónica. Col. Cient. Buenos Aires: INTA. Chiapella, J., y C. Ezcurra. 1999. La flora del Parque Provincial Tromen, provincia de Neuquén, Argentina. Multequina 8: 51-60. Daniele, C., and C. Natenzon. 1994. Regiones Naturales de la Argentina. Draft map. Ezcurra, C., A. Ruggiero, and J. V. Crisci. 1997. Phylogeny of Chuquiraga sect. Acanthophyllae (Asteraceae-Barnadesioideae), and the evolution of its leaf morphology in relation to climate. Systematic Botany 22: 151—163. Ferreyra, M., S. Clayton, and C. Ezcurra. 1998. La flora altoandina de los sectores este y oeste del Parque Nacional Nahuel Huapi, Argentina. Darwiniana 36 (1-4): 65-79. Fjelså, J., and N. Krabbe. 1990. Birds of the High Andes. Copenhagen: Zoological Museum of University of Copenhagen and Apollo Books. Franklin, W. L. 1982. Biology, ecology and the relationships to man of the South American camelids. Pp. 457—489 in M. A. Mares and H. H. Genoways, editors. Mammalian Biology in South America. Pymatuning Laboratory of Ecology, University of Pittsburgh, Special Publication 6: 457—489. Gajardo, R. 1994. La vegetación natural de Chile, clasificación y distribución geográfica. Editorial Universitaria, Santiago de Chile. Hauman, L. 1918. La vegétation des hautes cordilléres de Mendoza. An. Soc. Cient. Argentina 86: 121—188 and 225—348. Hoffmann, A., M. Kalin Arroyo, F. Liberona, M. Muñoz, and J. Watson. Plantas Altoandinas en la Flora silvestre de Chile. Santiago de Chile: Fundación Claudio Gay. Hoffmann, J. A. J. 1975. Atlas climático de América del Sur. Mapas de temperatura y precipitaciones medias. Geneve: WMO, UNESCO. Hunziker, J. H. 1952. Las comunidades vegetales de la Cordillera de La Rioja. Rev. Inv. Agríc. Buenos Aires 6 (2): 167—196. Kalin Arroyo, M. T., J. Armesto, and R. Primack. 1983. Tendencias altitudinales y latitudinales en mecanismos de polinización en la zona andina de los Andes templados de Sudamérica. Rev. Chilena Hist. nat. 56: 159—180. Kiesling, R. K. 1994. Flora de San Juan, República Argentina. Buenos Aires: Vazquez Mazzini. Lliboutry, L. 1998. Glaciers of Southa America — Glaciers of Chile and Argentina. Pages 1109—1206 in R. S. Williams and J. G. Ferrigno, editors. Satellite image atlas of glaciers of the world, Washington D.C.: U. S. Geological Survey professional paper 1386. Martínez-Carretero, E. 1995. La Puna argentina: delimitación general y división en distritos florísticos. Bol. Soc. Argentina Bot. 31 (1-2): 27-40. Martínez-Carretero, E. 2000. Vegetación de los Andes Centrales de Argentina: el valle de Uspallata, Mendoza. Bol. Soc. Argentina Bot. 34 (3-4): 127—148. Morello, J. 1968. La vegetación de la República Argentina, No. 10: Las grandes unidades de vegetación y ambiente del Chaco Argentino. Buenos Aires, Argentina. Muñoz-Schick, M., A. Moreira-Muñoz, C.Villagrán, and F. Luebert. 2000. Caracterización florística y pisos de vegetación en los Andes de Santiago, Chile Central. Bol. Mus. Nac. Hist. Nat. Chile: 49: 9-50. Nores, M. 1995. Insular biogeography of birds on mountain-tops in northwestern Argentina. J. Biog. 22: 61-70. Nuñez, C., M. Aizen, and C. Ezcurra. 1999. Species associations and nurse plant effects in patches of high-Andean vegetation. J. Veg. Science 10: 357—364. Redford, K. H., and J. F. Eisenberg. 1992. Mammals of the Neotropics 2, The Southern Cone. Chicago & London: Univ. Chicago Press. Roig, F. A. 1972. Bosquejo fisionómico de la vegetación de la provincia de Mendoza. Bol. Soc. Argentina Bot. 13 (supl.): 49-80. Roig, V. G. 1991. Desertification and distribution of mammals in the Southern Cone of South America. In M. A. Mares and D. J. Schmidly, Latin American mammology, history, biodiversity and conservation. Norman and London: Univ. Oklahoma Press. Squeo, F. A, R. Osorio, and G. Arancio. 1994. Flora de los Andes de Coquimbo: Cordillera de Doña Ana. Universidad de La Serena, La Serena. Simpson, B. 1983. An historical phytogeography of the high Andean flora. Revista Chilena. Hist. Nat. 56: 109—122. Simpson, B. and C. C. Todzia. 1990. Patterns and processes in the development of the High Andean flora. American Journal of Botany 77: 1419—1432. Taylor, D. W. 1991. Paleogeographic relationships of Andean angiosperms of Cretaceous to Pliocene age. Paleogeography, Paleoclimatology, Paleoecology 88: 69-84. UNESCO. 1980. Vegetation map of South America. Map 1:5,000,000. Institut de la Carte Internationale de Tapis Vegetal. Toulouse, France. Wheeler, J. C. 1995. Evolution and present situation of the South American Camelidae. Biological Journal of the Linnean Society 54: 271—295. Zuloaga, F. O., and O. Morrone, editors. 1996. Catálogo de las Plantas Vasculares de la República Argentina I. Missouri Botanical Garden, St. Louis. Zuloaga, F. O., and O. Morrone, editors. 1999. Catálogo de las Plantas Vasculares de la República Argentina II. Missouri Botanical Garden, St. Louis. Zuloaga, F. O., E. G. Nicora, Z. E. Rúgolo, O. Morrone, J.Pensiero, and A. M. Cialdella, 1994. Catálogo de la Familia Poaceae en la República Argentina. Missouri Botanical Garden, St. Louis.